Справа № 570/550/25
Номер провадження 3/570/407/2025
26 лютого 2025 року м.Рівне
Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В. розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , особу встановлено за посвідченням водія НОМЕР_1 , за ст. 122-4 та ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 лютого 2025 року серії ЕРП1 №236053, 01 лютого 2025 року о 16 год. 50 хв. в с.Бабин, дорога А/Д м-06 Київ-Чоп 313 км. Рівненська область, Рівненський район, поблизу с.Бабин, на АЗС з магазином номер 18-06, с.Дмитрівка, вул. Терчинська, буд.1/А, водій ОСОБА_1 керуючи вантажним автомобілем НОМЕР_2 , НОМЕР_3 з н/п Schmitz SCS24L-1362EB, НОМЕР_4 під час руху не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою щоб відповідно реагувати на її зміну, не дотримався безпечного бокового інтервалу, не переконася, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив наїзд на бетонне огородження, а саме бетонне огородження колонки номер 1/2 на АЗС 18-06 (Amic), чим порушив вимоги п. 2.3.б, п.13.1 Правил дорожнього руху.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 01 лютого 2025 року серії ЕРП1 № 236088, 01 лютого 2025 року о 16 год. 55 хв. в с.Грушвиця Перша дорога А/Д м-06 Київ-Чоп 313 км. Рівненська область, Рівненський район, поблизу с.Бабин, на АЗС з магазином номер 18-06, с.Дмитрівка, вул. Терчинська, буд.1/А, водій ОСОБА_1 керуючи вантажним автомобілем SCANIAcR450, НОМЕР_3 з н/п Schmitz SCS24L-1362EB, НОМЕР_4 здійснив наїзд на бетонне огородження та залишив на порушення встановлених правл місце дорожньо-транспортної пригоди до якої він був причетний чим порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, однак у судове засідання не з'явився. Проте, 26 лютого 2025 року подав до суду заяву, в якій проив провести розгляд справ №570/551/25 та №570/550/25 без його участі та вказав, що вину визнає у вчиненні адміністративного правопорушення. Додатково просив справи об'єднати в одне провадження.
Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи закінчення строків притягнення особи до відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справ та долучені до протоколів про адміністративне правопорушення.
Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 26 лютого 2025 року об'єднано справу №570/551/25 (провадження №3/570/408/2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення із справою №570/550/25 (провадження №3/570/407/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі №570/550/25 (провадження №3/570/407/2025).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом закону, підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення від 01 лютого 2025 року серії ЕРП1 №236053, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди та письмовими поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3.б, п.13.1 Правил дорожнього руху.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення 01 лютого 2025 року серії ЕРП1 № 236088 та письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п.2.10 Правил дорожнього руху.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає, що залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Адміністративне стягнення за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року (ст.124 КУпАП).
Таким чином, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП є більш серйозним за адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, суд дійшов висновку, що для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст.23 КУпАП та з урахуванням вимог ст.36 КУпАП, до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене ст.122-4 у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст.4 Закону України "Про судовий збір" в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.
Керуючись ч.2 ст.36, ст.ст.40-1, 122-4, 124, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Гладишева Х.В.