Справа № 201/12609/24
Провадження № 2/201/715/2025
(заочне)
10 лютого 2025 року місто Дніпро
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Куць О.О.,
за участю секретаря судового засідання Сідельника Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-
До Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська 10 жовтня 2024 року надійшла позовна заява ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 грудня 2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0565-6751, у межах якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 7500 грн. для задоволення особистих потреб на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом. Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, а позичальник порушив умови кредитного договору. У подальшому, 28 жовтня 2021 року, між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (надалі по тексту - «Позивач», або «Новий Кредитор») було укладено, Договір факторингу № 02/10/2021 (надалі по тексту - «Договір факторингу») про відступлення права вимоги за Кредитними договорами. Відповідно до п. 3.1.3. Договору факторингу, право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників. Крім того, 09 листопада 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було підписано реєстр боржників №1, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступив (передав) на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», своє право вимоги заборгованості за кредитними договорами згідно реєстру, в тому числі за кредитним договором № 0565-6751 від 13 грудня 2020 року, позичальником за яким виступає ОСОБА_1 . Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування по кредитному договору № 0565-6751 від 13 грудня 2020 року, відповідно до розрахунку заборгованості становить 21 093,44 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 500 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 13 200 грн., інфляційні збитки - 327,49 грн., три відсотка річних - 65,95 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача та судові витрати.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 10 жовтня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Куць О.О. (а.с.39).
Ухвалою судді від 06 листопада 2024 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено її до розгляду по суті. (а.с.43-44).
Ухвалою суду від 08 січня 2025 року витребувано докази у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК». (а.с.67-68)
10 лютого 2025 року від АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на виконання ухвали від 08 січня 2025 року направлено інформацію щодо належності кредитної картки №444111*62 - повний №4441114422671162 ОСОБА_1 та щодо зарахування платежу в сумі 7500 грн. 13 грудня 2020 року на картку останнього. (а.с.80-81).
Представник позивача просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду та постановлення заочного рішення не заперечував (а.с.5).
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Судом встановлено, що 13 грудня 2020 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №0565-6751, згідно умов якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 7 500 грн. зі сплатою за користування кредитом 2 % в день, на строк 12 календарних днів на особисті потреби.(а.с.6)
Відповідачем також було підписано паспорт споживчого кредиту від 13 грудня 2020 року.(а.с.12-13)
ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в сумі 7 500 грн. шляхом транзакції в системі LIQPAY на карту № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту від 13 ГРУДНЯ 2020 року. (а.с.14)
28 жовтня 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (надалі по тексту - «Позивач», або «Новий Кредитор») було укладено Договір факторингу № 02/10/2021 (надалі по тексту - «Договір факторингу») про відступлення права вимоги за Кредитними договорами. (а.с.20-22).
Відповідно до п. 3.1.3. Договору факторингу, право вимоги переходить від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання ними відповідного Реєстру боржників.
09 листопада 2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було підписано Реєстр боржників №1, відповідно до якого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відступив (передав) на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», своє право вимоги заборгованості за Кредитними договорами згідно реєстру, в тому числі за Кредитним договором № 0565-6751 від 13 грудня 2020 року, Позичальником за яким виступає ОСОБА_1 (а.с.26)
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» з метою отримання кредитних коштів і за результатами його звернення, 13 грудня 2020 року було укладено кредитний договір №0565-6751, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у первісного кредитора виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути грошові кошти та сплатити відсотки за користування кредитом у порядку та на умовах визначених договором.
На підставі укладеного договору про надання кредиту, відповідачу надано грошові кошти, що підтверджується наданими позивачем доказами, відтак первісний кредитор прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов'язання відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором станом на 09 листопада 2021 року у сумі 21 093,44 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 500 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 13 200 грн., інфляційні збитки - 327,49 грн., три відсотка річних - 65,95 грн. (а.с. 16-18).
За відсутності будь-яких інших доказів у справі щодо розміру заборгованості відповідача, його погашення відповідачем, суд встановлює такий розмір заборгованості виходячи з розрахунку позивача та вважає доведеним факт наявності заборгованості відповідача.
Таким чином, враховуючи, той факт, що відповідачем не надано суду жодного доказу того, що він належним чином виконав зобов'язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору, тому враховуючи, те, що відповідачем не повернуто своєчасно суму кредиту та не сплачено нараховані відсотки, в порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, то він є таким, що зобов'язання за вказаним договором не виконав.
Також враховуючи той факт, що на підставі договору факторингу право вимоги до відповідача ОСОБА_1 було відступлено на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, та керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с.1).
Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем за оплату професійної правничої допомоги слід зазначити наступне.
Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Як вбачається з матеріалів справи, 02 липня 2024 року між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та АО «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №02-07/2024.(а.с.33-34)
Згідно витягу з заявки №129 про надання юридичної допомоги від 05 липня 2024 року адвокатське об'єднання «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» правничу допомогу у цивільній справі за позовом ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.(а.с.36) Вартість правничої допомоги, згідно витягу з акту №1 про надання юридичної допомоги від 05 вересня 2024 року (а.с.37), становить 9000 грн.
Суд зауважує, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 9000 грн. є не обґрунтованим та завищеним.
Так справа відноситься до категорії не складних справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання яких адвокат би витратив значний час. Даний спір є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Зокрема, відповідно до Постанови Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №201/14495/16-ц суд вправі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Таким чином позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268,280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за кредитним договором № 0565-6751 від 13 грудня 2020 року у розмірі 21 093,44 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 500 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками - 13 200 грн., інфляційні збитки - 327,49 грн., три відсотки річних - 65,95 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.
Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд. 6, оф. 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.О.Куць