Справа №752/11413/23
Провадження №2-др/752/54/25
28 лютого 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні неповнолітніх дітей,-
Адвокат Мілетич О.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.
В обґрунтування необхідності ухвалення додаткового рішення зазначила, що 30.01.2025 Голосіївський районний суд міста Києва проголосив вступну та резолютивну частину ухваленого рішення у справі, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 , однак, судом не вирішено питання розподілу інших судових витрат, які були понесені позивачем у даній справі.
До закінчення судових дебатів, в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, представник позивачки зробила заяву, що докази на підтвердження понесених нею судових витрат у даній справі будуть надані протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення.
22.01.2024 ОСОБА_1 та АО «ЛЕВІАФАН» уклали договір про надання правової допомоги № 22/01/2024, відповідно до якого ОСОБА_1 уповноважила АО «ЛЕВІАФАН» на здійснення захисту та представництва її прав у справах про визначення місця проживання дітей, визначення способів у вихованні дітей, шляхом здійснення адвокатської діяльності адвокатами АО «ЛЕВІАФАН» без обмежень у повноваженнях.
Згідно звіту про обсяг наданої правової допомоги ОСОБА_1 понесла судові витрати у розмірі 17500 грн.
Просила здійснити розподіл судових витрат та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати на надання правничої допомоги у розмірі 17500.
27.02.2025 представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просила відмовити у стягненні таких витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Інші учасники справи не до суду не з'явилися.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визначення способу участі батька у вихованні неповнолітніх дітей.
До закінчення судових дебатів в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України адвокат Мілетич О.О. зробила заяву, що докази на підтвердження понесених нею судових витрат у даній справі будуть надані протягом 5 днів з моменту ухвалення судового рішення.
30.01.2025 судом було ухвалено рішення, згідно з яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визначено спосіб участі ОСОБА_2 у вихованні синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом періодичних побачень - один раз на місяць в другу суботу місяця з 10 до 15 год. без присутності матері, місце передачі дітей від матері батьку та від батька матері - біля центрального входу в ТРЦ «Гулівер», який розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1а; зобов'язано ОСОБА_1 повідомляти ОСОБА_2 про неможливість проведення зустрічі з дітьми у випадку хвороби дітей, їх участі в запланованих на цей день навчальних або спортивних заходах та надавати ОСОБА_2 час для побачень наступної суботи з 10 до 15 год. без присутності матері, місце передачі дітей від матері батьку та від батька матері - біля центрального входу в ТРЦ «Гулівер», який розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1а; відмовлено в задоволенні решти позовних вимог; встановлено, що у перші шість місяців з дня набрання цим рішенням законної сили, періодичні побачення ОСОБА_2 з синами ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснюються один раз на місяць в другу суботу місяця з 10 до 15 год. в присутності матері, місце зустрічі - біля центрального входу в ТРЦ «Гулівер», який розташований за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1а; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1073 ,60 грн.
Питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу під час ухвалення рішення від 30.01.2025 не вирішувалось.
04.02.2025 до суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення.
22.01.2024 між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням «Левіафан», в особі адвоката Мілетич О.О., укладено договір №22/01/2024 про надання правової допомоги.
Відповідно до п. 1.1. Договору від 22.01.2024 №22/01/2024 предметом договору є надання правової допомоги клієнту Адвокатським об'єднанням шляхом здійснення адвокатської діяльності з питань та/або у справах про визначення способу участі у вихованні малолітніх дітей того з батьків, хто проживає окремо, визначення місця проживання дітей.
Згідно з пунктами 2.1 - 2.3. договору про надання правової допомоги від 22.01.2024 надання правової допомоги ОСОБА_1 здійснюється оплатно. Обсяг гонорару формується Адвокатським об'єднанням та для його сплати виставляється клієнту. Сторони договору також можуть укласти додаткову угоду до договору та погодити порядок формування гонорару.
01.04.2024 ОСОБА_1 та АО «Левіафан» уклали додаткову угоду №3, відповідно до умов якої визначили обсяг надання правової допомоги, який підлягає обов'язковій оплаті з боку клієнта Адвокатському об'єднанню у вигляді гонорару у розмірі 3000 грн.
02.04.2024 ОСОБА_1 сплатила на користь АО «Левіафан» 3000 грн.
26.07.2024 ОСОБА_1 сплатила на користь АО «Левіафан» 5000 грн.
29.09.2024 ОСОБА_1 сплатила на користь АО «Левіафан» 4000 грн.
31.10.2024 ОСОБА_1 сплатила на користь АО «Левіафан» 2000 грн.
03.02.2025 ОСОБА_1 сплатила на користь АО «Левіафан» 4000 грн.
03.02.2025 ОСОБА_1 сплатила на користь АО «Левіафан» 2000 грн.
Відповідно до звіту про надання правової допомоги згідно договору №22/01/2024 від 22.01.2024 та укладених додаткових угод до цього договору, АО «Левіафан» було надано наступні види правової допомоги:
- представництво в судовому засіданні 02.04.2024 у справі №752/11413/23 в Голосіївському районному суді міста Києва - 2000 грн;
- складання клопотання про приєднання доказів у справі №752/11413/23 - 1000 грн.;
- представництво в судовому засіданні 26.07.2024 у справі №752/11413/23 в Голосіївському районному суді міста Києва - 2000 грн.;
- складання клопотання про відкладення розгляду у справі №752/11413/23 - 500 грн.;
- представництво в судовому засіданні 27.09.2024 у справі №752/11413/23 в Голосіївському районному суді міста Києва - 2000 грн.;
- складання клопотання про приєднання доказів у справі №752/11413/23 - 2000 грн.;
- представництво в судовому засіданні 31.10.2024 у справі №752/11413/23 в Голосіївському районному суді міста Києва - 2000 грн.;
- представництво в судовому засіданні 31.01.2025 у справі №752/11413/23 в Голосіївському районному суді міста Києва - 2000 грн.;
- складання та подання до суду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі у справі №752/11413/23 в Голосіївському районному суді міста Києва для розподілу судових витрат на надання правничої допомоги - 4000 грн.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1, п. 1, 2 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина перша статті 60 ЦПК України).
За змістом статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині четвертій статті 62 ЦПК України.
За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п'ятої статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; 4) надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні; 5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 8) надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань; 9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат.
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд звертає увагу представника позивача, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною. Подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи по суті спору.
Заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення витрат на правничу допомогу є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв'язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви у розмірі 4000 грн. не підлягають відшкодуванню.
Також суд зазначає, що вартість наданих послуг зі складання клопотання про приєднання доказів у справі у розмірі 1000 грн., клопотання про відкладення розгляду у справі у розмірі 500 грн. та клопотання про приєднання доказів у справі у розмірі 2000 грн. не є співмірною з обсягом такої роботи та її складністю.
У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 заззначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
З огляду на встановлені та наведені вище обставини, зважаючи на складність справи, з урахуванням критеріїв розумності та реальності, а також з огляду на важливість обґрунтованості та співмірності заявлених витрат, заявлений до стягнення розмір витрат підлягає зменшенню до 10000 грн. Таким чином, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133, 137-138, 141, 142, 270, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву адвоката Мілетич О.О. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
Відмовити в задоволенні решти вимог заяви.
Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування в особі Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, місце знаходження: м. Київ, вул. М. Омеляновича - Павленка, буд. 15, код ЄДРПОУ 37401206.
Додаткове рішення складене 28.02.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова