вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
27 лютого 2025 рокуСправа № 912/3073/24
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №912/3073/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгова дистрибуційна компанія», вул. Польова, 24, м. Київ, 03056
до відповідача Фізичної особи-підприємця Красіліча Олександра Олеговича, АДРЕСА_1
про стягнення 168 201,35 грн
Представники:
від позивача - участі не брали
від відповідача - Майнард М.Н. - адвокат, ордер серії ВА № 1103902 від 04.02.2025, посвідчення видане 26.03.2007
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
10.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська торгова дистрибуційна компанія» (далі - ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія») звернувся з позовом до фізичної особи-підприємця Красіліча Олександра Олеговича (далі - ФОП Красіліч О.О.) про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 168201,35 грн.
У якості обґрунтування власної позиції ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» вказало, що:
- 05.06.2024 уклало з ФОП Красілічем О.О. договір на надання послуг № 383Т, за умовами якого останній зобов'язався надавати ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» послуги у сфері інформатизації, а воно зобов'язалось прийняти надані послуги і оплатити їх;
- підсумок роботи ФОП Красіліча О.О., результативність надання послуг та вартість послуг сторони відображають в акті виконаних робіт;
- в подальшому ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» безпідставно перерахувало на рахунок ФОП Красіліча О.О. грошові кошти у розмірі 168201,35 грн за послуги, які ФОП Красіліча О.О. фактично не надав;
- відтак кошти в сумі 168201,35 грн підлягають поверненню на підставі частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Ухвалою від 12.12.2024 суд залишив позовну заяву без руху та зобов'язав ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» надати належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами за адресою реєстрації.
23.12.2024 ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» подав заяву про усунення недоліків з доказами виконання вимог ухвали від 12.12.2024.
Ухвалою від 26.12.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/3073/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначив на 28.01.2025 об 11:00 год та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою від 15.01.2025 у зв'язку із перебуванням судді у відпустці, суд призначив засідання на іншу дату, а саме на 06.02.2025.
06.02.2025 суд протокольною ухвалою оголосив перерву до 20.02.2025.
13.02.2025 ФОП Красіліч О.О. подав відзив на позовну заяву та просив у задоволенні позовних вимог відмовити. Так, серед іншого відповідач зазначив, що на виконання умов договору від 05.06.2024 № 383Т надавав позивачу послуги зі збору та аналізу даних про залишки продукції, при цьому жодних зауважень щодо наданих послуг не надходило, оплата за надані послуги здійснювалась своєчасно. На думку відповідача, тривале, систематичне, впродовж шести місяців виконання умов договору ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» щодо оплати послуг, свідчить про фактичне надання послуг, їх прийняття та належний обсяг.
Поряд з цим, 13.02.2025 ФОП Красіліч О.О. подав клопотання про повернення позовної заяви без розгляду, оскільки «заява про видачу судового наказу подана без додержання вимог щодо підписання її уповноваженим представником». Суд вважає, що відповідач допустив технічну помилку при друкуванні і тому сприймає, що в даному контексті він мав на увазі «позовну заяву», а не «заяву про видачу судового наказу».
Так, ФОП Красіліч О.О. обґрунтовуючи клопотання зазначив, що у реєстрі Національної асоціації адвокатів відсутні данні щодо адвоката Голуб Наталії Олександрівні; до позовної заяви надано ордер, форма якого не відповідає встановленій; договір про надання правничої допомоги підписав директор Василенко М.А., проте до матеріалів позову не додано його обсяг повноважень, що не дає можливість перевірити обсяг таких повноважень.
18.02.2025 ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» подало відповідь на відзив, а 19.02.2025 - заперечення на клопотання про повернення позовної заяви без розгляду.
Представник позивача заперечила проти клопотання, посилаючись на витяг з ЄРАУ серії АА № 028511 від 30.11.2019, сформований та підписаний головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 25.10.2018 серії КВ № 6236, довідку Ради адвокатів м. Києва № 36 від 24.12.2021 та зазначила, що відомості про неї як адвоката були внесені до ЄРАУ адміністратором першого рівня - Радою адвокатів м. Києва. Представник позивача зазначила, що посадові особи НААУ та РАУ закрили вільний доступ до Єдиного реєстру адвокатів України стосовно адвокатів м. Києва, якими отримано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в 2018 році, відомості про адвоката Голуб Н.О. в ЄРАУ не відображаються на сайті http://erau.unda.org.ua; профайл Голуб Н.О. з ЄРАУ відображається лише на офіційному вебсайті Ради адвокатів м. Києва. На переконання Голуб Н.О., невідображення відомостей адвоката Голуб Н.О. в ЄРАУ не може слугувати підставою для визнання адвоката Голуб Н.О. неуповноваженою на підписання позову у цій справі залишення його без розгляду.
24.02.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
27.02.2025 від позивача надійшли пояснення на заперечення відповідача на відповідь на відзив, а також клопотання про проведення засідання без участі представника позивача.
