Справа № 201/2415/25
Провадження № 1-кс/201/941/2025
27 лютого 2025 року Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,
установив:
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна.
Перевіривши матеріали клопотання, вважаю, що його слід повернути з таких підстав.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно зі статтею 3 КПК України, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя з повідомленням особи, яка заявила клопотання, та особи, за клопотанням якої було арештоване майно.
З аналізу ст.ст.171-174 КПК України вбачається, що у клопотанні про скасування арешту в обов'язковому порядку має бути зазначено наступне: статус особи, яка звертається із клопотанням про скасування арешту майна (власник майна, підозрюваний, обвинувачений, тощо); дані особи, за клопотанням якої було арештовано майно; перелік і вид майна, арешт на який має бути скасовано; яким процесуальним документом та коли був накладений арешт; стадія кримінального провадження, в рамках якого спірне майно є арештованим; обґрунтування необхідності скасування арешту. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання.
Кримінальним процесуальним законом визначено, в тому числі, чіткий розподіл повноважень і недопустимість заміщення судом або слідчим суддею, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту.
Тому, судом при ознайомленні з клопотанням застосовується один із основоположних принципів засад кримінального провадження, як то змагальність сторін, який зводиться до того, що на сторін покладається обов'язок довести ті обставини на які вони посилаються.
Так, зі змісту клопотання та доданих до нього документів суд позбавлений можливості пересвідчитися на якій стадії перебуває кримінальне провадження, у межах якого був накладений арешт (досудове розслідування чи судове провадження), адже вимогами КПК України чітко розмежовано питання, що стосується порядку розгляду клопотання про скасування арешту майна, а саме під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Крім того, судом встановлено, що до клопотання не додано відомостей, які б надали можливість встановити який процесуальний статус у даному кримінальному провадженні має ОСОБА_3 .
Нормою частини 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст.7 КПК України.
У КПК України відсутня спеціальна норма, яка б регламентувала дії слідчого судді у разі встановлення невідповідності клопотання про скасування арешту майна вимогам законодавства, зокрема вимогам ч. 1 ст. 174 КПК України.
Разом з тим, виходячи з положень ч. 3 ст.172, п. 1 ч. 2 ст.304 КПК України, подання заяви чи клопотання особою, яка не має на це права, або без дотримання певних вимог, тягне за собою її повернення, що не позбавляє таку особу знов звернутися з відповідною заявою чи клопотанням після усунення недоліків або після виникнення нових обставин, які не досліджувались судом при ухваленні попереднього рішення.
Разом із тим, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки повернення клопотання не позбавляють особу права, в порядку передбаченому КПК України, усунути зазначені недоліки, які потягли за собою повернення клопотання та повторного звернутись до суду відповідно до вимог КПК України.
Враховуючи вищевикладене, що такі обставини перешкоджають призначенню клопотання та розгляду у відповідності до правил, визначених КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання про скасування арешту майна заявникові.
Керуючись ст.99,174, 372 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , поданого в інтересах ОСОБА_3 , про скасування арешту майна - повернути особі, що його подала.
Роз'яснити заявникові, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає
Слідчий суддя ОСОБА_1