Дата документу 27.02.2025Справа № 528/760/19
Провадження № 1-кп/554/636/2025
27 лютого 2025 року місто Полтава
Октябрський районний суд міста Полтави у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ).,
захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження № 12019170150000165 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,
23 січня 2025 року на новий розгляд в суді першої інстанції після скасування ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2025 року вироку Октябрського районного суду міста Полтави від 01 жовтня 2024 року надійшли матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 3 ст. 187 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив про можливість призначення зазначеного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Захисник заявив про необхідність повернення обвинувального акта прокурору, оскільки, обвинувальний акт не відповідає за формою вимогам, передбаченим ст.291 КПК України, так розписки про вручення копій обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування оформлені після того як обвинувальний акт скеровано до суду, в взагалі, незрозуміло як з'явилися в матеріалах провадження.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Також під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про обрання (продовження) строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого на 60 днів, без визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу.
В обґрунтування поданого клопотання прокурор покликається на обставини, зазначені в обвинувальному акті, згідно з якими сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_6 вчинення умисних дій, які виразилися у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному із проникненням у житло, з правовою кваліфікацією діяння за ч. 3 ст. 187 КК України. Зокрема, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який, у разі доведеності вини, законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна. 31 травня 2019 року ухвалою слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 28.07.2019. В подальшому строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжувався. Зрештою, на теперішній час обвинувальний акт судом апеляційної інстанції після скасування вироку суду від 01.10.2024 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Водночас строк дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 січня 2025 року, закінчується 14 березня 2025 року. При цьому під час нового судового розгляду ані письмові, ані речові докази не досліджувалися, обвинувачений, а також потерпілі і свідки в судовому засіданні не допитувалися, показання не давали.
Також прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у разі доведення вини, може переховуватися від суду, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їхні анкетні дані та адреси проживання, у тому числі шляхом фізичного чи психологічного тиску на них, погроз спричинення шкоди як здоров'ю, так і майну вказаних осіб з метою зміни ними показань на користь обвинуваченого. На переконання прокурора, обрання до обвинуваченого ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних із триманням під вартою, не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, зазначені у ризиках, тим самим негативно вплинути на повне і всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні. Також прокурор звертає увагу на позицію потерпілих у кримінальному провадженні, які послідовно як під час досудового розслідування та під час судового розгляду категорично наполягали на триманні ОСОБА_6 під вартою через побоювання за власне життя і здоров'я у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з тримання під вартою, про що свідчать неодноразові заяви потерпілих, надіслані на адресу суду. При цьому інкримінований обвинуваченому злочин вчинений із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я особи.
Прокурор стверджує, що на теперішній час заявлені ризики не зменшилися і не відпали, а тому є необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник із зазначеним клопотанням прокурора не погодилися, заперечили наявність на теперішній час ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які вважали, що прокурором не доведені.
Захисник зазначив, що обвинувачений перебуває під вартою 6 років, тоді як мінімальна міра покарання у виді позбавлення волі становить 7 років. При цьому при розгляді першим складом суду колегія суддів визначала обвинуваченому розмір застави. Крім того, у цій справі було виділено в окреме провадження матеріали щодо ОСОБА_8 , з яким було незаконно укладено угоду про визнання винуватості і суд її затвердив. Тому, просить обрати обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у виді застави або домашній арешт.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження, дослідивши необхідні матеріали кримінального провадження, суд дійшов до таких висновків.
Загальні питання.
Як зазначено вище, це судове провадження направлено на новий розгляд ухвалою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2025 року.
Відповідно до ч. 10 ст. 35 КПК України після зміни складу суду розгляд кримінального провадження починається спочатку, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
27 січня 2025 року ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави кримінальне провадження прийнято до свого провадження та призначено підготовче судове засідання.
12 лютого 2025 року відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів в порядку ч. 2 ст. 32 КПК України визначено склад колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_1 , судді ОСОБА_3 , ОСОБА_2 .
Щодо заяви сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору.
Суд вважає, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України.
При цьому суд відхиляє покликання сторони захисту щодо наявності недоліків в оформленні розписок про вручення обвинувального акта та реєстру, оскільки у судовому засіданні не встановлено названих невідповідностей у процесуальних документах, які б суперечили вимогам ст. 291 КПК України.
