Справа № 308/17591/23
14 жовтня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого - судді Придачука О.А., за участю секретаря судового засідання - Бомбушкаря В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду
АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що кредитор АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.), як юридична особа - резидент Словацької республіки, що зареєстрована у встановленому порядку 01.01.2002 року, 16.03.2018 року уклало договір № 01 про надання агентських послуг із громадянином України ОСОБА_1 . Згідно умов договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов"язання продавати квитки на автомобільний транспорт АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) третім особам (пасажирам) (п. 1.1 договору) та перераховувати кошти від продажу квитків в безготівковій формі на розрахунковий рахунок АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) (п. 3.6 Договору). Оскільки, ОСОБА_1 не виконав своїх зобов"язань в частині п. 3.6 договору, АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.), із дотриманням п. 5.7 Договору звернулося до районного суду м. Гуменне про стягнення коштів. Рішенням районного суду м. Гуменне (справа № 17Сb/38/2021; ідентифікаційний номер: 6120426409) від 24.08.2021 року стягнуто з боржника 38181,64 євро, а також ухвалою від 22.10.2021 року стягнуто судові витрати у справі № 17Сb/38/2021 в сумі 2675,82 євро.
Представник кредитора АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) в клопотанні зазначає, що станом на момент подання зазначеного клопотання ОСОБА_1 свої зобов"язання, за рішенням районного суду м. Гуменне (справа № 17Сb/38/2021; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) від 24.08.2021 року та ухвалою від 22.10.2021 року, не виконав.
А тому посилаючись на положення ст. 466 ЦПК України та ст. 53-55 Договору між СРСР та Чехословацькою Соціалістичною Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1982 року, що у відносинах зі Словацькою Республікою застосовується у порядку правонаступництва згідно Закону України «Про правонаступництво України» та положеннями Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів від 1978 року, вказуючи що боржник був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи просить визнатиі і надати дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду, а саме рішення Районного суду м. Гуменне (справа № 17Cb/38/2021; ідентифікаційний номер 6120426409) від 24.08.2021 року та ухвали від 22.10.2021 року яким стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.), ідентифікаційний номер організації: 36211079) 38181,61 євро заборгованості та 2675,82 євро судових витрат .
У судовому засіданні, яке відбулося 03.09.2024 року представник боржника - адвокат Ламбрух О.С. просив відмовити у задоволенні клопотання, посилаючись на положення п. 2 ч.2 ст. 468 ЦПК України, відповідно до якого якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи, мотивуючи тим , що ОСОБА_1 не був належним чином і вчасно повідомлений про розгляд справи, що позбавило його можливості взяти участь у судовому процесі.
У судове засідання призначене на 14.10.2024 року адвокат Ламбрух О.С. не з"явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його представників, у якій також зазначив, що просить відмовити у задоволенні клопотання АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) .
Представник кредитора у судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від представника АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) адвоката Мартиневича Ю.О. 13.10.2024 року на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності у якому представник також зазначив, що просить клопотання клопотання АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) задовольнити у повному обсязі.
Дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступного.
Визнання рішення іноземного суду - поширення законної сили рішення іноземного суду на територію України в порядку, встановленому законом (пункт 10 частини першої статті 1 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Відповідно до статті 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських правовідносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно зі статтею 82 Закону України «Про міжнародне приватне право» визнання та виконання рішень, визначених у статті 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.
Відповідно до статті 462 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.
Статтею 463 ЦПК України передбачено, що рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три роки.
Відповідно до ч.1 ст. 464 ЦПК України питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 466 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається у письмовій формі і повинно містити:
1) ім'я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження чи місцезнаходження його майна в Україні;
3) мотиви подання клопотання.
Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст. 466 ЦПК України до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.3 ст. 466 ЦПК України якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи:
1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання;
2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні);
3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи;
4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше);
5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником);
6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Згідно з ч.6 ст. 467 ЦПК України, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання.
Відповідно до ч.1ст. 468 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч.2ст. 468 ЦПК України якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема,якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи.
