08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/500/25
381/139/25
27 лютого 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області
в складі
головуючого судді: Осаулової Н.А.,
за участю секретаря: Слюсар Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - позивач) звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики №76162432 в розмірі 35 154,75 грн., за кредитним договором №7215025 в розмірі 30 712,52 грн., за кредитним договором №36866-12/2023 в розмірі 27 000,00 грн. та понесені судові витрати.
Свої вимоги обґрунтовує тим, 09.01.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №76162432. Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності та платності. 14.06.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, згідно якого право грошової вимоги до відповідача за договором позики перейшло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Позичальник не виконує умови договору, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 35 154,75 грн., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 9 964,65 грн., сума боргу за процентами - 25 190,10 грн.
Крім того, 28.10.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №7215025. Договір підписано електронним підписом позичальника, що відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер телефону відповідача. Між тим, 27.09.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено Договір Факторингу № 27092024, у відповідності до якого ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до боржників, вказаних в реєстрі, у тому числі до відповідача на суму 30 712,52 грн., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 10 849,41 грн., сума заборгованості за відсотками 19 863,11 грн.
03.12.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №36866-12/2023. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер телефону відповідача. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності та платності. 24.05.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 24052024, згідно якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Позичальник не виконує умови договору, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 27 000,00 грн., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 8 000,00 грн., сума боргу за відсотками - 19 000,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у загальному розмірі 92 867,27 грн.
У відзиві на позовну заяву відповідач не заперечила факти укладання договорів, але вказала на недоведеність позивачем надання кредитних коштів, а також недоведеність переходу права вимоги за договорами. Крім того зазначила, що розрахунки заборгованості самі по собі не підтверджують наявність заборгованості за договорами.
У відповіді на відзив представник позивача фактично підтвердила позицію сторони позивача та долучила додаткові докази.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, але у позовній заяві просив суд розглядати справу без його участі та задовольнити позов, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Як передбачено ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 223 ЦПК України).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», вказано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 15.01.2025 року відкрито провадження у цивільній справі, ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 27.02.2025 року клопотання про витребування доказів залишено без задоволення.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що 09 січня 2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Договір позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76162432 на суму 10 500,00 грн., строк договору 30 днів, процента ставка базова/день - 2,5%, знижена процентна ставка - 0,875% в день, процентна ставка за понадстрокове користування - 2,70%.
Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду копію договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76162432 від 09.01.2024 року, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток до договору позики (на умовах повернення позики в кінці строку позики) №76162432 від 09.01.2024 року) та розрахунок заборгованості за кредитним договором на загальну суму 35 154,75 грн.
14.06.2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Відповідно до Додаткової угоди №29 та Витягу з Реєстру боржників №25 від 20.06.2024 року до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 35 154,75 грн., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 9 964,65 грн., сума боргу за процентами - 25 190,10 грн.
Крім того, 28 жовтня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №7215025 про надання споживчого кредиту (далі - кредитний договір).
Відповідно до умов кредитного договору, товариство надало позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 9 300,00 грн. на 360 днів.
Згідно пункту 1.5 сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування позикою: стандартну - 1,99% в день та знижену - 1,493% в день.
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду копію Договору №7215025 про надання споживчого кредиту від 28.10.2023 року з додатком, паспорт споживчого кредиту з інформацією про контактні дані кредитодавця, умови кредитування, орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та розрахунок заборгованості за кредитним договором.
27.09.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір Факторингу № 27092024. Із відповідного реєстру прав вимоги вбачається, що до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за кредитним договором №7215025.
23 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансового кредиту №36866-12/2023 на суму 8 000,00 грн., строк договору 120 днів, фіксована процентна ставка за добу користування 2,50 %.
Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису).
На підтвердження факту отримання відповідачем вказаних кредитних коштів у спосіб та в обсязі, зазначених в позовній заяві представник позивача надав суду копію Договору про надання фінансового кредиту №36866-12/2023 від 23.12.2023 року, копію додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №36866-12/2023 від 23.12.2023 року, роздруківку з інформацією про контактні дані кредитодавця, умови кредитування, орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту та розрахунок заборгованості за кредитним договором №36866-12/2023 від 23.12.2023 на загальну суму 27 000,00 грн.
Також, 24.05.2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Аванс Кредит» укладено Договір факторингу № 24052024. Із відповідного реєстру прав вимоги вбачається, що до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право вимоги за кредитним договором №36866-12/2023 у розмірі 27 000,00 грн., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 8 000,00 грн., сума боргу за відсотками - 19 000,00 грн.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У той же час, належними доказами, що підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов'язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Варто також зауважити, що надані позивачем розрахунки заборгованості за кредитними договорами та договором позики не містять даних про суми коштів, що сплачені відповідачем в рахунок погашення заборгованості, а також процентну ставку обрахунку заборгованості.
З урахуванням того, що надані позивачем розрахунки суми боргу за переліченими договорами не є зведеними документами, які не були погоджені з відповідачем і не підтверджені первинними обліковими бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів наявність у відповідача заборгованості за кредитними договорами та договором позики, у розмірі, зазначених у розрахунках.
При цьому, в якості доказів відступлення прав вимоги до позивача за кредитними договорами та договором позики, заборгованість по яким товариство просить стягнути у судовому порядку, останнє надало суду лише окремі аркуші вказаних договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
У ч. 2 ст. 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії окремих аркушів договорів факторингу не є належним чином засвідченими копіями документів та не є засвідченими витягами з них, тому суд не приймає як належний, допустимий та достовірний доказ у розумінні статті 77-79 ЦПК України.
Крім того, витяги з реєстру боржників не містить підписів сторін договору (генеральних директорів товариств), їх лише підписано представником позивача Москаленко М.С. та скріплено печаткою «для документів», що не може вважатися належним доказом.
Окремо, щодо наявності у позивача права вимоги за договором позики №76162432 від 09.01.2024 року варто зазначити наступне. Позивач посилається на договір факторингу, який було укладено у 14.06.2021 році, тоді як договір позики був укладений у 09.01.2024 році, тобто після відступлення прав вимоги, що вказує на безпідставність доводів позивача.
Укладення у подальшому реєстру прав вимоги до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до ОСОБА_1 , оскільки станом 14.06.2021 року у ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» не існувало право вимоги до відповідача, оскільки договір позики було укладено лише 09.01.2024 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів. Жодний доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки суд відображає в рішенні, в якому наводить мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами для підтвердження обставин, на які він посилається, а саме, не надано первинних бухгалтерських документів, що підтверджують факти перерахування відповідачу коштів за кредитними договорами та договором позики, не обґрунтовано наявність у відповідача заборгованості за вказаними договорами кредиту та позики у розмірі, зазначеному у розрахунках, як і не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеними договорами, за якими просить у судовому порядку стягнути заборгованість. Тому, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12,76,77,78,79,80,81, 141, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 610, 625, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №76162432 в розмірі 35 154,75 грн., за кредитним договором №7215025 в розмірі 30 712,52 грн., за кредитним договором №36866-12/2023 в розмірі 27 000,00 грн., - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: м. Київ, вул. С. Петлюри, 30;
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А. Осаулова
Рішення суду виготовлено 27.02.2025 року