Справа № 161/19550/24
Провадження № 2/161/170/25
26 лютого 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Мазура Д.Г.,
за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
22 жовтня 2024 представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» - Міньковська А.В., звернулася до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.10.2024.
Позовна заява обґрунтована тим, що 06.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_1 укладено угоду № 200497222 щодо кредитування, за умовами якої банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 11888,8 грн, які відповідач зобов'язувався повернути.
Позивач вказував, що 20.07.2020 він набув право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за договором, що був укладений з відповідачем.
Позивач зазначав, що станом на 22.10.2024 розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 31766,13 грн, з яких 10908,8 грн заборгованість за кредитом, 20857,33 грн заборгованість за відсотками.
Вважає, що відповідач має сплатити 3 % річних а інфляційні втрати.
В поданій до суду позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №200497222 від 06.04.2016 у розмірі 48 481,23 грн. а також судовий збір та витрати професійну правничу допомогу.
25 жовтня 2024 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без руху.
04 листопада 2024 від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про усунення недоліків у позовній заяві.
04 листопада 2024 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
25 листопада 2024 від відповідача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
26 листопада 2024 ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області у вищевказаній справі здійснено перехід від розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
06 лютого 2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому заперечила проти позову, просила суд відмовити в задоволенні позову повністю. Відзив обґрунтований тим, що її у 2016 році офіційно було повідомлено, що «ФК «Фагор» отримала право вимоги від ПАТ «Банк Михайлівський» за кредитним договором № 200497222. Після цього, вона перераховувала кошти на рахунок «ФК «Фагор». 13.11.2019 «ФК «Фагор» надала довідку ОСОБА_2 , про те, що заборгованість за кредитним договором № 200497222 від 06.04.2016 погашена в повному обсязі та вказаний договір закритий.
Позивач в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду. Неодноразово повідомлявся про розгляд справи SMS-повісткою, довідка про доставку SMS - повістки міститься в матеріалах справи, також на адресу суду поверталися рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою «вручено за довіреністю»
Відповідач в судове засідання не з'явилась, подала суду заяву, що не може прибути в судове засідання у в зв'язку з погіршенням стану здоров'я, просить розглядати справу за її відсутності у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, доходить такого висновку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Згідно зі до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 513 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст.517 ЦК України).
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст. 1077 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом встановлено, що 06.04.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» та відповідачем ОСОБА_1 укладено угоду № 200497222 шляхом підписання заяви щодо кредитування, за умовами якої банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 11888,8 грн, які відповідач зобов'язувався повернути.
Постановою Національного Банку України від 22.12.2015 № 917/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії проблемних, було віднесено ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних.
20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071, проведеного 15.06.2020, відповідно до якої позивач є кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», в тому числі і за кредитним договором, укладеним з відповідачем.
Також дослідженими в справі доказами встановлено, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 в справі № 910/11298/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі № 910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, а саме: зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор». Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» передати Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» документи, отримані ним від Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього. Вирішено питання про судові витрати.
Судовими рішеннями в господарській справі № 910/11298/16 встановлено, що 19.05.2016 між ПАТ «Банк Михайлівський» (клієнт) і ТОВ «ФК «Плеяда» (фактор) укладено договір факторингу № 1905, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження клієнта, а банк зобов'язався відступити на користь ТОВ «ФК «Плеяда» право вимоги до третіх осіб (боржників).
20.05.2016 між ТОВ «ФК «Плеяда» і ТОВ «ФК «Фагор» укладено договір факторингу № 1, за умовами якого ТОВ «ФК «Плеяда» за плату відступило на користь ТОВ «ФК «Фагор» права вимоги, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору факторингу № 1905.
23.05.2016 згідно з рішенням Правління Національного банку України №14/БТ ПАТ «Банк Михайлівський» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 812 розпочато процедуру виведення ПАТ «Банк Михайлівський» з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації.
На виконання своїх обов'язків, передбачених статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноваженою особою, згідно з наказом від 24.05.2016 № 27/1 створено комісію з перевірки договорів (інших правочинів), укладених ПАТ «Банк Михайлівський».
30.05.2016 згідно з наказом Тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Михайлівський» № 37 затверджено результати проведеної перевірки, викладені в акті про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), які відповідають критеріям нікчемності від 30.05.2016 № 1, згідно з якими встановлено нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 № 1905, та прийнято рішення застосувати наслідки його нікчемності.
09.06.2016 ПАТ «Банк Михайлівський» направило ТОВ «ФК «Плеяда» повідомлення про нікчемність правочинів від 01.06.2016 № 05-53, в якому зазначило про нікчемність договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та вимагало негайно повернути усі отримані на підставі нікчемного договору документи, але ТОВ «ФК «Плеяда» у листі від 08.07.2016 № 1-08-07/16 повідомив банк про те, що не погоджується із визнанням договорів нікчемними, вважає їх належно укладеними та виконаними відповідно до вимог чинного законодавства України, оскільки законних підстав для визнання договорів нікчемними не має.
Зазначені обставини слугували підставою для звернення ПАТ «Банк Михайлівський» до суду з позовом.
В судовому засіданні під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 станом на 13.11.2019 повністю виконала свої зобов'язання за кредитним договором № 200497222 від 06.04.2016 Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК «Фагор».
Оскільки договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Плеяда» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фагор» визнано недійсним рішенням суду від 01.07.2021, на час виконання зобов'язань відповідач ОСОБА_1 не знала та не могла знати про його недійсність.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200497222 від 06.04.2016 є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем зобов'язання виконано повністю.
Питання правовірності отримання ТОВ «ФК «Фагор» грошових коштів від відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 200497222 від 06.04.2016 та витребування їх позивачем у зазначеного Товариства знаходиться поза межами предмета судового розгляду в даній справі.
Щодо клопотання Позивача про поновлення строку позовної давності.
Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
А отже, відмова в задоволенні позову у зв'язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову (правова позиція викладена у постанові Великої Палати ВС від 22.05.2018 по справі №369/6892/15-ц).
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені ним судові витрати не підлягають виконанню.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Дата складення повного тексу рішення 28 лютого 2025 року.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««Діджи Фінанс»», місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, 04112, ЄДРПОУ 42649746.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур