26 лютого 2025 року
м. Київ
справа № 761/16892/20
провадження № 61-2304ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гарнага Наталі Юріївна, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору недійсним,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до АТ «Альфа-Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору недійсним.
Шевченківський районний суд м. Києва ухвалою від 22 липня 2024 року позов залишив без розгляду.
Київський апеляційний суд постановою від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 22 липня 2024 року залишив без змін.
21 лютого 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гарнага Н. Ю., через засоби поштового зв'язку, подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2025 року в указаній справі.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до абзацу 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та з дотриманням вимог щодо її форми і змісту.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі та витребування матеріалів справи із суду першої інстанції.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України,
Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Гарнага Наталі Юріївна, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2025 року.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу № 761/16892/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо», ОСОБА_2 про визнання іпотечного договору недійсним.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Петров
А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко