Справа № 570/460/25
Номер провадження 2/570/752/2025
28 лютого 2025 року м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Гладишевої Х.В.,
за участю секретаря судового засідання Ганцева В.В.,
розглянувши заяву представника відповідача Міністерства молоді та спорту України - Пантуса Вадима Віталійовича про відвід судді Гладишевої Х.В. подану в межах розгляду цивільної справи №570/460/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -
В провадженні Рівненського районного суду Рівненської області перебуває справа №570/450/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
26.02.2025 до суду надійшла заява представника відповідача Міністерства молоді та спорту України - Пантуса Вадима Віталійовича про відвід судді Гладишевої Х.В. від розгляду справи №570/450/25, в обґрунтування якої вказує про те, що Міністерство молоді та спорту України вважає, що існують обставини, які вказують на упередженість та необ'єктивність судді Гладишевої Х.В. при розгляді справи №570/460/25, а саме: судом не розглянуто заяву Міністерства №1358/8.3 від 10.02.2025 про залишення позовної заяви без руху та судом безпідставно відмовлено у задоволенні заяви Міністерства № 1644/8.3 від 18.02.2025 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Дослідивши вищезазначену заяву про відвід судді слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що 30 січня 2025 року на розгляд до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Згідно із звітом про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 30 січня 2025 року позовна заява була зареєстрована за єдиним унікальним номером 570/460/25 (номер провадження 2/570/752/2025), головуючим суддею обрано Гладишеву Х.В..
Ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області від 04 лютого 2025 року у справі 465/7085/21 відкрито провадження та вирішено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 14:15 год. 04 березня 2025 року.
10 лютого 2025 року відповідачем через Електронний суд подано заяву про залишення позовної ОСОБА_1 без руху, обґрунтовану тим, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 175 Цивільно процесуального кодексу України.
14 лютого 2025 року та 17 лютого 2025 року через Електронний суд та засобами поштового зв'язку від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
19 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про участь у судовому засіданні 04 березня 2025 року у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon».
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 20 лютого 2025 року у задоволенні заяви представника Міністерства молоді та спорту України - Коваленко Ольги Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку «EasyCon» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовлено.
24 лютого 2025 року від позивача надійшли відповідь на відзив, клопотання про заміну відповідача та залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, заява про зміну предмета позову.
26 лютого 2025 року через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про участь у судовому засіданні 04 березня 2025 року у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відтак, надавши оцінку встановленим обставинам та обґрунтуванням поданої заяви про відвід судді, суд вважає, що така є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню враховуючи таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені ч.1 ст.36 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до норм якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
У відповідності до ст.39 ЦПК України, відвід має бути мотивованим.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 лютого 2021 року у справі №9901/224/20 головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи утручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права не визначає зміст нормативної конструкції «неупередженість» («безсторонність») судді», а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості Суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- «об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
- «суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Відтак, звертаючись з заявою про відвід судді Гладишевій Х.В., представник відповідача вказує на упередженість та необ'єктивність судді, посилаючись на не розгляд судом поданої відповідачем заяви про залишення позовної заяви без руху та винесення 20 лютого 2025 року ухвали суду, якою на його думку безпідставно відмовлено у задоволенні заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку «EasyCon».
У заяві про відвід судді Гладишевій Х.В. покликається на неоднаковий підхід під час розгляду клопотань та заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку «EasyCon», наводячи для прикладу дві ухвали суду у справах №570/555/23 та №570/60496/24.
Суд в своїх ухвалах неодноразово зазначав, що діючим законодавством не передбачено використання сервісу «EasyCon» для проведення судових засідань в режимі відеоконференції, а відтак одночасне використання для участі у режимі відеоконференції підсистеми відеоконференцзв'язку та системи «EasyCon» є технічно неможливим.
З 01.10.2022 вхід (авторизація) до підсистеми відеоконферензв'язку можливий лише через Електронний кабінет Електронного суду.
Отже, не дивлячись на те, що клопотання та заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку «EasyCon» в більшості ухвалами суду залишаються без задоволення, від сторін та їх представників і надалі продовжують надходить заяви та клопотання з аналогічними проханнями.
