вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"18" лютого 2025 р. Cправа № 902/821/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
позивача - Мартьянової Л.В.,
відповідача - Сидорука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за первісним позовом: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032)
до: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, б. 2, м. Вінниця, 21050)
про стягнення 4 453 184,32 грн,
та за зустрічним позовом: Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, б. 2, м. Вінниця, 21050)
до: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032)
про тлумачення умов договору,
Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" подано позов до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення 200 255 895,92 грн.
Ухвалою суду від 07.08.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/821/24 в порядку загального позовного провадження та призначено у ній підготовче засідання на 05.09.2024 об 11:30 год.
21.08.2024 до суду надійшла зустрічна позовна заява Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про тлумачення умов п. 3.7. Договору про надання послуг диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, ідентифікатор договору № 0515-03041-ПД, дата акцептування 01.01.2024.
Ухвалою суду від 26.08.2024 зустрічний позов прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, об'єднано його в одне провадження з первісним позовом у справі № 902/821/24 та призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні на 05.09.2024 об 11:30 год.
Під час підготовчого провадження у справі, строк якого протокольною ухвалою суду від 17.10.2024 продовжено на 30 днів на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України, вчинено ряд процесуальних дій. Зокрема:
- учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" подано відзив на первісну позовну заяву (а.с. 127-136, т. 1); Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" - відповідь на відзив за первісним позовом (а.с. 151-156, т. 1) та відзив на зустрічну позовну заяву (а.с. 170-177, т. 1).
- ухвалою від 14.01.2025: прийнято до розгляду заяву Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про збільшення розміру первісних позовних вимог від 24.10.2024 з урахуванням заяв про її уточнення від 26.12.2024 та від 10.01.2025; відхилено клопотання Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" від 16.10.2024 про призначення у справі № 902/821/24 судово-економічної експертизи; закрито провадження у справі № 902/821/24 щодо первісних позовних вимог в частині стягнення 280 580 841,82 грн основного боргу, у зв'язку із чим ціна первісного позову складається із 2 898 981,8 грн інфляційних втрат та 1 554 202,52 грн - 3% річних.
Водночас суд констатує, що в ухвалі від 14.01.2025 допущено арифметичну помилку в сумі основного боргу, провадження щодо якого закрито з урахуванням прийнятої заяви про збільшення розміру позовних вимог за первісним позовом. Зазначено суму основного боргу 280 580 841,82 грн, тоді як правильною є сума 280 530 920,13 грн.
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито дану стадію судового процесу та призначено справу до розгляду по суті на 04.02.2025.
Однак, 04.02.2025 судове засідання у справі № 902/821/24 не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному.
Так, ухвалою суду від 10.02.2025 судове засідання для розгляду справи № 902/821/24 по суті призначено на 18.02.2025 об 11:30 год.
18.02.2025 в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшли клопотання Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про долучення до матеріалів справи актів коригування за липень, серпень та вересень 2024 року, а також Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про долучення до матеріалів справи довіреності представника.
На визначений час у судове засідання 18.02.2025 з'явилися усі учасники справи.
Представниця Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" первісний позов підтримала у повному обсязі, проти зустрічного позову заперечила з урахуванням викладених письмово позицій по суті спору.
Представник Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" зустрічний позов підтримав у повному обсязі, проти первісного позову заперечив.
В обґрунтування первісного позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про надання послуг диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 з ідентифікатором № 0515-03041-ПД в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" заявлено до стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" 200 255 895,92 грн, з яких: 196 538 526,23 грн - основного боргу; 1 227 051,88 грн - 3% річних та 2 490 317,81 грн - інфляційних втрат. Оскільки під час судового розгляду сума основного боргу була погашена, з урахуванням останньої редакції поданого розрахунку просила суд стягнути з відповідача 2 898 981,8 грн - інфляційних втрат та 1 554 202,52 грн - 3% річних.
Суть заперечень Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", викладених у відзиві на первісний позов, зводиться до неправильного розрахунку 3% річних та інфляційних втрат.
Зокрема відповідач за первісним позовом акцентує увагу, що розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено на заборгованість по плановій вартості послуг, згідно рахунків-фактур, а також на заборгованість по фактично наданих послугах, згідно актів надання послуг, сума яких відрізняється від вартості фактично наданих послуг після коригування.
У відповіді на відзив на первісну позовну заяву Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначає, що відповідно до розрахунку, доданого до позовної заяви, остання дата нарахування прострочення по оплатам планових обсягів - це дата до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу, що відповідає п.3.7. укладеного між сторонами Договору.
