Справа №752/23634/24
Провадження №2-а/752/76/25
14 лютого 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення, -
Адвокат Кізим Ігор Володимирович в інтересах ОСОБА_1 за допомогою модуля Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та закриття справи про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 21.10.2024 з матеріалів справи виконавчого провадження № НОМЕР_7 позивач дізнався про постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00021213 від 06.08.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн.
Зі змісту оскаржуваної постанови встановлено, що 23.07.2024 позивач допустив рух транспортного засобу нібито із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР: загальної довжини транспортного засобу на 13,227% (2,48 м) при дозволеній максимальній фактичній довжині 18,75 м, загальної ширини транспортного засобу на 33,077% (0,86 м) при дозволеній максимальній фактичній ширині 2,6 м, загальної висоти транспортного засобу на 6,75% (0,27 м) при дозволеній максимальній фактичній висоті 4 м.
Оскаржувана постанова є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки у автоматичному режимі відповідачем зафіксовано транспортний засіб марки VOLVO, д.н.з. НОМЕР_1 , належним суб'єктом адміністративної відповідальності у даному випадку є користувач транспортного засобу Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіна», а не ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належним користувачем вищезазначеного транспортного засобу до 03.11.2025 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіна».
Таким чином, наявними матеріалами не підтверджується, що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є суб'єктом відповідальності за зазначене у постанові правопорушення. За таких обставин, відповідачем не доведено складу правопорушення у діях позивача, у зв'язку оскаржувана постанова є такою, що винесена протиправно.
Просив:
поновити строк звернення до суду;
визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00021213 від 06 серпня 2024 р., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, винесену старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспортні Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов'янчик Світланою Іванівною, щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
06.11.2024 постановлено ухвалу про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
04.02.2025 представник відповідача Риженко І.С. надала відзив на позовну заяву, в якому не погодилася з позовними вимогами та вважала їх необґрунтованими.
Зазначила, що постанова серії АА № 00021213 винесена 06.08.2024 та відповідно 07.08.2024 скеровано рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштову адресу позивача, яка внесена до державних реєстрів та вказана ним у позовній заяві, однак, даний лист повернуто за закінченням терміну зберігання.
Постанова, що оскаржуються за своїм змістом та формою повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів та містить необхідну інформацію, згідно якої уповноваженою посадовою особою Укртрансбезпеки було встановлено подію, склад адміністративного правопорушення та правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.
Під час опрацювання наданих системою матеріалів інформаційного файлу щодо виявленої події порушення в ході розгляду справи про адміністративне правопорушення посадовою особою Укртрансбезпеки від Єдиного державного реєстру транспортних засобів було отримано інформацію про особу суб'єкта відповідальності відповідно до статті 143 КУпАП, яким є ОСОБА_2 .
Позивач, будучи власником такого транспортного засобу, як того вимагає Порядок №1145, не вжив заходів для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Отже, передача позивачем транспортного засобу VOLVO FH 500, д.н.з. НОМЕР_3 , по договору оренди без внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача, не звільняє власника транспортного засобу (позивача) від відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КпАП України.
У свідоцтві НОМЕР_2 від 08.11.2022 зазначено, що ТОВ «СІНА» не є власником транспортного засобу VOLVO FH 500 , д.н.з. НОМЕР_3 .
Згідно інформаційних даних, які надійшли від Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) транспортний засіб VOLVO FH, д.н.з. НОМЕР_3 , зареєстровано 12.10.2022 за ОСОБА_1 . Інформація відносно призначення належного користувача на вказаний вище транспортний засіб відсутня.
З огляду на зазначені обставини та відсутність у ЄДРТЗ відомостей щодо належного користувача транспортного засобу на момент виявлення події адміністративного правопорушення та винесення оскаржуваної постанови, відповідно до норм статті 14-3 КУпАП та Порядку №1174, Інструкції №512 до адміністративної відповідальності притягнуто власника транспортного засобу - ОСОБА_2 .
Щодо дозволу № 2024-13850001-11476 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищує нормативні, що виданий перевізнику -Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіна» зазначила, що строк дії дозволу № 2024-13850001-11476 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищує нормативні встановлено з 24.07.2024 по 03.08.2024, тобто, автоматичним пунктом подію зафіксовано раніше, до початку строку дії даного дозволу.
Також зі змісту зі змісту дозволу № 2024-13850001-11476 НГ вбачається, що даний дозвіл видано Департаментом патрульної поліції НП України TOB «CIHA», тобто, вищезазначений дозвіл не має відношення до суб'єкта правопорушення (власника транспортного засобу) ОСОБА_1
14.02.2025 представником позивача надано до суду відповідь на відзив, який не приймається судом, оскільки відповідно до приписів ч.1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
06.08.2024 старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Солов'янчик С.І. була винесена постанова серії АА №00021213 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн.
ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 23.07.2024 о 18:17 год. за адресою М-30, км 440+527, Вінницька обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 , з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної довжини транспортного засобу на 13,227 % (2,48 м), при дозволеній максимальній фактичній довжині 18,75 м.
21.10.2024 представнику позивача адвокату Ігорю Кізимі Корабельним ВДВС у м. Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження №76335672 та копію оскаржуваної постанови серії АА 00021213 від 06.08.2024.
23.11.2022 між ОСОБА_1 , від імені якого діяла Сидоренко О.С., на підставі довіреності, та ТОВ «Сіна» укладено нотаріально посвідчений договір оренди транспортного засобу, зареєстровано в реєстрі за №99.
Відповідно до умов вищезазначеного договору ОСОБА_1 зобов'язується передати, а ТОВ «Сіна» зобов'язується прийняти в строкове платне користування транспортний засіб Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданого 12.10.2022 ТСЦ 0545. Строк оренди складає тридцять шість місяців, до 03.11.2025 (п.1.1., 1.2., 3.1. договору оренди транспортного засобу від 23.11.2022).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ТОВ «Сіна» не є власником транспортного засобу Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 .
22.07.2024 Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано ТОВ «Сіна» дозвіл №2024-13850001-11476НГ на участь у дорожньому русі транспортного засобу Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 . Строк дії з 24.07.2024 по 03.08.2024.
Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) від 14.01.2025 №553/0/7-25 згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів держателем якого є МВС, станом на 13.01.2025, транспортний засіб Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 , зареєстровано 12.10.2022 за ОСОБА_1 . Інформація відносно призначення належного користувача на вказаний вище транспортний засіб відсутня.
Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Пунктом 1, 3 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженим постановою КМУ від 11.02.2015 №103 зі змінами, встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 5 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), відповідно до частини дванадцятої статті 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Частини перша та четверта статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» закріплюють, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
У відповідності до абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
У силу вимог пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.
За змістом частини другої статті 132-1 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Суд зазначає про те, що позивачем не ставляться під сумнів висновки органу державного контролю щодо перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами.
Суб'єкт відповідальності за правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП визначено ст. 14-3 КУпАП.
Так, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені ч. 2 ст. 122-2, ч.ч. 2, 3 ст. 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 ПДР, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративна відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.
Процедура внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу для автоматизованого обліку передбачена Порядком про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1145.
Згідно пункту 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 № 779, до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вуличнодорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об'єкти обліку).
У відповідності до п. 4 Розділу вищезазначеного Порядку, внесення до ЄДРТЗ інформації про об'єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.
Відповідно до підпункту 4 п. 2 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 року № 1145, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Так, згідно пунктів 15, 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 1388) вбачається, що всі дії щодо проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах; - за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
У відповідності до п. 3 Порядку №1145, підставою для внесення до Реєстру
відомостей про належного користувача є електронна заява або заява, сформована та подана заявниками, якою визначено належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв'язку з передачею фізичній або юридичній особі транспортного засобу в користування.
Відповідно, внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів
(фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.
У разі відсутності даних про належного користувача транспортного засобу адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах) несе фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Отже, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.
Частиною другою статті 14-1 КУпАП визначено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (ч.1 ст. 14-3 КУпАП).
Відповідно до ч.1 ст. 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили:
така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу;
особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.
В даному випадку спірним є питання про визначення суб'єкта відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Транспортний засіб VOLVO FH 500 , д.н.з. НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_1 , що не заперечується позивачем та не спростовується доказами, наявними в матеріалах справи.
Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент винесення відповідачем оскаржуваної постанови.
Суд зазначає, що внесення відомостей про належного користувача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів є правом, а не обов'язком власника транспортного засобу або особи, якій передано транспортний засіб у користування, отже, не реалізація зазначеного права не звільняє особу від відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.
За правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.07.2023 року у справі № 560/514/22: «ані Порядком № 1197, ані абз. 4 п. 16 Порядку № 1371 прямо не передбачено обов'язок власника транспортного засобу внести до Реєстру відомості про належного користувача».
Разом з тим, невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача транспортного засобу, призводить до визначення відповідальною особою за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, саме ту особу, за якою зареєстрований транспортний засіб.
У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 зазначено, що ТОВ «Сіна» не є власником транспортного засобу Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 .
Відповідно до листа Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській та Чернігівській областях (філія ГСЦ МВС) від 14.01.2025 №553/0/7-25 згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів держателем якого є МВС, станом на 13.01.2025, транспортний засіб Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 , зареєстровано 12.10.2022 за ОСОБА_1 . Інформація відносно призначення належного користувача на вказаний вище транспортний засіб відсутня.
Також позивачем суду не надано доказів, що належний користувач звертався до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності
За таких обставин, відповідальність за вчинене правопорушення має нести ОСОБА_1 , який є власником транспортного засобу Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 .
Зазначене є підставою для висновків про те, що ОСОБА_1 , як власник транспортного засобу Volvo FN500, д.н.з. НОМЕР_4 , є особою, відповідальною за вчинення адміністративного правопорушення в розумінні ст. 14-3 КУпАП, а тому саме ОСОБА_1 , має бути притягнуто до відповідальності.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 1, 2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення адміністративного позову.
Щодо вимоги позивача поновити строк звернення до суду з адміністративним позовом суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
На думку суду, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.
Позивач, зазначає, що про оскаржувані постанови дізнався лише 21.10.2024 при ознайомлені з матеріалам виконавчого провадження №76335672.
Відповідно до матеріалів справи та наданим відповідачем списком поштових відправлень та поштового конверту, оскаржувана постанова була надіслана на адресу ОСОБА_1 , однак повернулася до відправника з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Зазначені доводи свідчить про поважність пропуску строку позивачем для звернення до суду з цим позовом, а тому суд вважає можливим пропущений позивачем строк поновити.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати позивачу за рахунок відповідача не відшкодовуються, оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 9-11, 14, 72-77,122, 139, 229, 241-247, 250, 255, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з адміністративним позовом, визнавши причини його пропуску поважними.
Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в Шостому апеляційному адміністративному суді шляхом подання апеляційної скарги на судове рішення протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: Державна служба України з питань безпеки на транспорті, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, код ЄДРПОУ 39816845.
Рішення складене 14.02.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова