Миколаївської області
Справа №477/2544/23
Провадження №2/477/228/25
про відвід судді
27 лютого 2025 року Жовтневий районний суд Миколаївської області
у складі: головуючого у справі судді - Глубоченка С.М.
за участі секретаря судових засідань - Резуник Т.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву представника відповідачів ОСОБА_1 про відвід судді в цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, та зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат понесених на поліпшення житлового будинку,
22 вересня 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить усунути перешкоди у користуванні належним їй житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення з нього відповідачів, без надання іншого житлового приміщення. Також стягнути з відповідачі на її користь судові витрати.
Ухвалою суду від 13 листопада 2023 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року до спільного розгляду з первісним позовом прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат понесених на поліпшення житлового будинку, позовні вимоги об'єднані в одне провадження.
В підготовче судове засідання 27 лютого 2025 року сторони та їх представники, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не з'явилися.
Представником відповідачів за первісним позовом - адвокатом Бараненком Д.В. подано заяву про відвід головуючому у справі - судді Глубоченку С.М.
Заява про відвід обґрунтована тим, що в провадженні судді Глубоченка С.М. окрім згаданої цивільної справи перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 за частиною першою статті 121 КК України, де потерпілим є ОСОБА_3 . Обвинувачений є чоловіком позивача в цій цивільній справі, яка є рідною матір'ю відповідача ОСОБА_4 , яка є свідком в кримінальній справі та безпосередньою очевидицею подій, опис яких покладений в основу обвинувачення. Між сторонами в цивільній справі склались неприязні відносини, які спонукали до звернення з вказаним позовом і до вчинення кримінально караних дій. В кримінальній справі та в цивільній справі вказані особи надають показання, зміст яких може негативно вплинути на об'єктивність та неупередженість суду в рішенні по кожній із вказаних справ. Під час розгляду обох судових справ одним складом суду можуть бути порушені права їх учасників, зокрема на відмову від дачі показань щодо себе або близьких родичів, адже показання особи в одній справі, які можуть мати відношення до подій, які є предметом розгляду в іншій справі, суддя буде знати та, вірогідно, не зможе абстрагуватись від них при формуванні свого внутрішнього переконання при винесенні рішення. Тому, наявні об'єктивні підстави для відводу судді Глубоченка С.М. від участі в розгляді зазначеної вище цивільної справи.
Згідно із статтею 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Оскільки заява про відвід надійшла до суду 27 лютого 2025 року, тобто, в день судового засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, та питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Враховуючи приписи частини восьмої статті 40 ЦПК України заява про відвід головуючого у справі судді Глубоченка С.М. вирішується без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи питання щодо заявленого відводу, суд виходить з такого.
Відповідно до положень частини першої статті 36 ЦПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства України, гарантує кожному право на справедливий судовий розгляд при вирішенні питання щодо цивільних прав та обов'язків.
Визначення в Конвенції цього принципу правосуддя ґрунтується на двох аспектах:
1) чи є суд безстороннім у суб'єктивному плані, тобто чи відсутня особиста упередженість суддів;
2) чи наявні в об'єктивному плані достатні зовнішні ознаки безсторонності, які виключали б будь-які обґрунтовані сумніви з цього питання.
Під час провадження у справі та її вирішення ні у кого не повинно бути сумнівів в об'єктивності та неупередженості судді. Якщо є обґрунтовані підстави вважати, що суддя не буде безстороннім, цей суддя має бути усунутий від розгляду справи.
Статтею 10 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим З'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, в редакції від 18 вересня 2024 року, визначено, що суддя повинен виконувати обов'язки судді безсторонньо і неупереджено.
Вказане випливає з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Усталена практика Європейського Суду з прав людини вказує на те, що наявність безсторонності (неупередженості) суду має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності та щодо його неупередженості. Щодо цього критерію, то необхідно встановити, чи існують, крім поведінки самого судді, факти, що потребують доведення, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді. Мається на увазі, що при ухваленні рішення про те, чи є в конкретній справі законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною (рішення у справах «Паунович проти Сербії», «Мироненко і Мартенко проти України», «Білуха проти України», «Рудніченко проти України»).
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайн проти Швейцарії).
Частиною першою статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.
Відповідно до частини першої-другої статті 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів (пункти 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»).
Зі змісту заяви про відвід убачається, що підставою для відводу є те, що під час розгляду обох судових справ одним складом суду можуть бути порушені права їх учасників, зокрема, на відмову від дачі показань щодо себе або близьких родичів, адже показання особи в одній справі, які можуть мати відношення до подій, які є предметом розгляду в іншій справі, суддя буде знати та, вірогідно, не зможе абстрагуватись від них при формуванні свого внутрішнього переконання при винесенні рішення.
Суд уважає, що зазначені обставини є припущенням та виключно суб'єктивними судженнями представника відповідачів, однак, з урахуванням категоричної позиції ОСОБА_1 в контексті даної справи суд убачає існування сукупних ознак, які можуть в подальшому бути розцінені заінтересованими особами як такі, що вказують на обмеження принципу безсторонності суду, що є неприпустимим з огляду на правила частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Оскільки у сторін та у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви в об'єктивності та неупередженості судді, і у разі відмови у задоволенні відводу, може скластися стійке враження про зацікавленість суду у розгляді цієї справи та його упередженості, то будь-яке прийняте рішення буде сприйматись, як упереджене та незаконне.
Таким чином, для виключення будь-яких сумнівів щодо об'єктивності розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відвід.
При цьому, такий відвід є єдиною можливою в даному випадку формою імплементації та забезпечення принципів і засад кримінального судочинства, визначених Конституцією, процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Керуючись статтями 36, 39, 40, 258, 259, 260 ЦПК України,
Заяву представника відповідачів ОСОБА_1 про відвід суддізадовольнити.
Цивільну справу №477/2544/23 за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, та зустрічним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування витрат понесених на поліпшення житлового будинку, передати до апарату суду для визначення іншого судді згідно з положеннями статті 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ С.М. ГЛУБОЧЕНКО