28 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 759/10442/22
провадження № 61-2197ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року у справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна», третя особа - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку про захист прав споживачів,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна» (далі - ТОВ «Фрідом Фінанс Україна»), у якому просив визнати небросовісним/несправедливим, а отже недійсним, умови п. 4.1, п. 5.1 договору № ДД-20211026/00000002; стягнути невиплачений процент в сумі 696,00 грн за користування відповідачем коштами позивача у сумі 115 000,00 грн за період 26 днів червня 2022 року (з 1 червня 2022 року до 26 червня 2022 року); стягнути пеню у розмірі 3% річних розміру невиплаченого проценту за червень 2022 року за кожний день прострочення та компенсацію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 5 519,00 грн; стягнути моральну шкоду у розмірі невиплаченого позивачу проценту за червень 2022 року у сумі 696,00 грн.
8 лютого 2024 року Святошинський районний суд м. Києва ухвалив рішення, яким частково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 . Стягнув з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» на користь ОСОБА_1 невиплачений процент у розмірі 696,00 грн за користування коштами в сумі 115 000,00 грн за 26 днів за період з 01 червня 2022 року до 26 червня 2022 року. Стягнув з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» на користь держави судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Київський апеляційний суд своєю постановою від 6 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Скасував рішення Святошинського районного суду м. Києва від 8 лютого 2024 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» про стягнення пені, трьох процентів річних, інфляційних втрат та моральної шкоди та ухвалив в цій частині нове рішення наступного змісту.
Стягнув з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» на користь ОСОБА_1 три проценти річних в сумі 34,00 грн, інфляційні втрати в розмірі 95,80 грн, пеню в сумі 508,26 грн.
Стягнув з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 696,00 грн.
В іншій частині рішення Святошинського районного суду м. Києва залишив без змін.
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» в рахунок компенсації за відрив його від звичайних занять при розгляді справи апеляційним судом 1 124,41 грн.
Додатковою постановою від 29 січня 2025 року Київський апеляційний суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат.
24 лютого 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 року, сформована 22 лютого 2025 року заявником в системі «Електронний суд».
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у цій справі є вимоги про захист прав споживачів з ціною позову, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн х 60 = 181 680,00 грн).
Таким чином cправа № 759/10442/22 є малозначною в силу вимог закону.
Додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22)).
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й також не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення;
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.
Зазначення судом апеляційної інстанції у додатковій постанові про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Крім того, у касаційній скарзі ОСОБА_1 заявив клопотання про передання справи до Великої Палати Верховного Суду.
Підстави для передачі справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду передбачені статтею 403 ЦПК України.
Тлумачення змісту частини п'ятої статті 403 ЦПК України свідчить, що клопотання має містити обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Клопотання ОСОБА_1 не містить доводів наявності виключної правової проблеми та належного обґрунтування необхідності про передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, тому в задоволенні клопотання про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 260, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна», третя особа - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку про захист прав споживачів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 29 січня 2025 рокувідмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун