Справа № 211/1846/25
Провадження № 2/211/1347/25
про залишення позову без руху
28 лютого 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В. розглядаючи матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Адвокат Ігнатов Д.І. в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із вказаним позовом.
Відповідно до ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно із ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позовну заяву подано через систему «Електронний суд», однак, до матеріалів позовної заяви не долучено доказів надсилання копій поданих до суду документів листом з описом вкладення іншим учасникам справи або доказів надсилання до Електронного кабінету відповідача поданих до суду документів.
Крім того, позивач просить відстрочити сплату судового збору, через скрутне матеріальне положення.
Згідно ч. 1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З ч.3 цієї статті вбачається, що з підстав, зазначених у ч.1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно положень ст.8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Умови, визначені у пункті 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, пункт 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» визначає, що для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
З наведеного вбачається, що суду надано право, а не покладено обов'язок зменшити, відстрочити, розстрочити чи звільнити сторону від сплати судового збору.
Так, позивач як на єдину підставу звільнення від сплати судового збору посилається на те, що знаходиться у скрутному матеріальному положенні.
Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості задовольнити клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, оскільки відповідно до п. 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», може застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір або надати докази, що сплачений судовий збір буде перевищувати 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу розмір судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст.7 Закону України "Про державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
Отже, судовий збір за подання даної позовної заяви повинен бути сплачений позивачем у розмірі 1211,20 грн.
Як встановлено ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 175-177, 185, 258-260, 354 ЦПК України
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С. В. Ткаченко