У судовому засіданні 27.02.2025 суд дослідив докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
05.06.2024 ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія», як замовник, та ФОП Красіліч О.О., як виконавець, уклали договір на надання послуг № 383Т (а.с. 11).
За основними умовами договору, які впливають на взаємовідносини сторін щодо наявного спору:
- виконавець зобов'язується надати замовнику послуги у сфері інформатизації, а саме по збору, обробці даних та внесення інформації в бази даних замовника (пункт 1.1);
- замовник зобов'язаний своєчасно, згідно з цим договором, оплачувати послуги виконавця (пункт 2.2.3);
- за надані за цим договором послуги замовник оплачує виконавцю їх вартість, виходячи з обсягів зібраної, проаналізованої та внесеної в інформаційні системи замовника інформації (пункт 3.1);
- вид, вартість і строки надання послуг узгоджуються сторонами в усному або письмовому вигляді. Підсумок роботи виконавця, результативність надання послуг та вартість послуг сторони відображають в акті виконаних робіт, який підписується уповноваженими представниками сторін (пункт 3.2);
- виконавець в кінці кожного місяця (до 30 числа розрахункового місяця) надає замовнику акт прийому-передачі виконаних послуг. Разом з актом прийому-передачі виконаних послуг виконавець передає замовнику звіт про виконану роботу. Замовник зобов'язаний оплатити послуги, надані виконавцем, протягом 20 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних послуг у сумі, яка відображена і узгоджена сторонами у цьому акті (пункт 3.3).
Як слідує з фільтрованої виписки АТ КБ «ПриватБанк» за період з 01.06.2024 по 24.11.2024 ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» перерахувало на рахунок ФОП Красіліча О.О. наступні виплати: 03.07.2024 - 22082,76 грн, 15.07.2024 - 17436,61 грн, 23.07.2024 - 3880,16 грн, 05.08.2024 - 17889,65 грн, 07.08.2024 - 4746,36 грн, 22.08.2024 - 12883,01 грн, 22.08.2024 - 9043,80 грн, 29.08.2024 - 23091,04 грн, 09.09.2024 - 7965,73 грн, 13.09.2024 - 16668,15 грн, 20.09.2024 - 44568,47 грн, 26.09.2024 - 12414,68 грн, 04.10.2024 - 8127,88 грн, 10.10.2024 - 403,05 грн, а всього 168201,35 грн (а.с. 12).
Щодо клопотання відповідача про повернення позовної заяви без розгляду суд зазначає, що за частиною першою статті 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими.
У постановах Верховного Суду від 06.07.2019 у справі № 855/229/19, від 26.09.2019 у справі № 910/3845/19, від 21.10.2019 у справі 757/213848/19-ц міститься висновок про те, що особа адвоката підтверджується посвідченням адвоката України та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю. Відомості до Єдиного реєстру адвокатів України вносяться радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
Відповідно до частини четвертої статті 60 ГПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Частини перша та друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачають, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Отже, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Ордер видається адвокатом (адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням) у письмовій (електронній) формі та повинен містити підпис адвоката (електронний підпис). Тобто, ордер по суті є підтвердженням наявності у адвоката повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги.
Адвокат має право підтвердити такі повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги.
За відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, відомостей про припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.01.2025 у справі № 761/5870/24.
За приписами частини четвертої статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зразок свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю був затверджений рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 272. Серед обов'язкових реквізитів свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю - дата і номер рішення ради адвокатів регіону, на підставі якого видано свідоцтво; підпис голови ради адвокатів регіону та печатка ради адвокатів регіону, кому видано.
Суд установив, що свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КВ № 6236 містить всі обов'язкові реквізити - дата і номер рішення ради адвокатів регіону, на підставі якого видано свідоцтво, - рішення ради адвокатів міста Києва від 11.10.2018 № 20; підпис голови ради адвокатів регіону - Рафальської І.В. та печатка ради адвокатів м. Києва, кому видано - Голуб Наталії Олександрівні, серія та номер - КВ № 6236.
У справі відсутні докази визнання недійним або скасування свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Голуб Н.О.
Також відсутні докази припинення права Голуб Н.О. на заняття адвокатською діяльністю у порядку, передбаченому статтею 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Доданий до позовної заяви ордер на надання правничої допомоги серії АА № 0048478 містить реквізити, передбачені Положенням про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 за винятком посилання на профайл адвоката в ЄРАУ. Зокрема, наявний на ордері двовимірний штрих-код (QR-код) не містить посилання на профайл адвоката в ЄРАУ.
У Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) відомості про адвоката Голуб Н.О. не відображаються.
Разом з тим, невідображення в ЄРАУ даних про адвоката не позбавляє адвоката права представляти інтереси клієнта (постанови Верховного Суду від 21.10.2019 у справі № 757/21384/19, від 20.01.2025 у справі № 761/5870/24).
Зокрема, у справі № 757/21384/19 суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду у зв'язку з відсутністю в Єдиному реєстрі адвокатів України запису про те, що представник позивача є адвокатом. Суд апеляційної інстанції таку ухвалу скасував і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Верховний Суд у постанові від 21.10.2019 погодився з позицією суду апеляційної інстанції і вказав на відсутність доказів визнання недійсним або скасування свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого представнику позивача.
