28 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 466/7244/22
провадження № 61-2290ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_2 звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь за Договором № 1 безпроцентної позики 723 793,16 грн з яких: 462 500,00 грн - основний борг, 46 250,00 грн - штраф за прострочення повернення боргу, 175 432,89 грн - інфляційні втрати та 39 610,27 грн - три проценти річних.
16 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова ухвалив заочне рішення, залишене без змін постановою Львівського апеляційного суду від 14 січня 2025 року, яким позов задовольнив частково.Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за Договором №1 безпроцентної позики від 05 листопада 2019 року 462 500,00 грн основного боргу, 46 250,00 грн штрафу за прострочення повернення боргу, 175 432,89 грн інфляційних втрат, а всього: 684 182,89 грн. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у часткове відшкодування судових витрат 22 218,03грн.
21 лютого 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 січня 2025 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову в цій справі становить 723 793,16 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 250 = 757 000,00 грн).
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позикиза касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 16 березня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 14 січня 2025 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун