28.02.2025 Справа№914/176/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З.,
розглянувши матеріали заяви представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 806/25 від 26.02.2025
у справі № 914/176/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф корми», с. Давидів Львівського району Львівської області
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Столового Ростислава Петровича, м. Львів
про: стягнення заборгованості в розмірі 787 378,82 грн.
Без виклику учасників справи.
На адресу Господарського суду Львівської області в систему “Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф корми» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Столового Ростислава Петровича про стягнення заборгованості в розмірі 787 378,82 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.01.2025, справу № 914/176/24 розподілено для розгляду судді Долінській О.З.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.02.2025, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 11.03.2025.
26.02.2025 представником позивача подано на адресу суду заяву про забезпечення позову з додатками за вх. № 806/25.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.02.2025, заяву представника позивача про вжиття заходів забезпечення позову за вх. № 806/25, передано на розгляд судді Долінській О.З.
Частинами 1, 3 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За змістом ст.140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
У вказаній заяві представник позивача просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно, яке належить відповідачу, а саме: квартира, об'єкт житлової нерухомості: загальна площа 53.3 кв.м., житлова площа: 25.2 кв.м., опис: квартира складається з двох кімнат та кухні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2440506246101; накладення арешту на грошові кошти Відповідача, що розміщені (знаходяться) на будь-яких поточних (банківських) рахунках, що знаходяться у банківських та/або не банківських фінансових установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, в межах стягнення основної заборгованості 541 431,94 грн.
В обґрунтування заяви посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми» звернулося з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Столового Ростислава Петровича про стягнення заборгованості, яка виникла за договором поставки №31/22 від 01.07.2022 року, у сумі 787 378,82 грн., з яких: 541 431,94 грн. - сума основної заборгованості, 7 414,43 грн. - сума 3% річних; 38 352,38 грн. - інфляційних втрат; 135 357,99 гривень - штрафу; 64 822,08 грн. - пені.
01 липня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролайф корми», як Постачальником та Фізичною особою-підприємцем Столовим Ростиславом Петровичем, ІПН - НОМЕР_1 , як Покупцем, було укладено Договір поставки №31/22 (надалі - Договір). Так, позивачем на виконання умов Договору було поставлено Відповідачу Товару на загальну суму 552 361,56 грн. В забезпечення належного виконання зобов'язань, Відповідачем за договором поставки не підписувалися договори поруки або договори застави. Заявник зазначає, що відповідачем свої зобов'язання щодо вчасної оплати товару належним чином не виконувались. По вказаним вище поставкам товарів за видатковими накладними частково була зарахована оплата в сумі 10 929,62 грн., згідно платіжної інструкції №481 від 19 серпня 2024 року, оскільки решта коштів було зараховано за накладними по попередніх поставках товару.
Заявник у заяві про забезпечення позову зазначає, що станом на день складення позовної заяви та станом на день подання заяви про забезпечення позову, залишок основної суми заборгованості Відповідача перед Позивачем, строк оплати якої настав, становить 541 431,94 грн.
На переконання заявника, відповідач не повернув кошти, що свідчить про його недобросовісність як сторони договору та вказує на факт умисного ухилення від виконання своїх зобов'язань.
Дослідивши зміст поданої заяви представника позивача про забезпечення позову за вх. № 806/25 26.02.2025, а також долучених до неї доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У заяві позивача про забезпечення позову за вх. № 806/25 26.02.2025, заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на наступне майно, яке належить відповідачу, а саме: квартира, об'єкт житлової нерухомості: так, загальна площа 53.3 кв.м., житлова площа: 25.2 кв.м., опис: квартира складається з двох кімнат та кухні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2440506246101; накладення арешту на грошові кошти Відповідача, що розміщені (знаходяться) на будь-яких поточних (банківських) рахунках, що знаходяться у банківських та/або не банківських фінансових установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали про забезпечення позову, в межах стягнення основної заборгованості 541 431,94 грн.
Слід зазначити, що під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Проаналізувавши зміст заяви про забезпечення позову за вх. № 806/25 від 26.02.2025, суд констатує, що заявником не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
На підтвердження обґрунтованості доводів заяви про забезпечення позову заявником долучено акт звірки взаємних розрахунків за період - 9 місяців 2024 року; інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів стосовно фізичної особи ОСОБА_1 ; витяг з реєстру Судова влада України, з якого вбачається, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває справа № 466/1326/25 про стягнення аліментів, де боржником виступає ОСОБА_1 як фізична особа.
Зважаючи на це, суд позбавлений можливості встановити реальні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача, а саме: квартира, об'єкт житлової нерухомості та накладення арешту на грошові кошти відповідача. Відтак, суд доходить висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд також виходить із того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення суду.
Заявник не навів жодних обґрунтованих доводів з приводу того, що у ФОП Столового Ростислава Петровича можуть зникнути, зменшитись грошові кошти після подання позову про стягнення із нього 787 378,82 грн. Зокрема, ним не надано доказів існування на даний час відкритих виконавчих проваджень стосовно ФОП Столового Р. П. або інших обставин, які б вказували на існування ризику неможливості сплати заборгованості відповідачем у даній справі.
Будь-яких інших обставин, на підставі яких суд міг би дійти висновку, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у даній справі або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, ТзОВ “Агролайф корми» наведено не було.
Наявність лише припущень щодо можливого виникнення ускладнень під час виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням наявності підстав вважати, що виконання рішення у справі буде ускладнено, або унеможливлено.
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими ГПК України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Така правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 15.05.2019р. у справі № 910/688/13.
Водночас, обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів наявні підстави вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому, обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 21.01.2019р. у справі № 902/483/18, від 28.08.2019р. у справі № 910/4491/19, від 12.05.2020р. у справі № 910/14149/19, від 13.01.2020р. у справі № 922/2163/17.
У порушення вищевикладеного, позивачем в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення представника позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову.
Зважаючи на все викладене вище, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф корми» про забезпечення позову за вх. № 806/25 26.02.2025 необхідно відмовити.
Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф корми» про забезпечення позову за вх. № 806/25 26.02.2025- відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 254-259 ГПК України.
Веб-адреса сторінка суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Суддя Долінська О.З.