Згідно до ст. 54 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, ратифікованої Законом України №240/94ВР від 10.11.1994 року, клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішень, передбачених у статті 51, розглядаються судами Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.
Суд, що розглядає клопотання про визнання і дозвіл примусового виконання рішення, обмежується встановленням того, що умови, передбачені цією Конвенцією, дотримані. У випадку, якщо умови дотримані, суд виносить рішення про примусове виконання.
Порядок примусового виконання визначається за законодавством Договірної Сторони, на території якої повинне бути здійснене примусове виконання.
Судом встановлено, що кредитор - акціонерне товариство «євробус а.с.» (eurobus a.s.) як юридична особа-резидент Словацької Республіки, що зареєстрована у встановленому порядку 01 січня 2002 року, уклало 16 березня 2018 року договір №01 про надання агентських послуг із громадянином України ОСОБА_1 , що діяв як незалежний суб'єкт господарювання - фізична особа, зареєстрований відповідно до законодавства АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер організації: НОМЕР_3 .
Згідно умов Договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання продавати квитки на автомобільний транспорт АТ «євробус а.с.» пасажирам та перераховувати кошти від продажу квитків в безготівковій формі на розрахунковий рахунок АТ «євробус а.с.». Оскільки ОСОБА_1 не виконав своїх зобов'язань, в частині п.3.6. Договору, АТ «євробус а.с.», відповідно до п.5.7. Договору (щодо обрання сторонами у разі спору законодавства Словацької Республіки), звернулося до Районного суду м. Гуменне із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Згідно з рішенням Районного суду м. Гуменне (справа № 17Сb/38/2021-47; ідентифікаційний номер: 6120426409) від 24.08.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «євробус а.с.» 38181,64 євро, а також згідно з ухвалою Районного суду м. Гуменне (справа № 17Сb/38/2021-52; ідентифікаційний номер: 6120426409) від 22.10.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «євробус а.с.» судові витрати у справі в сумі 2675,82 євро.
Згідно з доданим заявником до справи підтвердженням судді від 31.03.2023 №17СЬ/38/2021-59 відповідач ОСОБА_3 - «Ticket Bus Travel», ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем виконання підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер організації: НОМЕР_3 , був належним чином та своєчасно повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, а саме: відповідачеві було вручено повістку про виклик на судове засідання шляхом оприлюднення на дошці офіційних оголошень суду та на веб-сайті місцевого суду у відповідності доЗакону № 160/2015 зб. Цивільного процесуального кодексу (а.с. 84).
Положеннями § 106 Цивільного процесуального кодексу Словаччини (Закону № 160/2015) врегульовано адресу для доставки.
(1) Якщо мова йде не про доставку до електронної поштової скриньки згідно зі спеціальним положенням, або про вручення в особливих випадках відповідно до ч. 2 параграфа 107 і адресат не надав іншу адресу для вручення, суд вручає документи:
a) фізичній особі за адресою, зареєстрованою в Реєстрі жителів Словацької Республіки, або адресою місця проживання іноземця на території Словацької Республіки, відповідно до типу проживання іноземця,
b) юридичній особі за адресою зареєстрованого місцезнаходження, зареєстрованого в Торговому реєстрі або іншому публічному реєстрі
(2) Сторона може обрати представника для вручення.
(3) Якщо фізична особа не має адреси, зареєстрованої в Реєстрі жителів Словацької Республіки, суд вручає документи цій фізичній особі шляхом повідомлення на офіційній дошці оголошень суду та на веб-сайті компетентного суду. Документ вважається врученим через 15 днів після публікації повідомлення, навіть якщо адресат про це не дізнався.
Положеннями § 111 Цивільного процесуального кодексу Словаччини (Закону № 160/2015) врегульовано порядок особистого вручення документів.
(1) Вручення відбувається особисто адресату, коли він підтверджує отримання документа на повідомленні про вручення документа («підтвердження отримання»); Подробиці у підтвердженні отримання вважаються правдивими, якщо не доведено інше. Підтвердження про отримання є публічним документом.
(2) Документи, щодо яких це передбачено законом, і документи, щодо яких суд так наказує, вручаються особисто.
