Справа № 730/73/25 Головуючий у 1 інстанції Данько О. В.
Провадження № 33/4823/186/25
Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП.
28 лютого 2025 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд - суддя Антипець В. М.,
Розглянув у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2025 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець ЗСУ, зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживаючий по АДРЕСА_2 ,
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП з накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнуто із ОСОБА_1 605 грн. 60 коп. судового збору.
Як установив суд, 14 січня 2025 року, о 10 год. 25 хв., по вул. Шевченка, 5, у с. Забілівщина, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на три роки постановою Борзнянського районного суду Чернігівської області від 17.11.2023 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та притягнутим до адміністративної відповідальності постановою серії ЕНА №2285987 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.06.2024 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати, а провадження у справі зупинити до закінчення військового стану в Україні.
Звертає увагу, він є військовослужбовцем і проходить військову службу на посаді водія їдальні взводу забезпечення батальйону логістики військової частини НОМЕР_2 .
Вказує, що він не був обізнаний про те, що позбавлений права керування транспортними засобами, оскільки, перебував на службі та не був присутнім у судовому засіданні, копію відповідної постанови суду не отримував.
На апеляційний розгляд ОСОБА_1 не прибув, повідомлений про день і час розгляду рекомендованим листом, про що є зворотне повідомлення. Його явка в апеляційний суд є необов'язковою.
Переглянувши відеозапис, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частина 5 ст. 126 КУпАП, передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як убачається з матеріалів справи, у місцевому суді був допитаний ОСОБА_1 , який свою вину не визнав у вчиненні вказаного правопорушення, зазначивши, що того дня він дійсно керував автомобілем свого знайомого, який переганяв йому після ремонту. Він був зупинений працівниками поліції, які склали на нього протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Не був обізнаний про те, що позбавлений права керування транспортними засобами, оскільки, перебував на службі та не був присутнім у судовому засіданні, копію відповідної постанови суду не отримував. Пояснення у протоколі він писав за вказівкою працівників поліції. Водночас ОСОБА_1 підтвердив, що дійсно у червні 2024 року він притягувався до адміністративної відповідальності за те, що керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, вказану постанову він не оскаржував. Також, зазначив, що йому відомо про притягнення його до адміністративної відповідальності постановою Борзнянського районного суду від 17.11.2023 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, згідно якої він позбавлений права керування транспортними засобами строком на три роки. Посвідчення водія він ніколи не отримував.
У протоколі про адміністративне правопорушення від 14.01.2025, водій ОСОБА_1 , 14 січня 2025 року, о 10 год. 25 хв., у с. Забілівщина по вул. Шевченка, 5, керував автомобілем, будучи позбавленим права керування транспортними засобами повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху.
Викладені у даному протоколі факти ОСОБА_1 власноручно підтвердив своїм підписом та в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення особисто написав «Я знав що позбавлений права керування транспортним засобом та керував ВАЗ 2115».
Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст. 251 КУпАП.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 01.06.2024, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн., де міститься підпис порушника про особисте отримання її копії.
З переглянутого відеозапису з камер патрульних поліцейських вбачається, що під час зупинки працівниками поліції транспортного засобу ВАЗ 2115, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 та перевірки документів, останній повідомив поліцейським, що він вже позбавлений права керування транспортними засобами.
Відповідно до Витягу з підсистеми «ГСЦ АТМ» інформаційно-телекомунікаційної системи інформаційного порталу Національної поліції України («Цунамі») власником транспортного засобу ВАЗ-2115, державний номерний знак НОМЕР_1 є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки ВП №3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами взагалі не отримував.
Посилання ОСОБА_1 на положення ч. 1 ст. 335 КПК України є безпідставними, оскільки цим Кодексом регулюються зовсім інші правовідносини. Чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить приписів про обов'язок суду зупинити провадження у справі про адміністративне правопорушення до моменту звільнення учасника провадження з лав Збройних Сил України. Застосування норм КПК при розгляді справи про адміністративні правопорушення, суперечить основним засадам законодавства про адміністративні правопорушення.
Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки він повторно протягом року керував транспортним засобом без посвідчення водія, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 245, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Борзнянського районного суду Чернігівської області від 27 січня 2025 року щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, без змін.
Постанова є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
СуддяВ. М. Антипець