Справа № 568/310/25
провадження №3/568/213/25
28.02.2025 року м. Радивилів
Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В.В.
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону №3 з обслуговування Дубенського району полку УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , ФОП, до адміністративної відповідальності раніше згідно протоколу притягався,
(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП і вимоги ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 судом роз'яснені),
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №326257 складеного 15.02.2025 відносно ОСОБА_1 , 15.02.2025 о 16 год. 55 хв. на АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно виражався, ображав, шарпав за одяг гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано згідно протоколу за ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав частково, проте заперечив вчинення ним хуліганських дій, пояснив, що події, зокрема суперечка з ОСОБА_2 відбувалися у його приватній власності - його домоволодінні, причиною суперечки були дії ОСОБА_2 , які на його думку порушували його право власності. Просив долучити до матеріалів справи копію договору дарування домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 , витяг про державну реєстрацію та копію посвідчення батька багатодітної сім'ї.
Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №326257 від 15.02.2025; заяву ОСОБА_2 від 15.02.2025; письмові пояснення ОСОБА_2 від 15.02.2025 та відеозапис(а.с.1,2,3,4), суддя дійшов таких висновків.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статей 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення, в якому в обов'язковому порядку зазначаються відомості про таку особу, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, з метою забезпечення права особи знати суть пред'явленого обвинувачення, щоб мати змогу захищатися від нього. Виходячи із положень зазначених норм права, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення та притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог пункту «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, особа, яка обвинувачується у вчиненні правопорушення має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти неї. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі.
Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під'їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.
Разом з тим, в широкому розумінні поняття громадського місця визначається, як доступні для невизначеного кола осіб вулиці, площі, парки, транспортні магістралі, вокзали, пристані, аеропорти й інші громадські місця, тобто місця, де складаються відносини між людьми, місця спілкування людей із метою задоволення різних життєвих потреб. Дане місце та спілкування людей і поведінка їх в даних місцях може зачіпати інтереси іншої особи, групи осіб чи суспільства.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив - задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 інкримінується, вчинення ним дій за адресою АДРЕСА_1 , тобто за його зареєстрованим місцем проживання, що є його власністю.
Отже, виходячи із вказаного у протоколі місця вчинення інкримінованого особі діяння, такі вчинені ОСОБА_1 не в громадському місці, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ст. 173 КУпАП, а у володінні особи (а.с.11,12), до якого заборонений вільний доступ сторонніх осіб, що свідчить про те, що воно не є громадським місцем.
Окрім того, інформація, яка міститься на відеозаписах, які містяться на дисках та долучені до матеріалів справи(а.с.4), не спростовує пояснень ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні, щодо заперечення вчинення ним дій, що полягали у нецензурних виразах, образах, шарпанні за одяг гр. ОСОБА_3 , оскільки такий відеозапис не містить підтвердження вчинення ОСОБА_1 вказаних дій.
Таким чином, в судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_1 вчиняв дії в громадському місці, а також, що його дії порушували громадський порядок і спокій громадян, у зв'язку з чим його дії не можуть кваліфікуватися як дрібне хуліганство за ст. 173 КУпАП.
Відповідно до імперативних приписів ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суддя констатує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки в протилежному випадку неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 події та складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а тому, суддя вважає, що підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП - немає.
Таким чином, суддя дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, та внаслідок чого на підставі п. 1 ст.247 КУпАП провадження у справі відносно нього необхідно закрити.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.7, 9, 173, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за ст.173 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Суддя Володимир КОНДРАТЮК