(3) Якщо документ не може бути вручений за адресою, зазначеною в параграфі 106, документ вважається врученим у день повернення недоставленого відправлення до суду, навіть якщо адресат не знає про це.
Положеннями § 116 Цивільного процесуального кодексу Словаччини (Закону № 160/2015) регламентує «Особливе положення щодо вручення позовної заяви фізичній особі».
(1)Якщо позов не може бути вручений відповідачу, який є фізичною особою, за адресою, зазначеною в статті 106 (1)(a), суд зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для встановлення фактичного місця проживання відповідача.
(2) У разі невручення судом заяви за адресою, встановленою в порядку, зазначеному в пункті 1, суд публікує повідомлення про вчинення дії на офіційній дошці оголошень суду та на веб-сайті компетентного суду. Позов вважається врученим через 15 днів після публікації повідомлення, навіть якщо адресат про це не дізнався.
(3) Інші документи вручаються судом відповідачу за адресою, зазначеною в статті 106(1)(a).
Як слідує зі звіту про стан виконавчого провадження судового виконавця виконавчої служби м. Кошице ІІ від 29.03.2023, ОСОБА_1 із 01.07.2019 фізична особа підприємець, АДРЕСА_1 (а.с. 97).
Фізична особа як суб'єкт господарської діяльності (фізична особа підприємець), не є юридичною особою.
Встановлено, що Договір №1 про надання агентських послуг від 16.03.2018 було укладено з ОСОБА_1 саме якнезалежним суб'єктом господарювання -фізичною особою (а.с. 18).
Аналогічна інформація, що ОСОБА_1 діє як незалежний суб'єкт господарювання - фізична особа , міститься також у Додатковій Угоді №1 від 16.03.2018 р. до Договору про надання агентських послуг №1 від 16.03.2018 р. (а.с. 21).
Крім того, те що відповідач ОСОБА_1 у спірних правовідносинах не є юридичною особою, а фізичною особою - підприємцем, також підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 06.12.2017, виданим відділом з питань реєстрації фізичних осіб - підприємців Районної Ради м. Гуменне, де вказані як адреса місця здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , яка з 21.07.2020 року змінена, так і його постійне місце проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 165).
Як убачається з підтвердження судді від 03.04.2023 у справі №17Сb/38/2021-47, відповідачу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з місцем виконання підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 , повістку про виклик на судове засідання було вручено шляхом оприлюднення на дошці офіційних оголошень суду та на веб-сайті місцевого суду, у відповідності до Закону № 160/2015зб. Цивільного процесуального кодексу.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 мав дозвіл на тимчасове перебування у Словаччині з 21.07.2020 року по 21.07.2023 року в цілях ведення господарської діяльності в період з 21.07.2020 року по 21.07.2023 року з адресою ведення підприємницької діяльності: АДРЕСА_3 , що підтверджується посвідкою на проживання № НОМЕР_4 виданого органом МВС Словаччини у м. Міхайловце.( а.с. 158).
Однак, Районним судом м. Гуменне у порушення вимог положеннями § 116 Цивільного процесуального кодексу Словаччини (Закону № 160/2015) з огляду на неможливість вручення відповідачу, який є фізичною особою, за адресою, зазначеною в статті 106 (1)(a), не вжив всіх необхідних заходів з метою належного повідомлення відповідача та не повідомив ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи ні за відомою адресою його постійного місця проживання в Україні у АДРЕСА_2 , а ні за відомою адресою місця здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4 : АДРЕСА_3 , яка була дійсна починаючи з 21.07.2020 року .
Крім того, заявником узагалі не надано належних і допустимих доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про судове засідання, в якому постановлено ухвалу Районного суду м. Гуменне (справа № 17Сb/38/2021-52; ідентифікаційний номер: 6120426409) від 22.10.2021 року відповідно до якої стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «євробус а.с.» судові витрати у справі в сумі 2675,82 євро.
Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 не є юридичною особою, а відповідно до договору №1 є незалежним суб'єктом господарювання -фізичною особою та не має місця проживання на території Словацької Республіки, разом з тим, офіційні документи, до яких мав доступ Районний суд м. Гуменне дозволяли встановити як постійне місце проживання відповідача ОСОБА_1 , за адресою АДРЕСА_2 , так і його тимчасове перебування у Словаччині в цілях ведення господарської діяльності, а саме за адресою ведення підприємницької діяльності, починаючи з 21.07.2020 року - АДРЕСА_3 , суд констатує, що додане заявником підтвердження судді від 31.03.2023 №17СЬ/38/2021-59 не свідчить, про те, що відповідача ОСОБА_4 було належним чином і вчасно повідомлено про розгляд справи, про дату, час і місце судових засідань призначених на 24.08.2021 та 22.10.2021.
Такими чином у справі відсутні належні й допустимі докази, що ОСОБА_1 було належним чином та вчасно повідомлено про розгляд справи та судові засідання , за наслідком яких Районним судом м. Гуменне було прийнято рішення від 24.08.2021 та ухвалу від 22.10.2021.
Відповідно до приписів п. 2 ч.2 ст. 468 ЦПК України, безумовною підставою відмови в задоволенні клопотання про визнання й виконання рішення іноземного суду є той випадок, коли відповідач не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик у суд, оскільки жодна особа не може бути позбавлена доступу до суду та права бути заслуханою під час розгляду справи.
Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини гарантує право на справедливий судовий розгляд. Вона закріплює принцип верховенства закону, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини невід'ємними частинами «права на суд» слід розглядати, зокрема, наступні вимоги: вимога «змагальності» процесу відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини передбачає наявність можливості бути поінформованим і коментувати зауваження або докази, представлені протилежною стороною, в ході розгляду; право на «публічне слухання», що передбачає право на усне слухання і особисту присутність сторони в цивільному судовому процесі перед судом (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden, 26.05.1988 року, заява № 10563/83, пп. 24-33); право на ефективну участь (T. та V. проти Сполученого Королівства, 16.12.1999 року, заяви № 24724/94 та № 24888/94, пп. 83-89).
Стаття 6 Європейської конвенції про захист прав людини головним чином служить для визначення того, чи були надані заявнику достатні можливості викласти свою позицію і оскаржити докази, які він вважав недостовірними, а не для того, щоб оцінювати правильність або неправильність рішення, прийнятого національними судами (Каралевічус проти Литви (Karaleviиius v. Lithuania), 06.06.2002 року, заява № 53254/99). За приписами п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» № 12 від 24.12.1999, відповідно до міжнародних договорів України суд відмовляє у задоволенні клопотання про визнання та виконання рішення іноземного суду у випадках, коли, зокрема: відповідач не брав участі у процесі внаслідок того, що йому або його уповноваженому не було своєчасно і належним чином вручено виклик у суд.
До аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 461/8156/17, в якому зазначив, що при розгляді справи щодо визнання та виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню на підставі міжнародної угоди, визначальним є документ, який підтверджує, що сторона, відносно якої винесено рішення і яка не брала участі у розгляді справи, отримала виклик у судове засідання своєчасно і належним чином.
Доказів того, що ОСОБА_1 належним чином вручено виклик у судові засідання, за наслідками яких Районним судом м. Гуменне (справа № 17Сb/38/2021; ідентифікаційний номер: 6120426409) було прийнято рішення від 24.08.2021 та ухвалу від 22.10.2021, заявником суду не надано.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що боржник був позбавлений можливості взяти участь в судовому процесі через те, що його не було належним чином та вчасно повідомлено про розгляд справи, а тому наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання Акціонерного товариства «євробус а.с.» (eurobus a.s.) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішень іноземного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 352-355,462-464,466,467,468, 469 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.) про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення суду Словацької Республіки - Районного суду м. Гуменне (справа № 17Cb/38/2021; ідентифікаційний номер 6120426409) від 24.08.2021 року та ухвали від 22.10.2021 року яким стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь АТ «євробус а.с.» (eurobus a.s.), ідентифікаційний номер організації: 36211079) 38181,61 євро заборгованості та 2675,82 євро судових витрат - відмовити
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: О.А. Придачук