Справа № 302/272/25
Провадження № 2/302/170/25
28 лютого 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Повідайчика О.І.,
за участю секретаря судового засідання Куруц В.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої, що продовжує навчання,-
21 лютого 2025 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої, що продовжує навчання, та в якому позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі твердої грошової суми 2500 гривень, щомісячно, починаючи з дня подання позову та до закінчення сином навчання, але не більше ніж до 23 років.
В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 вказує, що з відповідачем ОСОБА_2 вони розірвали шлюб 13 грудня 2019 року. Від спільного проживання у шлюбі у них з відповідачем є повнолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 13.12.2019 у справі № 302/1253/19 з відповідача на користь позивачки проводилось стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 1 500 грн., на дитину щомісячно, але не менше 50% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.10.2019 і до повноліття. Дочка досягнула 18 -річного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 та на даний час є незаміжньою.
З 2024 року дочка вступила до Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет», де навчається на даний час на 1 курсі юридичного факультету за спеціальністю «Право 081» за денною формою навчання, за договором про навчання за кошти фізичних та юридичних осіб (платне навчання) від 01 серпня 2024 року і укладеного на строк до 30.06.2028.
У зв'язку з тим, що повнолітня дочка ОСОБА_3 навчається у місті Ужгород, у навчальному закладі на денній формі навчання, матеріального чи фінансового забезпечення не отримує, і через постійну зайнятість у навчальному процесі вона не взмозі мати самостійний заробіток, а тому потребує матеріальної допомоги до отримання відповідної спеціальності. У зв'язку з цим позивачка змушена звернутися до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.
Ухвалою судді від 24 лютого 2025 року відкрито провадження в справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
26.02.2025 відповідач подав до суду заяву за змістом якої він визнає позовні вимоги у повному обсязі, проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання він не заперечує та просить заявлений позов задовольнити. Також просить справу розглянути без його участі.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною четвертою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини по справі, об'єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними тадослідженими матеріалами даної цивільної справи № 302/272/25, суд вважає, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13, 43 і 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі та від подружнього життя мають дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Як вбачається з довідки, виданої Ужгородським національним університетом за № 88 від 09.12.2024, ОСОБА_3 є студенткою 1 курсу денної форми навчання, юридичного факультету спеціальності 081 «Правознавство» Державного вищого навчального закладу «Ужгородський національний університет» Термін закінчення навчання 30 червня 2028 року (а.с.20).
Як вбачається з Договору про навчання загальна вартість освітньої послуги за період навчання ОСОБА_3 у навчальному закладі ДВНЗ «Ужгородський національний університет» становить 168 400 грн., за строком дії договору з 01.08.2024 по 30.06.2028, оплата за навчання вноситься безготівково, кожного семестру (п.5.5 Договору), копія якого є в матеріалах справи (а.с.21-22).
Правовідносини між сторонами в даній справі виникли з обов'язку батька утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання, та регулюються ст.198-199 Сімейного кодексу України.
Відповідно до положень статті 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
За змістом статті 199 СК України законодавцем визначено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатись, тобто на весь період навчання, який охоплює період від вступу до закінчення чи відрахування з навчання.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Згідно ст.183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно вимог статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм Сімейного кодексу України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов'язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Обов'язок піклуватися та матеріально забезпечувати повнолітню доньку, яка навчається, не може бути перекладено винятково на одного з батьків дитини. Хоча суд не виключає таку обставину за об'єктивної неможливості в силу певних обставин іншого з батьків надавати таку матеріальну допомогу (важка хвороба, каліцтво, інші життєві обставини).
Суд оцінив наявні у справі докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позовних вимог.
Як встановлено судом, повнолітня ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері ОСОБА_1 , позивачки у справі, тому остання має право на отримання аліментів від відповідача на утримання дочки, яка продовжує навчання, а відповідач ОСОБА_2 має можливість надавати певну матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, і дані обставини визнані відповідачем, що підтверджується поданою заявою про визнання позову.
Оцінивши в сукупності встановлені по справі обставини, з урахуванням наданих позивачкою доказів на підтвердження заявлених вимог та відсутність заперечень проти цих вимог, переконливість та достатність наданих доказів, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 2 500 гривень щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-х років.
Крім того, відповідно до положень 141 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, а саме: з відповідача ОСОБА_2 підлягають стягненню в дохід держави судовий збір за пред'явлення до суду позову майнового характеру, розмір якого становить 1211,40 грн., оскільки позивачка ОСОБА_1 по даній категорії справ про стягнення аліментів звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".
На підставі п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів з відповідача у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 180-183, 191, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст. 9, 12, 13, 76-81, 137, 259, 263-265, 268, 280-282 і п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої, що продовжує навчання, - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) аліменти у твердій грошовій сумі - 2500 (дві тисячі п'ятсот) гривень заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду, тобто з 21 лютого 2025 року, та до закінчення ОСОБА_3 навчання у вищому навчальному закладі Ужгородському національному університеті, тобто до 30 червня 2028 року, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.
Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) судовий збір в дохід держави в розмірі - 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення суду складено 28.02.2025.
Головуючий суддя О. І. Повідайчик