Отже, твердження Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про те, що дати виникнення заборгованості по плановим рахункам та актам у розрахунку відрізняються від вказаних у п. 3.5. та 3.7. Договору, то таке твердження є безпідставним та необґрунтованим, розрахунок позовних вимог зроблений у відповідності до умов Договору, у тому числі п. 3.5. та 3.7. Договору. Відповідач за первісним позовом не наводить жодного прикладу "невідповідності" дат, на які посилається.
Зокрема, при розрахунку за послуги з диспетчерського управління користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць.
У розрахунку заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат, що доданий до позовної заяви, містяться колонки з зазначення відповідних підстав для збільшення (нарахування) або зменшення (оплата, коригування, тощо) заборгованості чітко зазначені дати, проміжки часу, початок нарахування та дати припинення. У розрахунку є відповідні колонки з назвою "період заборгованості", "планові рахунки", "оплата" "нарахування фактичні", "акти коригування" "заборгованість". Кожна сума у розрахунку підтверджена відповідними документами, що додані до позовної заяви. Розрахунок зроблений у повній відповідності до умов договору, вимог законодавства щодо розрахунку заборгованості, 3% річних та інфляційних втрат. Наданий розрахунок є детальним та обґрунтованим.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" трактує п. 3.7. Договору таким чином, що здійснення оплати за надані послуги можливе лише на підставі рахунків, водночас за змістом первісного позову Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" трактує вказаний пункт таким чином, що Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" має здійснювати оплату за фактичний обсяг послуги лише на підставі актів надання послуги.
У відзиві на зустрічну позовну заяву Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" зазначає, що підставою для тлумачення судом угоди є наявність спору між сторонами угоди щодо її змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всієї угоди або її частини, що не дає змоги з'ясувати дійсний зміст угоди або її частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити її намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює наявні умови угоди. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. Вказану правову позицію висловлено, зокрема, у постановах Верховного суду від 16.04.2019 у справі № 916/1171/18, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19 тощо.
Відповідач за зустрічним позовом наголошує на тому факті, що АТ "Вінницяобленерго" до початку виконання умов оспорюваного правочину не зверталось до суду із позовною заявою про тлумачення умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) № 0515-03041-ПД від 01.01.2024, що свідчить про відсутність будь-якого спору на час укладення договору. Більше того, повідомлення про оприлюднення проєкту, що має ознаки регуляторного акта, постанови НКРЕКП "Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі" (щодо запровадження публічних договорів приєднання між Користувачами та НЕК "Укренерго" та зміни порядку розрахунків за послуги з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління був опублікований на офіційному сайті НКРЕКП ще 02 серпня 2023 року та за цим проєктом зауваження та пропозиції приймались до 17.08.2023 року (посилання на повідомлення в мережі інтернет www.nerc.gov.ua/news/oprilyudnyuyetsya-proyekt-postanovi-shcho-maye-oznaki-regulyatornogo-akta-zmini-do-kodeksu-sistemi-peredachie).
Отже, на думку Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", подача зустрічного позову спрямована лише на умисне затягування відповідачем за первісним позовом розгляду справи про стягнення боргу за надану послугу диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтуються позови, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
01.01.2024 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі - ОСП) та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" (Користувач) шляхом підписання заяви приєднання укладено Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління з ідентифікатором № 0515-03041-ПД (Договір), відповідно до предмету якого ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки, а Користувач, в свою чергу, зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Згідно із п. 3.4. Договору планова та/або фактична вартість Послуги визначається як добуток діючого на момент надання Послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу Послуги в розрахунковому періоді. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.
Відповідно до п. 3.5. Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг Послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних Адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) за кожну декаду розрахункового періоду (п. 3.6. Договору).
За змістом п. 3.7. Договору сторони погодили, що оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно), або Акт надання Послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Цей Договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Цей Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення (п. 13.1. Договору).
Як підтверджується матеріалами справи (підписаними сторонами в електронній формі актами наданих послуг) за період з січня по вересень 2024 року Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" надано та Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" отримано послуги за Договором загальною вартістю 280 530 920,13 грн:
- Акт надання Послуги №ДУА-0003982 за січень 2024 року від 31.01.2024 на суму 40 821 661,19 грн ;
- Акт надання Послуги №ДУА-0004747 за лютий 2024 року від 29.02.2024 на суму 34 076 712,24 грн ;
- Акт надання Послуги №ДУА-0005493 за березень 2024 року від 31.03.2024 на суму 36 215 463,54 грн;
- Акт надання Послуги №ДУА-0006273 за квітень 2024 року від 30.04.2024 на суму 30 257 954,41 грн;
- Акт надання Послуги №ДУА-0007016 за травень 2024 року від 31.05.2024 на суму 28 743 498,3 грн;
- Акт надання Послуги №ДУА-0007781 за червень 2024 року від 30.06.2024 на суму 26 373 314,86 грн;
- Акт надання Послуги №ДУА-0008546 за липень 2024 року від 31.07.2024 на суму 27 244 266,05 грн;
- Акт надання Послуги №ДУА-0009312 за серпень 2024 року від 31.08.2024 на суму 29 170 993,43 грн;
- Акт надання Послуги №ДУА-0010086 за вересень 2024 року від 30.09.2024 на суму 27 627 056,11 грн.