У справі № 761/5870/24 ухвалою суду апеляційної інстанції була повернута апеляційна скарга учасника справи, подана його представником, відомості про якого як про адвоката відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України. Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на підтвердження своїх повноважень адвокат додав до апеляційної скарги ордер, який не містить двовимірного штрих-коду (QR-коду) з посиланням на профайл адвоката. Постановою від 20.01.2025 Верховний Суд ухвалу суду апеляційної інстанції скасував, вказавши, що ордер по суті є заявою самого адвоката про наявність у нього повноважень на представництво інтересів іншої особи на підставі укладеного з нею договору про надання правничої допомоги; адвокат може підтвердити свої повноваження безпосередньо договором про надання правничої допомоги, який згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» одночасно і є тим документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги; за відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Відомості про недійсність або скасування, виданого Голуб Н.О. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, відомості про припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю Голуб Н.О. у справі відсутні.
За правовими висновками Верховного Суду, за відсутності відомостей, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю визнане у передбаченому законом порядку недійсним або є скасованим, припинення (зупинення) права на заняття адвокатською діяльністю, у суду немає підстав ставити під сумнів статус представника учасника справи як адвоката.
Голуб Н.О. додала до позовної заяви договір про надання правової допомоги, укладений між нею і позивачем.
З боку позивача відповідний договір підписаний директором Василенком М.А. У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що директором ТОВ "Українська торгова дистрибуційна компанія" є Василенко Микита Андрійович, який має обмеження на укладання угод і договорів, загальна сума яких становить більше 50 000 грн і які укладають на підставі рішення загальних зборів. За змістом пункту 4.1. договору про надання правової допомоги, гонорар адвоката, розмір і порядок його сплати узгоджуються сторонами і визначаються в додатковій угоді.
За частиною першою статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У справі відсутні відомості про визнання недійсним договору від 26.03.2024 № У/2603 про надання правової допомоги, укладеного між позивачем і адвокатом Голуб Н.О.
На підставі вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку про те, що повноваження адвоката Голуб Н.О. на представництво інтересів позивача підтверджені належними доказами, тому підстави для задоволення клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, згідно з частиною 1 ст. 1212 ЦК України виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення передбачає одночасне настання таких умов:
- набуття або збереження майна, тобто особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;
- таке набуття або збереження майна відбувається за рахунок іншої особи, тобто внаслідок втрати або недоотримання цього майна іншою особою - потерпілим;
- відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок потерпілого.
У частині 2 статті 1212 ЦК України передбачено, що зобов'язання із безпідставного набуття (збереження) майна виникає незалежно від того, що стало причиною збагачення набувача: його діяння, діяння потерпілого, інших осіб, подія.
Частина 3 статті 1212 ЦК України поширює дію положень про безпідставне збагачення на відносини, що регулюються іншими положеннями ЦК України, зокрема, на випадки виконання зобов'язання однією із сторін:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Таким чином, у випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Або ж коли набуття відбулось у зв'язку з договором, але не на виконання договірних умов.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, дії позивача, а саме - перерахування коштів із призначенням платежу «перераховано по договору № 383Т від 05.06.2024 за інформаційні посл. Красіліч О.О.» свідчать про виконання ним умов договору зі сплати вартості наданих послуг.
При цьому, позивач не надав суду доказів того, що договір на надання послуг № 383Т від 05.06.2024 був розірваний сторонами або визнаний недійсним у судовому порядку, відтак, не довів, що правова підстава набуття відповідачем спірних грошових коштів відпала.
За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що між сторонами наявні договірні відносини, що регулюються нормами зобов'язального права, зокрема, положеннями глави 63 «Послуги. Загальні положення» ЦК України, і відповідач набув спірні грошові кошти за наявності достатніх правових підстав - договору на надання послуг № 383Т від 05.06.2024. Відтак, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень ст. 1212 ЦК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17 (провадження № 12-125гс18) суд надав правові висновки щодо застосування положень статті 1212 ЦК України, зазначивши серед іншого, що договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них положень частини першої статті 1212 ЦК України.
Відповідно до змісту статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Таким чином, наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин виключає можливість пред'явлення позову в порядку статті 1212 ЦК України. В такому випадку права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права.
З урахуванням викладеного, вимоги ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» про стягнення з ФОП Красіліча О.О. грошових коштів у сумі 168 201,35 грн на підставі ст. 1212 ЦК України є неправомірними та задоволенню не підлягають.
Судовими витратами у справі є витрати ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія» на сплату судового збору у сумі 2422,40 грн, які у відповідності до приписів пункту 2 частини 4 статті 129 ГПК України відносяться на нього.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 250, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати ТОВ «Українська торгова дистрибуційна компанія», адвокату Голуб Н.О. та адвокату Майнард Н.О. до Електронних кабінетів.
Повне рішення складено 28.02.2025.
Суддя В.Г. Кабакова