Справа № 564/288/25
21 лютого 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Зберун К.Ф.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Костопільської міської ради Рівненської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач у поданій позовній заяві покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 .
До складу спадщини, яка відкрилася внаслідок його смерті входять земельні ділянки, належні спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю ІІІ-РВ № 024309 від 22.12.2003 р.
Позивач вказує, що являється спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 . На даний час має намір оформити спадщину, однак у позасудовому порядку цього зробити не може, оскільки, пропустила встановлений законом шестимісячний строк для її прийняття.
Зазначає, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропустила з поважних причин, оскільки вважала, що після смерті батька спадщину оформила її мати ОСОБА_3 . Лише після смерті матері у 2012 році та після звернення до нотаріуса дізналася про те, що спадкова справа після смерті батька не заводилася.
Просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 - три місяці.
У підготовче судове засідання позивач та її представник адвокат Артерчук Л.В. не з'явилися, від представника позивача надійшла письмова заява про розгляд справи у їх відсутності, заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини.
Представник відповідача Костопільської міської ради у підготовче засідання не з'явився, подав письмову заяву про визнання позовних вимог та просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.
Враховуючи те, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, суд вважає за можливе відповідно до положень ч. 3, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України ухвалити рішення у справі у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Судом встановлено, що батько позивача ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 04.10.2008 р.
Із довідки Гутянського старостинського округу № 3 Костопільської міської ради від 06.12.2024 року вбачається, що на час відкриття спадщини ОСОБА_2 проживав один по АДРЕСА_1 .
Таким чином відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Також встановлено, що після смерті ОСОБА_2 залишилася спадщина, до складу якої входять земельні ділянки, належні спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на землю ІІІ-РВ № 024309 від 22.12.2003 р.
Постановою державного нотаріуса Костопільської державної нотаріальної контори Доброскокової А.М. від 23.11.2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_2 у зв'язку з пропуском нею шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Із матеріалів спадкової справи № 63/2024 вбачається, що 23.11.2024 року державним нотаріусом заведено спадкову справу на ім'я спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернулася його дочка ОСОБА_1 , якій постановою державного нотаріуса від 23.11.2024 р. відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Заповіт спадкодавцем не вчинявся, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.
Із матеріалів спадкової справи № 322\2012, заведеної щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , матері позивача, вбачається, що спадщину після її смерті прийняла її дочка ОСОБА_1 (позивач у справі) та 02.12.2022 року державним нотаріусом на її ім'я видано свідоцтва про право на спадщину за законом. Також встановлено, що до складу спадкового майна не увійшли земельні ділянки батька позивача, що вказує на те, що ОСОБА_3 спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 не прийняла.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач має намір оформити спадщину після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак свідоцтва про право на спадщину за законом отримати не має можливості у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для її прийняття.
Разом із тим, судом встановлено, що у визначений законом строк позивач спадщини не прийняла з об'єктивних причин, які пов'язані з непереборними, істотними труднощами, що виникли для неї, у зв'язку з тим, що всі правовстановлюючі документи, належні її батьку, перебували у матері і вона помилково вважала про прийняття та оформлення останньою спадщини. Лише після оформлення спадкових прав після смерті матері ОСОБА_3 вона дізналася про наявність спадкового майна у батька ОСОБА_2 та неприйняття її матір'ю спадщини після його смерті.
Наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини суд вважає поважними, при цьому також враховує визнання позову відповідачем, який не заперечував проти визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 .
Згідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
Встановлені судом обставини свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини та відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
За наведених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог, вважає причини пропуску позивачем строку звернення за прийняттям спадщини поважними і відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України визначає їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного та керуючись ст. 1217, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 10 - 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Костопільської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк - три місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Інформація про сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Костопільська міська рада, вул. 1 Травня,3, м. Костопіль Рівненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04057669.
Повний текст рішення складено 21 лютого 2025 року.
Суддя: Р. М. Снітчук