Справа № 712/2341/25
Провадження № 1-кс/712/1001/25
27 лютого 2025 року слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси, клопотання слідчого СВ Черкаського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погодженого прокурором Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане під час проведення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025250310000355 від 24.01.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,-
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшло клопотання слідчого СВ Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтовано тим, що у провадженні слідчого відділу Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області перебуває кримінальне провадження №12025250310000355 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, 06.10.2024 військовозобов'язаний ОСОБА_5 , маючому військовий квиток серії НОМЕР_1 , відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 863 від 03.10.2024 визнаний придатним до військової служби, не має підстав для відстрочки, будучи належним чином у встановленому законом порядку повідомленим працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 про призов, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оголошеної Указом Президента України від 24 лютого 2022 року, в подальшому продовжений Указом Президента України з 23 липня 2024 року строком на 90 діб, ознайомленим із вимогами ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII, 06.10.2024 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , вручено під особистий підпис повістку на відправку до військової частини НОМЕР_2 з терміном прибуття на 09 год. 00 хв. 05.12.2024 року до призивної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.
Однак, 05.12.2024 без поважних причин, діючи умисно, з метою ухилення від призову за мобілізацією, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. ст. 1, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу України від 25 березня 1992 року № 2232- XII, ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII та Указу Президента України «Про загальну Мобілізацію» від 24 лютого 2022 року № 69-2022, не прибув до призовної дільниці ІНФОРМАЦІЯ_4 для відправки на мобілізацію і подальшого проходження військової служби у Збройних Силах України.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, тобто в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
26.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується зібраними доказами: протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ;протоколом тимчасового доступу від 18.02.2025.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років позбавлення волі, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання.
- п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії нетяжких злочинів, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слідчий просить врахувати, що на даний час ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні умисного злочину, раніше судимий 16.01.2020 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч. 1 ст. 309, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 25.01.2024 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 4. ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки
Беручи до уваги, вищевказане, а також зважаючи на те, що досудовим розслідуванням не встановлено даних, за допомогою яких би обґрунтовувалася неможливість запобігання зазначеним у клопотанні ризикам будь-яким іншим із передбачених у КПК України більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із позбавленням волі, слідчий за погодженням із прокурором звернувся з указаним клопотанням до слідчого судді.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти клопотання слідчого, просив застосувати відносно нього менш обтяжливий запобіжний захід ніж триманням під вартою.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя робить наступні висновки.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з практикою ЄСПЛ, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Відповідно до практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п.32, Series A, № 182).
Слідчим суддею установлено, що Слідчим відділом Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025250310000355 від 24.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
За даними матеріалів досудового розслідування, до Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області з ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканець м. Черкаси, з 05.12.2024 умисно ухиляється від призову на військову службу під час мобілізації.
26.02.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України - ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів.
Щодо наявності ризиків, на які посилався у судовому засіданні прокурор, то ризик втечі ОСОБА_5 чи іншого його ухилення від органу досудового розслідування, не доведено жодним доказом та обґрунтовується лише тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у випадку доведення його винуватості. Крім того, суд враховує процесуальну поведінку підозрюваного під час здійснення досудового розслідування, який не ухиляється від явки як до прокурора, так і до слідчого. Підозрюваний має постійне місце проживання.
При обранні конкретного запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 слідчий суддя враховує висловлену Європейським судом з питань захисту прав людини презумпцію про те, що за загальним правилом підозрюваний, за виключенням виняткових випадків, не має триматись під вартою.
Отже, таку презумпцію має спростувати в судовому засіданні прокурор, надаючи відповідні докази.
Оскільки наведені прокурором ризики, на думку слідчого судді, можуть бути мінімізовані менш обтяжливим запобіжним заходом, ніж тримання під вартою, то в задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Визначаючи вид запобіжного заходу, який буде достатнім та виправданим заходом для забезпечення запобігання встановленим у судовому засіданні ризикам, враховуючи дані, які характеризують поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, обставини вчинення кримінального правопорушення, вагомість доказів на підтвердження обґрунтованості підозри вважаю, що до ОСОБА_5 доцільно застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 в межах строку досудового розслідування, до 26 квітня 2025 року включно, оскільки у такий спосіб буде забезпечено пропорційність дотримання балансу між гарантіями виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, дотриманням належної поведінки, усуненням негативних ризиків для кримінального провадження та необхідністю недопущення зайвого втручання у приватне життя.
Крім того, на час дії цього запобіжного заходу на підозрюваного необхідно покласти конкретні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, 194, 196, 309, 372 КПК України, -
У задоволенні клопотання відмовити.
Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025250310000355 від 24.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком до 26 квітня 2025 року включно, в межах строку досудового розслідування.
На час дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи та зміну контактного номеру телефону;
- не залишати цілодобово місце свого постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;
Роз'яснити підозрюваному, що порушення покладених на нього слідчим суддею обов'язків може бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному після її проголошення.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1