Справа № 212/2254/25
1-кс/212/265/25
28 лютого 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , дослідивши клопотання, внесене в кримінальному провадженні № 12024041730001689 від 21 жовтня 2024 року про арешт майна,-
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Статтею 171 КПК України визначено вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна та строків його подання до слідчого судді, суду.
Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.
До клопотання надано витяг з ЄРДР за іншим кримінальним провадженням.
При цьому в клопотанні відсутні будь-які дані, які б надати можливість слідчому судді повідомити володільця майна про час, дату та місце судового розгляду.
Проігноровано і порядок засвідчення копій документів, а саме: відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (затвердженого Наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади,особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії проставляють нижче реквізиту «підпис».
При цьому, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 липня 2018 р. у справі № 904/8549/17, за якою незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення.
Необхідно також зазначити правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням ознак.
Приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 171, 172, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання про арешт майна в кримінальному провадженні № 12024041730001689 від 21.10.2024 року - повернути прокурору.
Встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1