Справа № 569/3047/25
21 лютого 2025 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Костюк О.В., розглянувши матеріали, які надійшли з УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП ___________________________,
за ст.124, ч.3 ст.130 КУпАП,
До Рівненського міського суду Рівненської області з УПП в Рівненській області ДПП надійшли справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 №569/2681/25 за ст.124 КУпАП та №569/3047/25 за ч.3 ст.130 КУпАП.
Постановою Рівненського міського суду від 21.02.2025 справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 №569/2681/25 та №569/3047/25 об'єднано в одне провадження.
Судом встановлено наступне.
29 січня 2025 року, о 19 год 40 хв, в м. Рівне по вул. Олексинська, 4, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Renault Midliner M18», д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху на перехресті вулиць Олексинська та Князя Володимиране був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, допустив скочування свого транспортного з подальшим наїздом на перешкоду, а саме: металевий паркан та бетонну електроопору. Внаслідок чого транспортний засіб, паркан та електроопора зазнали механічних пошкоджень. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3б, п. 10.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
29 січня 2025 року, о 19 год 40 хв, в м. Рівне по вул. Олексинська, 4, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Midliner M18», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився. Правопорушення вчинене особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 будучи своєчасно та належним чином повідомленим про день та час розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотань про розгляд справи у його відсутності, чи про відкладення розгляду справи з причин, що унеможливлюють прибуття за викликом не надіслав.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. ст. 124, 130 КУпАП, не є обов'язковою.
З огляду на те, що ОСОБА_1 знав про складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, повідомлявся про судові засідання, враховуючи, що участь особи при розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 124, 130 КУпАП, не є обов'язковою, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності правопорушника, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частина 3 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суб'єкт зазначеного правопорушення спеціальний - особа, яка керує транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується умисною формою вини у формі прямого умислу.
Зі змісту сформульованої у ст. 130 КУпАП диспозицій слідує, що вона є бланкетною, а тому при кваліфікації слід керуватися законодавчими чи іншими нормативними актами щодо безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі -Інструкція ).
За приписами п. 2 розділу І Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння. Не має значення причина відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції за виключенням обставин, які встановлені ст. 17 КУпАП.
Факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан сп'янінням у встановленому законом порядку.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Водій ОСОБА_1 погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм законодавства держави Україна, проте вимоги вказаного пункту ним дотримано не було.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими та оціненими в ході судового розгляду доказами.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії серії ЕПР1 №233669 від 29.01.2025 встановлено час, місце та спосіб вчинення адміністративного правопорушення, а саме те, що 29 січня 2025 року, о 19 год 40 хв, в м. Рівне по вул. Олексинська, 4, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Renault Midliner M18», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду у медичному закладі з метою встановлення наркотичного сп'яніння відмовився.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП компетентним органом від в межах повноважень наданих особі,. яка його склала, в якому чітко викладено, як суть правопорушення, так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. При цьому, будь-які зауваження щодо змісту вказаного протоколу відсутні.
Отже такий доказ суд вважає належним та допустимим, крім того обставини, викладені у вищезазначеному протоколі, підтверджуються й іншими доказами, наявними у справі.
Зі змісту акту огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 29.01.2025 вбачається, що огляд ОСОБА_1 на місці не проводився, та зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 29.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я та зафіксовано ознаки наркотичного сп'яніння: розширені зіниці, які не реагують на світло, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом був досліджений відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) інспектора патрульної поліції.
Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб'єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.
Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, отриманий у встановленому законом порядку, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно відомостей підсистеми «Адмінпрактика» Інформаційного порталу Національної поліції України встановлено, що відповідно до постанов Рівненського міського суду у справах №569/15130/24 та №569/15646/24 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно зі ст. 124 КУпАП до адміністративної відповідальності може бути притягнуто за порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об'єктів.
Відповідно до п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23.12.2005 суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.
Отже, умовами настання адміністративної відповідальності за вказаною статтею є: 1) наявність порушень учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, 2) наявність пошкоджень транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, 3) наявність причинного зв'язку між порушенням Правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Відсутність хоча б однієї з вищевказаних умов не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого с. 124 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами по справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ЕПР1 №233676 від 29.01.2025, в якому містяться відомості щодо часу, місця, способу вчинення адміністративного правопорушення, схемою місця ДТП від 29.01.2025, в якій зафіксоване місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортного засобу після ДТП відносно елементів проїжджої частини, характер та локалізація пошкоджень транспортного засобу, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29.01.2025, яким зафіксовані пошкодження, спричинені ДТП поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 щодо обставин адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 3 ст. 130 КУпАП.
При накладенні стягнення, суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Із врахуванням особи правопорушника, виходячи із характеру вчинених правопорушень, зважаючи на суспільну небезпечність правопорушень, підвищену соціальну чуттєвість та визначені законодавцем вид та розмір адміністративного стягнення, з метою належного виховання правопорушника, запобіганню вчинення нових правопорушень, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції більш серйозного адміністративного правопорушення, яким є ч. 3 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Згідно матеріалів справи транспортних засобів за ОСОБА_1 не зареєстровано, тому покарання у виді оплатного вилучення транспортного засобу не застосовується.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню з порушника судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 (трьох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Реквізити: №UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівненській області 21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету -21081300.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38012494. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 38012494. Рахунок отримувача: UA458999980313191206000017527. Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.
Суддя Рівненського міського суду Костюк О.В.