Згодом між сторонами в електронній формі підписано ряд актів коригування за спірний період:
- Акт коригування від 30.05.2024 №ДУА_К-0001512 до Акту надання Послуги №ДУА-0003982 від 31.01.2024 на загальну суму 40 683 581,62 грн;
- Акт коригування від 13.06.2024 №ДУА_К-0001853 до Акту надання Послуги №ДУА-0004747 від 29.02.2024 на загальну суму 34 076 203,78 грн;
- Акт коригування від 25.06.2024 №ДУА_К-0002106 до Акту надання Послуги №ДУА-0005493 від 31.03.2024 на загальну суму 36 225 630 грн;
- Акт коригування від 04.07.2024 №ДУА_К-0002344 до Акту надання Послуги №ДУА-0006273 від 30.04.2024 на загальну суму 30 331 936,51 грн;
- Акт коригування від 09.07.2024 №ДУА_К-0002478 до Акту надання Послуги №ДУА-0007016 від 31.05.2024 на загальну суму 28 847 859,46 грн;
- Акт коригування від 21.10.2024 №ДУА_К-0002859 до Акту надання Послуги №ДУА-0008546 від 31.07.2024 на загальну суму 27 220 211,76 грн;
- Акт коригування від 05.11.2024 №ДУА_К-0002893 до Акту надання Послуги №ДУА-0009312 від 31.08.2024 на загальну суму 29 143 210,14 грн;
- Акт коригування від 05.12.2024 №ДУА_К-0002930 до Акту надання Послуги №ДУА-0010086 від 30.09.2024 на загальну суму 27 595 168,5 грн.
Оскільки Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" своєчасно та в повному обсязі не здійснило оплату наданих послуг за період з січня 2024 року по червень 2024 року, основний борг за такий період склав 196 538 526,23 грн, що слугувало підставою для звернення Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" із відповідним позовом до суду про стягнення із відповідача за первісним позовом 196 538 526,23 грн - основного боргу; 1 227 051,88 грн - 3% річних та 2 490 317,81 грн - інфляційних втрат.
У процесі розгляду справи ухвалою суду від 14.01.2025 прийнято заяву про збільшення розміру первісних позовних вимог від 24.10.2024 з урахуванням заяв про її уточнення від 26.12.2024 та від 10.01.2025. Подання заяви про збільшення розміру позовних вимог обумовлено збільшенням періоду нарахування заборгованості з липня по вересень 2024 року.
З урахуванням збільшення розміру позовних вимог та з урахуванням актів коригування за період січня-вересня 2024 (за рахунок коригування зменшилася сума боргу на 49921,69 грн) ціна первісного позову склала 284 984 104,45 грн, з яких: 280 530 920,13 грн - основний борг; 2 898 981,8 грн - інфляційні втрати та 1 554 202,52 грн - 3% річних. Водночас ухвалою суду від 14.05.2025 закрито провадження у справі № 902/821/24 щодо первісних позовних вимог в частині стягнення основного боргу з підстав погашення такого боргу Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" після відкриття провадження у справі (фактичне погашення основного боргу відбулося у більшому розмірі, що становить 280 580 841,82 грн). Отже, ціна первісного позову складається із 2 898 981,8 грн - інфляційних втрат та 1 554 202,52 грн - 3% річних.
Розглядаючи вимоги позивача за первісним позовом про стягнення 2 898 981,8 грн - інфляційних втрат та 1 554 202,52 грн - 3% річних, суд враховує таке.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Диспетчерським управлінням згідно із пунктом 18 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" є - оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
В силу приписів ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" своєчасно та в повному обсязі відповідно до п. 3.5., 3.7. Договору не здійснило оплату наданих послуг за період з січня 2024 року по вересень 2024 року. Погашення основного боргу за вказаний період в сумі 280 530 920,13 грн відбулося в процесі розгляду даної справи, що мало наслідком закриття провадження у справі в цій частині з підстав відсутності предмету спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень ст. 625 ЦК України наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, у розумінні наведених приписів, позивач, як кредитор, вправі вимагати стягнення в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с. 49-50, т. 2) за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360", судом встановлено, що такий розрахунок перебуває в межах розрахунку суду.
За наведеного первісні позовні вимоги про стягнення 2 898 981,8 грн - інфляційних втрат та 1 554 202,52 грн - 3% річних визнаються судом обґрунтованими та законними.
Заперечення Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" щодо неправильного розрахунку заборгованості не знаходять свого підтвердження матеріалами справи. Поряд з цим власного контррозрахунку заборгованості відповідач за первісним позовом не надав.
Суд акцентує увагу, що Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" не заперечує обсягів та вартості наданих послуг за спірний період січня-вересня 2024 року, про що свідчить сплата основного боргу в повному обсязі.
Часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу; при цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23.12.2020).
За змістом ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку зібраним у справі доказам в їх сукупності, врахувавши принцип диспозитивності та змагальності, суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню повністю з мотивів, наведених вище.
В силу приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, позаяк спір доведено до суду внаслідок неправильних дій відповідача і погашення основного боргу за первісним позовом відбулося вже після подання позову, то витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви грн покладаються на Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" повністю в сумі 847 840 грн відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України.
Визначаючись щодо вимоги зустрічного позову про тлумачення умов пункту 3.7. Договору, суд зазначає таке.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Визначальною ознакою договору є мета його укладення. Статтею 627 цього ж Кодексу передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Статтею 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (частини перша та друга).
Правила тлумачення змісту правочину визначено частиною третьою статті 213 ЦК України, яка передбачає, що при тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
За змістом частини четвертої статті 213 ЦК України, якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначено загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються у трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також із намірами сторін, які вони виявляли при вчиненні правочину, а також із чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (якщо перші два не дали результатів) є врахування: а) мети правочину, б) змісту попередніх переговорів, в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше у правовідносинах між собою), г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, оскільки договір є видом правочину (в даному випадку, двосторонній правочин) тлумаченню підлягають умови договору за правилами, встановленими статті 213 ЦК України.
Підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору/його частини, що не дає змогу з'ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз'яснює існуючи умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з'ясування змісту договору/його окремих частин, який складає права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов. З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст договору/його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.
Метою тлумачення правочину є з'ясування його змісту, який становить права та обов'язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
Таким чином, при вирішенні питання щодо тлумачення умов договору, суду необхідно встановити наявність між сторонами договору спору, перевірити та встановити в чому полягає порушення прав позивача і чи дійсно є обставини, на які посилається позивач достатніми підставами для застосування статті 213 ЦК України.
Суд акцентує увагу, що тлумачення договору не може створювати нових, а лише роз'яснює існуючі між сторонами умови угоди. Тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов, даний спосіб захисту слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину.
До схожих висновків дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 02.02.2023 року у справі №910/9525/19.
Як слідує з матеріалів справи, Договір про надання послуг диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 з ідентифікатором № 0515-03041-ПД вже виконується сторонами, в тому числі, і пункт 3.7. Договору, які Акціонерне товариство "Вінницяобленерго" просить суд розтлумачити.
Крім того, слушними є доводи Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", що повідомлення про оприлюднення проєкту Договору, що має ознаки регуляторного акта, постанови НКРЕКП "Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі" (щодо запровадження публічних договорів приєднання між Користувачами та НЕК "Укренерго" та зміни порядку розрахунків за послуги з передачі електричної енергії та диспетчерського (оперативно-технологічного) управління був опублікований на офіційному сайті НКРЕКП ще 02 серпня 2023 року та за цим проєктом зауваження та пропозиції приймались до 17.08.2023 року.
Зважаючи на вищевикладене у сукупності, враховуючи вимоги, які заявлені позивачем за зустрічним позовом у зустрічному позові та те, що тлумачення договору можливе до початку його виконання сторонами суд дійшов висновку про відмову у зустрічному позові Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, тому витрати за подання зустрічної позовної заяви залишаються за Акціонерним товариством "Вінницяобленерго" в сумі 3 028 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (вул. Магістратська, б. 2, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 00100227) 2 898 981,8 грн - інфляційних втрат; 1 554 202,52 грн - 3% річних та 847 840 грн - витрат на сплату судового збору.
3. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
4. Витрати на сплату судового збору за подання зустрічної позовної заяви в розмірі 3 028 грн залишити за Акціонерним товариством "Вінницяобленерго".
5. Згідно із приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 28 лютого 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.