Справа № 369/6865/24
Провадження №2-п/369/29/25
28.02.2025 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Липченко О.С.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів,
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 22 серпня 2024 року задоволено позов. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дати набрання рішенням суду законної сили.
Не погоджуючись з рішенням суду відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення. Своє прохання мотивував тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання. Вказав, що має ще одну дитину від другого шлюбу - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Просив суд скасувати заочне рішення.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про перегляд заочного рішення, просив суд задовольнити.
У судовому засіданні позивачка просила відмовити у задоволенні заяви, про що подала письмові заперечення.
Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов, не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з ухваленим рішенням по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги. Крім того, відповідачем не вказано яким чином вказані ним обставини могли вплинути на визначення іншого розміру аліментів, не конкретизовано щодо стягнення та сплати аліментів визначених судом, а містяться лише посилання на загальні обставини.
Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов'язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Суд вважає, що докази, на які посилається відповідач у своїй заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, у даному випадку відсутня сукупність двох підстав, наявність яких є необхідною умовою для скасування судом ухваленого ним заочного рішення.
Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.
За приписами ч. 3 ст. 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Проаналізувавши обставини справи, суд вважає причини пропуску заявником строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2024 року у цивільній справі №369/6865/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів, поважними, а тому строк на подання заяви про перегляд заочного рішення слід поновити.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 287-289 ЦПК України, -
Поновити відповідачу ОСОБА_3 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 серпня 2024 року у цивільній справі №369/6865/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів.
Заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну способу стягнення аліментів - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: Наталія ПІНКЕВИЧ