Справа № 569/3633/25
1-кс/569/1604/25
про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
24 лютого 2025 року м.Рівне
Слідча суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні в м.Рівне, клопотання старшого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_7 (далі - слідчий), яке погоджене прокурором Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_4 (далі - прокурор), в рамках кримінального провадження № 42025180000000004 від 05.02.2025 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , -
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 24 лютого 2022 року о
5 годині 30 хвилин Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України після пред'явлення одного з документів, зазначених у статті 2 цього Закону.
Частиною другою вказаної статті, визначено, що правила перетинання державного кордону України громадянами України встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до цього Закону та інших законів України.
У відповідності до абз. 1 п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), перетинання громадянами України (далі - громадяни) державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю (далі - пункти пропуску), якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; проїзний документ дитини (чинний протягом строку, на який він виданий); посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу.
Водночас, згідно абз.4 п.2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, які затвердженні постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2010 р. № 724), у випадках, визначених законодавством, для перетинання державного кордону громадяни, крім паспортних документів, повинні мати також підтверджуючі документи.
Окрім того, перелік осіб, які мають право виїзду з України, визначено п. 2-1, 2-18, п.3,4,5,6 зазначених вище Правил перетинання державного кордону громадянами України, до переліку яких ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не відносяться.
У разі непідтвердження мети поїздки уповноважені службові особи Держприкордонслужби відмовляють особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, в перетинанні державного кордону в порядку, визначеному частиною першою статті 14 Закону України "Про прикордонний контроль".
Так, ОСОБА_13 , діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_5 та іншими на даний час не встановленими досудовим розслідуванням особами, у період з 12.02.2025 по 22.02.2025, в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, переслідуючи корисливі мотив і мету, направлені на отримання грошової винагороди, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов'язаних чоловіків з території України, організували незакінчений замах на незаконне переправлення через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.
Зокрема, в період з 12.02.2025 по 19.02.2025 невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, в ході телефонних розмов роз'яснили жителям Рівненської області ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що вони можуть безперешкодно перетнути державний кордон України у період дії воєнного стану, в напрямку Румунії, заплативши за одну особу 6000 доларів США. При цьому, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи повідомили, що вони забезпечать їх переїзд з м. Рівне до Чернівецької області, де і буде здійснено незаконний перетин державного кордону України поза офіційними пунктами пропуску в напрямку республіки Румунія.
В подальшому, 19.02.2025 близько 18 години 45 хв., ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виконуючи вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, автомобілем марки BMW 318, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_15 , вирушили з м. Рівне до готелю «Rudison», що по вул. Галицька, 44а в с. Великі Гаї Тернопільського району Тернопільської області. Прибувши до вказаного готелю ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишились в ньому, очікуючи подальші вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб.
Далі, 20.02.2025 близько 13 години, ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , виконуючи вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, автомобілем марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_16 , вирушили до готелю «Асторія», що в с-щі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області. Прибувши до вказаного готелю ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 залишились в ньому, очікуючи подальші вказівки невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб.
В подальшому, 22.02.2025 близько 5 години 10 хв, ОСОБА_5 , реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України, на автомобілі марки Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_3 прибув до готелю «Асторія», що в с-щі Неполоківці Чернівецького району Чернівецької області, де забрав ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та вказаним автомобілем повіз їх в сторону державного кордону України з Румунією. Приїхавши до с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області, ОСОБА_5 передав ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для ОСОБА_13 , який відповідно до попередньої домовленості мав безпосередньо переправити вищевказаних осіб через державний кордон України поза межами офіційних пунктів пропуску в сторону Румунії.
Продовжуючи свою злочинну діяльність та реалізовуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_13 , рухаючись у пішохідному порядку та супроводжуючи ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 із с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області вирушили в сторону державного кордон України з Румунією. Однак, 22.02.2025 о 8 год. 13 хв. приблизно за 7 км. від державного кордон України з Румунією ОСОБА_13 був затриманий працівниками правоохоронних органів.
Враховуючи викладене, ОСОБА_13 , ОСОБА_5 та інші, на даний час не встановлені досудовим розслідуванням особи, не довели свої дії, спрямовані на незаконне переправлення ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 через державний кордон України до кінця з причин, що не залежали від їх волі.
22.02.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідча суддя оглянула в судовому засіданні матеріали, а саме: протокол огляду місця події від 22.02.2025 року; протокол затримання ОСОБА_13 від 22.02.2025 року; протокол затримання ОСОБА_5 від 22.02.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 22.02.2025 року; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 22.02.2025 року; інші матеріали кримінального провадження в їх сукупності.
Згідно вимог ч.5 ст.12 КПК України злочин, який інкримінуються підозрюваному ОСОБА_5 відноситься до категорії умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 9 років із конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий та прокурор клопотання підтримали, просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідча суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Вище наведені у клопотанні докази в сукупності вказують на обґрунтовану підозру у вчиненні останнім інкримінованого кримінального правопорушення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду слідча суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. З матеріалів провадження також вбачається, що підозрюваний проживає у прикордонному районі Чернівецької області, володіє паспортом для виїзду за кордон та обізнаний з правилами перетину державного кордону, має змогу його перетинати як законно так і в не законний спосіб.
Можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень слідча суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.15, ч.3 ст.332 КК України, а саме організації незакінченого замаху на незаконне переправлення особи через державний кордон України, керівництві такими діями, сприянні його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчиненому щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, а в ході досудового розслідування, на даний час не встановлено весь механізм злочину, не встановлено також інших учасників вказаної групи осіб та місцезнаходження речових доказів, а саме грошових коштів оплачених так званими ухилянтами за організацію незаконного переправлення через державний кордон України, а тому, існує ризик того, що підозрюваний знищить, сховає або спотворить речі та документи, які мають відношення до вчинення кримінального правопорушення. Такими речами і документами є грошові кошти в сумі 12 000 доларів США та мобільні телефони з наявними в них переписками між співучасниками, тощо..
Ризик того, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків слідча суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що ОСОБА_5 може шляхом умовляння, залякування та здійснення інших активних дій може впливати на свідків, іншого підозрюваного із метою надання ними показань для покращення свого становища. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином слідча суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що вивченням особи ОСОБА_5 на даний час встановлено, що він працездатний, не одружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає. Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 проживає у прикордонному районі Чернівецької області, на віддаленій території від місця знаходження органу досудового розслідування, то є ризик того, що він буде перешкоджати проведенню слідчих та інших процесуальних дій за його участю шляхом не явки та ухилення від їх проведення.
Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, слідча суддя вважає такі дії вірогідними, з огляду на те, що підозрюваний постійних доходів немає, а тому є ризик, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Приймаючи до уваги існування ризиків передбачені п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , яке відповідно до ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, обставини його вчинення, та дані про особу підозрюваного є необхідним застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід - тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх тяжкість відповідно до ст.12 КК України, підозрюваному слід обрати розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі внесення застави за підозрюваного, з урахуванням тяжкості злочину та обставин злочину, слід покласти обов'язки передбачені статтею 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання в УДМСУ в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, їх адвокатами у даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 176,177,184,186,193 КПК України, слідча суддя -
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків Харківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб тобто до 24.04.2025 року включно.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , утримувати в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
Одночасно визначити розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання в УДМСУ в Рівненській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, їх адвокатами у даному кримінальному провадженні. .
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».
У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Строк дії ухвали та покладених обов'язків, у разі внесення застави - до 24.04.2025 року.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_17