З цих підстав клопотання захисника про повернення обвинувального акта не підлягає задоволенню.
Кримінальне провадження підсудне Октябрському районному суду міста Полтави.
Обвинувачений та захисник отримали копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Під час підготовчого судового засідання не встановлено підстав для ухвалення рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст.314 КПК України.
Таким чином, справу необхідно призначити до судового розгляду.
У зв'язку з відсутністю підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, передбачених ч.2 ст.27 КПК України, суд вважає за необхідне здійснювати судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.
Щодо питання обрання запобіжного заходу судом.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.
Окрім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 КПК України.
За змістом ст. 199 КПК України суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе й виправдане.
Ризиком же в контексті кримінального провадження є певна обґрунтована ступінь ймовірності того, що обвинувачений вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, 14 січня 2025 року ухвалою Полтавського апеляційного суду скасовано вирок Октябрського районного суду міста Полтави від 01 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_6 і призначено новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції; запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 продовжено до вирішення судом першої інстанції питання щодо запобіжного заходу, але не більше, ніж на 60 днів і такий строк закінчується 13 березня 2025 року.
Прокурор покликається на наявність наступних ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Суд вважає, що вказані прокурором ризики є доведеними, на теперішній час продовжують існувати, вони суттєво не змінилися та їх вагомість не зменшилася з огляду на таке.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років із конфіскацією майна.
Тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. При цьому ризик втечі оцінюється у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками.
Оскільки справа перебуває на стадії судового розгляду по суті (новий розгляд в суді першої інстанції), суд не дає оцінки обґрунтованості підозри.
Також установлено, що обвинувачений має вищу освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2013 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , фізично розвинений, не хворіє, раніше не судимий.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджено Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який продовжено до теперішнього часу.
На думку суду, враховуючи характер та обставини злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , ця обставина сама по собі свідчить про наявність ризиків, які зазначені прокурором, серед яких, ризик переховування від суду.
Та обставина, що ОСОБА_6 має постійне (зареєстроване) і фактичне місце проживання не є безперечним фактором, що здатний запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду.
У судовому засіданні не встановлено будь-яких стримуючих факторів, що здатні на теперішній час запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду.
Отже, прокурор довів ризик ухилення обвинуваченого від суду, що залишається реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчинені якого обвинувачується ОСОБА_6 , а також у зв'язку із суворістю можливого покарання, яке загрожує за такий злочин, у разі визнання особи винуватою у їх вчиненні. Все це може спонукати обвинуваченого залишити місце проживання, у тому числі, залишити межі України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та перешкодить здійсненню правосуддя.
Також суд враховує, що кримінальне провадження направлено на новий розгляд судом першої інстанції, який відбувається спочатку, на теперішній час судовий розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, потерпілі та свідки у кримінальному провадженні не допитувалися в судовому засіданні, письмові, речові та інші докази також не досліджувалися.
Таким чином, є вагомі та достатні підстави вважати, що обвинувачений, якому стороною обвинувачення інкриміновано, зокрема, вчинення особливо тяжкого злочинів, дійсно може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні.
Суд також враховує заяви потерпілих, які зазначили про побоювання про своє життя та здоров'я в разі зміни запобіжного заходу.
Вказані обставини є достатніми для висновку, що ризики, які встановлені судом, заявлені і доведені прокурором у судовому засіданні, на теперішній час продовжують існувати, суттєво не зменшилися, а жоден інший запобіжний захід на теперішній час не може їм запобігти.
Крім того, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
За вищевказаних обставин, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується за ч. 3 ст. 187 КК України, а саме у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу, поєднаному із проникненням у житло, що є особливо тяжким злочином, що має насильницький характер, враховуючи суспільну небезпечність такого злочину та серйозність висунутого обвинувачення, а також встановлені судом ризики, які мають реальний характер, а тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу і не визначає розмір застави.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 314-316, 370, 372, 376 КПК України, суд
Призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні о 10:00 год 28 березня 2025 року в приміщенні Октябрського районного суду міста Полтави кримінальне провадження № 12019170150000165 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
Клопотання прокурора задовольнити.
Обрати (продовжити) до 26 квітня 2025 року включно запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
Здійснити судовий виклик у судове засідання: прокурора, потерпілого, представника потерпілого, захисника, та доставити обвинуваченого.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Державної установи “Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».
Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3