Суддею Гладишевою Х.В. проаналізовано судову практику за 2023-2025 роки щодо винесення судових рішень за результатами розгляду клопотань та заяв про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку «EasyCon» у справах, які перебували чи перебувають у її провадженні.
З метою сприяння забезпеченню прав особи на доступ до правосуддя та справедливий судовий розгляд, суддею Гладишевою Х.В. з 25 лютого 2025 року змінено судову практику щодо вирішення клопотань та заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку «EasyCon».
Наведене підтверджується, ухвалою Рівненського районного суду від 25 лютого 2025 року по справі №570/159/25 (підписаною електронним ключем судді о 17:19 год. 25.02.2025), якою заяву представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено частково. Постановлено провести судове засідання, призначене на 03 березня 2025 року о 15:45 год. і всі наступні судові засідання у справі, в режимі відеоконференції за участю представника позивача у справі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд». У задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку «EasyCon» - відмовлено.
Відмова в задоволенні заяви представника Міністерства молоді та спорту України - Коваленко Ольги Миколаївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу відеозв'язку «EasyCon» у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, не дає достатніх підстав для висновків про упередженість чи необ'єктивність судді.
Зміст заяви про відвід судді Гладишевої Х.В. по суті зводиться до незгоди зі змістом й мотивами ухвали Рівненського районного суду Рівненської області 20 лютого 2025 року.
Щодо посилання представника відповідача про те, що судом не розглянуто заяву Міністерства №1358/8.3 від 10.02.2025 про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає наступне.
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04 лютого 2025 року постановлено проводити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Спрощене провадження є окремим видом позовного провадження. Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими ЦПК України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями визначеними у главі 10 розділу ІІІ ЦПК України (розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження).
Статтею 182 ЦПК України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Суд звертає увагу, що підготовче засідання у спрощеному позовному провадженні не проводиться, а розгляд справи починається за правилами спрощеного позовного провадження з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання проводиться не пізніше 30 днів з дня відкриття провадження у справі.
Оскільки, під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження підготовче судове засідання не проводиться, а всі процесуальні дії учасників справи та суду, які можуть бути вчиненні під час підготовчого провадження, якщо справа розглядається за правилами загального позовного провадження можуть вчинятися до першого судового засідання або протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Таким чином, враховуючи визначені ЦПК України правила розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження, подані учасниками справи заяви та клопотання будуть вирішені судом в першому судовому засіданні.
З наведеного вбачається, що представник відповідача всупереч вимогам ЦПК України ставить перед судом вимогу розгляду заяви про залишення позовної заяви без руху поза межами, призначеного судового засідання, про яке учасники справи повідомлені належним чином.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Суд підкреслює, що відвід судді має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи упередженості та необ'єктивності судді, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Водночас, доводи заяви про відвід судді фактично ґрунтуються на незгоді представника сторони відповідача із процесуальним рішенням та діями суду.
Сама по собі незгода сторони у справі із прийнятим судом рішенням та не розгляд заяви про залишення позовної заяви без руху, поза межами призначеного судового засідання не є підставою для відводу головуючого судді у справі та не свідчить про наявність обґрунтованих сумнівів в неупередженості або об'єктивності судді.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставини, які викладені у вищевказаній заяві про відвід судді, жодним чином не свідчать про упередженість та необ'єктивність судді Гладишевої Х.В. при розгляді цієї справи. Будь-яких інших підстав, які викликали б сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, не виявлено, тому суд вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, у зв'язку з чим підлягає вирішенню іншим суддею, визначеним в порядку ст. 33 ЦПК України.
Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, що не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлено відвід.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 36, 40, 260 ЦПК України, суд,-
Заяву представника відповідача Міністерства молоді та спорту України - Пантуса Вадима Віталійовича про відвід судді Гладишевої Х.В. у цивільній справі №570/460/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - визнати необґрунтованою.
Заяву представника відповідача Міністерства молоді та спорту України - Пантуса Вадима Віталійовича про відвід судді Гладишевої Х.В. подану в межах розгляду цивільної справи №570/460/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства молоді та спорту України про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу передати до канцелярії суду для визначення судді для вирішення заяви про відвід, відповідно до вимог ч. 1 ст. 33, ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Гладишева Х.В.