27 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 161/11437/23
провадження № 61-2360ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди,
У липні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної школи.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 жовтня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 162 567,90 грн - в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 10 000,00 грн - моральної шкоди. Зобов'язано ОСОБА_2 передати на користь ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили залишки автомобіля Audi A6, державний номерний знак НОМЕР_1 , ( НОМЕР_2 ). В задоволенні решти вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 13 листопада 2024 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 073,60 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн, витрати на проведення судової експертизи в розмірі 4 021,63 грн. Відмовлено ОСОБА_1 у присудженні судових витрат на його користь.
Постановою Волинського апеляційного суду від 22 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року та додаткове рішення від 13 листопада 2024 року в цій справі залишено без змін.
У січні 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Стасюк О. В., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 січня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 13 лютого 2025 року (провадження № 61-1255ск25) у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Стасюк О. В. у цій справі відмовлено на підставі пункту 1 частини другої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
У лютому 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 січня 2025 року, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_1 , в особі свого представника -адвоката Стасюка О. В. вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 січня 2025 року, за результатом розгляду якої судом касаційної інстанції постановлено ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, відсутні правові підстави для розгляду повторно поданої ОСОБА_1 касаційної скарги на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 січня 2025 року.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не є підставою для повторного розгляду касаційної скарги, оскільки не змінюють призначення імперативної норми процесуального права, викладеної у пункті 3 частини другої статті 394 ЦПК України.
Керуючись пунктом 3 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 жовтня 2024 року та постанову Волинського апеляційного суду від 22 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник