Номер провадження: 11-кп/813/933/25
Справа № 492/44/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
11.02.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря с/з ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_8 на вирок Арцизького районного суду Одеської області від 23.09.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024167270000001 від 01.01.2024 року, відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Задунаївка Болградського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не маючого неповнолітніх дітей, не працюючого, студента ІІ курсу Інституту фізичної культури, спорту та реабілітації Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, -
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції
Вироком Арцизького районного суду Одеської області від 23.09.2024 року ОСОБА_7 визнаний винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та йому призначено покарання за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили не обирався.
Цивільний позов ОСОБА_8 задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 суму матеріальної шкоди у розмірі 691 (шістсот дев'яносто одна) гривня 91 копійка, суму моральної шкоди в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_7 матеріальної шкоди та моральної шкоди, у зазначеному ОСОБА_8 розмірі відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_7 в дохід держави судовий збір у сумі 110 (сто десять) гривень 09 копійок. Судовий збір у розмірі 1101 (одна тисяча сто одна) гривня 11 копійок вирішено компенсувати за рахунок держави.
Оскарженим вироком встановлено, що 30 грудня 2023 року, приблизно о 23 год. 50 хв., більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_7 , знаходячись поблизу воріт будинку АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті особистих неприязних відносин вступив у сварку з потерпілим ОСОБА_8 , в ході якої, діючи з мотивів особистих неприязних відносин, що виникли під час сварки, бажаючи помститись за висловлювання, які він вважав образливими для себе, керуючись прямим умислом, спрямованим на спричинення шкоди здоров'ю, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у результаті своїх дій і бажаючи їх досягнення, умисно кулаками обох рук завдав чотири удари по обличчю потерпілого ОСОБА_8 , внаслідок чого останньому спричинив тілесні ушкодження у виді: двох саден на переніссі; садна нарівні зовнішнього носового ходу з права; пошкодження слизової оболонки по внутрішній поверхні нижньої губи; пошкодження слизової оболонки по внутрішній поверхні верхньої губи, які згідно з висновком експерта № 1 від 05 січня 2024 року судово-медичної експертизи, як поодинці, так і в сукупності не були небезпечними для життя, не тягнуть за собою розлад здоров'я та за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення
доводів особи, яка її подала
Не погодившись із зазначеним вироком суду першої інстанції, потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_8 . Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальну шкоду завдану кримінальним проступком в розмірі 19600 грн. 00 коп., а також моральну шкоду в розмірі 10000 грн. 00 коп.
Доводи апеляційної скарги обґрунтував тим, що вирок суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
Зазначає, що докази витрат, спричинених внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, пов'язані із лікуванням та пошкодженням одягу були надані, однак суд першої інстанції хотів оглянути чеки на одяг та бензин, які цивільний позивач не зберігав.
Позиції учасників судового розгляду в судовому засіданні.
Потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_8 підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити оскаржений вирок без змін.
Прокурор ОСОБА_6 також заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Мотиви апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку про таке.
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Оскільки в апеляційній скарзі не оспорюються фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, встановлені судом першої інстанції, доведеність вини обвинуваченого, правильність кваліфікації його дій, та призначене покарання, апеляційний суд не переглядає оскаржений вирок в цій частині.
Доводи апеляційної скарги про наявність підстав для задоволення у повному обсязі цивільного позову потерпілого, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
Положеннями ч.1 ст.128 КПК України встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 23 ЦК України).
Відповідно до п.3 Постанови від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди) із змінами і доповненнями, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Встановлене Конституцією України та законами України право на відшкодування моральної шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб, а також одним із засобів захисту порушених цивільних прав та інтересів, які передбачені ст. 16 Цивільного Кодексу України.
Статтею 23 ЦК України, передбачено, що розмір моральної шкоди визначає суд з урахуванням певних обставин, а саме залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та інше. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.
Суд першої інстанції вважав доведеним наявність заподіяння моральної та матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 внаслідок кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим ОСОБА_7 .
Відповідно до змісту оскарженого вироку, суд першої інстанції врахував, що внаслідок противоправної поведінки обвинуваченого (цивільного відповідача), цивільному позивачу (потерпілому) завдані легкі тілесні ушкодження, які не потягли за собою розлад здоров'я.
Місцевий суд прийняв до уваги, що потерпілий ОСОБА_9 переніс моральні страждання та фізичний біль у зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями. З урахуванням стану здоров'я потерпілого, його переживань, характеру та обсягу страждань, їх тривалості/часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, суд прийняв рішення про часткове задоволення цивільного позову у сумі 2000 грн.
Так при визначенні самого розміру моральної шкоди судом першої інстанції з достатньою повнотою ураховано вимоги розумності та справедливості.
Відтак, заявлений у справі цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 в частині моральної шкоди вирішено відповідно до вимог закону.
Що стосується матеріальної шкоди, завданої цивільному позивачу (потерпілому) внаслідок вчинення кримінального правопорушення, апеляційний суд зазначає, що на підтвердження позовних вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди потерпілим надано фіскальні чеки (оригінали) щодо придбання певного переліку лікарських засобів на загальну суму 691,91 грн. (255,31 грн. +85,90 грн.+350,70 грн.).
Як обґрунтовано зазначає суд першої інстанції, доказів витрат, спричинених внаслідок неправомірних дій обвинуваченого, пов'язаних із лікуванням (відновлення зубу) у сумі 500,00 грн., проїздом до м. Арцизу сумі 3000,00 грн., втрат, яких ОСОБА_8 зазнав у зв'язку з пошкодженням його одягу: куртка у сумі 3500,00 грн., джинси у сумі 2700,00 грн., а також втраченої ОСОБА_8 частки заробітку у сумі 6000,00 грн., суду надані не були, чим не виконані позивачем вимоги статті 81 ЦПК України, внаслідок чого зазначена сума матеріальної шкоди не підлягає стягненню.
Так само докази на підтвердження вказаних обставин не були представлені і у суді апеляційної інстанції та не долучені до апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що сума матеріальної шкоди матеріалами справим підтверджена доказами в розмірі 691,91 грн., у зв'язку з чим місцевий суд дійшов правильного висновку в частині стягнення матеріальної шкоди.
Усупереч доводам, викладеним в апеляційній скарзі, заявлений потерпілим цивільний позов у частині стягнення моральної та матеріальної шкоди суд першої інстанції вирішив із додержанням правил глави 9 КПК України із урахуванням положень ст. ст. 23, 1167 ЦК України.
З огляду на викладене, на думку колегії суддів, вирок суду щодо часткового задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 та стягнення моральної шкоди з ОСОБА_7 у розмірі 2000 гривень та матеріальної шкоди у розмірі 691 гривень 91 копійок, узгоджується з принципом розумності, виваженості та справедливості, відповідає характеру й обсягу понесених потерпілим моральних страждань та матеріальних витрат
Згідно з п.1) ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд має право залишити вирок або ухвалу без змін.
Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги цивільного позивача (потерпілого) ОСОБА_8 , у зв'язку з чим вважає за необхідне залишити її без задоволення, а оскаржений вирок суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 370, 372, 376, 404, 405, 407, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив
Апеляційну скаргу потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Вирок Арцизького районного суду Одеської області від 23.09.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024167270000001 від 01.01.2024 року, відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4