24 лютого 2025 рокуСправа №: 695/2879/24
Номер провадження 3/695/37/25
24 лютого 2025 рокум. Золотоноша
Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченко М.Ю., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
ОСОБА_1 , 12.07.2024 р. о 13 год. 00 хв., у м. Золотоноша, вул. Героїв Маріуполя, керував автомобілем «Део-Нексія», д.н. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, розширені зіниці очей, неспокійна поведінка. Від медичного огляду в установленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився при свідках. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Шевчук Ю.А. вказав, що його довіритель вину в скоєному не визнає та просив закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю складу і події правопорушення, оскільки матеріали не мають доказів, підтримавши своє письмове клопотання про закриття провадження по справі. Захисник вказував, що працівником поліції було порушено вимоги інструкції щодо застосування технічних засобів поліцейськими, оскільки перший запис починається зі спілкування, не зафіксовані факт керування, факт порушення правил дорожнього руху, факт роз'яснення прав. Також, на думку захисника, був порушений порядок огляду, оскільки там наголошено, що водій неодноразово просить з'ясувати ознаки його сп'яніння і лише під час складання протоколу поліцейський вказав, що мала місце агресивна поведінка. Відео почалось із того, що ОСОБА_1 пропонують пройти процедуру в медичному закладі. Матеріали справи не містять відомостей про відсторонення водія від керування. Захисник зазначав, що поліцейський вводив ОСОБА_1 в оману, оскільки останній хотів самостійно пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Патрульний не знайомив ОСОБА_1 з протоколом і матеріалами справи та не роз'яснював жодних прав. Оскільки його довірителю не було роз'яснено ознаки сп'яніння, не роз'яснено процедуру проходження освідування, то це не породжувало обов'язку пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Сама відмова від освідування не може бути фактом визнання вини.
Вислухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ч.1 ст.266 КУпАП правовою підставою для проведення огляду водія на стан сп'яніння є наявність обґрунтованої підозри у співробітників поліції, що водій перебуває у стані сп'яніння.
Крім того, за ч.5 ст.266 КУпАП проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Так, згідно з п. 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п.6,7 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
За положеннями ст.245 КУпАП завданнями провадження у зазначених справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стосовно доводів сторони захисту про те, що на відео не був зафіксований факт керування ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
З відеозапису, оглянутого в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_1 підтвердив, що він під'їхав на кілька хвилин (файл 1). Також факт керування ОСОБА_1 підтверджується і постановою про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, (копія міститься в матеріалах справи), в якій зазначено, що водій, керуючи ТЗ, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, а також не надав посвідчення водія, чим порушив п.8.4. в. ПДР - порушення вимог заборонних знаків. Відомостей про оскарження та скасування даної постанови стороною захисту не надано, що спростовує доводи сторони захисту про формальне притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Також з оглянутого відеозапису (файл 1) вбачається, що спочатку з водієм ОСОБА_1 спілкувався інший працівник поліції, після чого ОСОБА_1 висловився з приводу того, що інші водії теж стають під знак, однак їм за це нічого не буде. Тобто із зазначеного вище вбачається, що водію було відомо про причини звернення до нього працівників поліції з приводу порушення правил дорожнього руху.
Положеннями ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію» визначено, зокрема про те, що на вимогу особи поліцейський зобов'язаний пред'явити службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією.
Із матеріалів справи та відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 висловлював вимогу працівниками поліції про надання їх службових посвідчень для ознайомлення.
Доводи захисника про те, що його довірителю не названі ознаки сп'яніння фактично спростовуються тим, що на відеозаписі (файл 3) інспектор поліції зазначає про наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 керував з ознаками наркотичного сп'яніння. Даний факт підтверджений ще й тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені ознаки сп'яніння і цей протокол був наданий особі для ознайомлення та можливості написати свої зауваження. Також, як убачається з відеозапису, ОСОБА_2 було надано копію вказаного протоколу.
Щодо тверджень захисника, що працівником поліції взагалі не були роз'яснені його довірителю права, то суд зазначає, що на відео зафіксовано факт роз'яснення останньому положень ст. 63 Конституції України. Крім того, права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП були роз'яснені стороні захисту під час розгляду справи в суді.
Щодо факту відмови особи від проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, то з переглянутих відеозаписів з бодікамери вбачається, що на неодноразові пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, в тому числі й у присутності свідків, ОСОБА_2 відмовлявся, посилаючись на те, що це займе великий проміжок часу.
Інші доводи сторони захисту суд вважає такими, що не спростовують факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Суд зазначає, що при дослідженні доказів по справі не встановлено, що вони отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, а тому не бере до уваги твердження захисника з приводу того, що докази, надані по справі є недопустимими.
Доводи сторони захисту щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та учасниками справи не надано доказів на доведення даних фактів та розцінюються судом критично. Обраний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, спосіб захисту, спрямований на уникнення відповідальності за вчинене.
При розгляді даної справи, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд також враховує, що згідно із законодавством України вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП становить суспільну небезпеку та є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем небезпеки, яка може бути завдана вказаним діянням.
При цьому, враховується також те, що ні ОСОБА_1 , ні його адвокат дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржували, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього - суду не скеровували.
Аналізуючи наведені докази, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Його вина стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №350704 від 12.07.2024 р., письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , направленням на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, копією рапорту, копією постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.07.2024.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення, яке згідно санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП є безальтернативним, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
У відповідності до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судом при ухваленні постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 130, 283, 284 КУпАП суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Реквізити для сплати штрафу: Код одержувача: 37930566, Отримувач: ГУК у Черк.обл./Черк. обл/21081300, Рахунок: UA918999980313030149000023001, Код платежу: 21081300, Банк отримувач: Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше, як протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів із дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в строк, встановлений статтею 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню з правопорушника в примусовому порядку в подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд протягом 10 днів.
Суддя М.Ю. Степченко
?