вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" лютого 2025 р. Справа№ 910/6656/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Суліма В.В.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,
за участю представників сторін згідно з протоколом судового засідання від 25.02.2025:
від позивачки 1: Лаврентьєв Д.О. - адвокат, посвідчення № 000316;
від позивачки 2: не з'явились;
від відповідача: Очеретяний О.В. - керівник;
від третьої особи: Бєгунова О.О. - адвокат, посвідчення № 1518;
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 (повний текст - 28.10.2024)
у справі № 910/6656/24 (суддя - Павленко Є.В.)
за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-Г"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
1. Короткий зміст заявлених вимог
ОСОБА_1 (надалі - позивачка 1) та ОСОБА_2 (надалі - позивачка 2) звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-Г" (надалі - відповідач, ОСББ) про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 4 лютого 2022 року, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 20 лютого 2022 року № 02-22 з додатками.
Позов обґрунтований тим, що, на думку позивачів, вказане рішення загальних зборів ОСББ прийняте з порушенням встановленого Статутом ОСББ та чинним законодавством порядку його прийняття, зокрема, позивачі не були належним чином повідомлені про час і місце проведення вказаних зборів, у зв'язку з чим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були позбавлені права на участь в управлінні власним майном, що, у свою чергу, порушує їхні законні права та інтереси.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у задоволенні позову відмовлено. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідачем не було порушено порядок скликання та проведення оскаржуваних зборів, та не було порушено положення частини 14 статті 10 Закону під час визначення наявності необхідного кворуму для прийняття рішення по спірним питанням, суд дійшов до висновку про те, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є необґрунтованим, а відтак, не підлягає задоволенню.
3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду
Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 08.11.2024 (через Електронний суд) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила рішення Господарського суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Розгляд справи здійснювати за її участі. Визнати недійсним та скасувати рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 04 лютого 2022 року, оформлене протоколом №02-22 загальних зборів ОСББ "Червонозоряний, 4-Г", складеним 20 лютого 2022 року з додатками.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/6656/24. Розгляд справи було призначено на 13.12.2024 о 14 год. 00 хв.
26.11.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою виправлено описку в резолютивній частині ухвали Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2024 у справі № 910/6656/24. Вважати вірним дату та час судового засідання - 17.12.2024 на 14 год. 00 хв., замість помилково вказаного - 13.12.2024 о 14 год. 00 хв.
17.12.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою продовжено строк розгляду апеляційної скарги. Відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/6656/24 на 14.01.2025. Здійснено публікацію на сайті Судової Влади .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги. Відкладено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/6656/24 на 22.01.2025. Здійснено публікацію на сайті Судової Влади.
21.01.2025 (через Електронний суд) до суду апеляційної інстанції від позивачки 1 надійшло клопотання про залишення без розгляду заяви про витребування доказів.
22.01.2025 у судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, залишив без розгляду клопотання про витребування доказів. Також суд з'ясував, що в позовній заяві зазначена адреса для відправки поштової кореспонденції відповідачу. Через що суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, здійснення публікації на сайті Судової Влади, та здійснити відправку поштової кореспонденції за адресами, зазначеними в позовній заяві.
В судове засідання 25.02.2025 з'явились представники позивачки 1, відповідача та третьої особи. Представник апелянтки подану скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, з прийняттям нового - про задоволення позову повністю. Керівник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Представник третьої особи в судовому засіданні 25.02.2025 проти задоволення апеляційної скарги заперечила, просила залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивачка 2 в судове засідання 25.02.2025 не з'явилась. Разом з цим, повідомлена належним чином про час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про отримання ухвали суду в Електронному суді.
Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи поведінку сторін, з метою належного повідомлення, зокрема, відповідача, який не отримував поштову кореспонденцію, про час та дату судового засідання, враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу: "повітряна тривога" та перебої з електроживленням.
4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів
Апелянтка зазначила про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, полягає у наступному.
Щодо обставин проведення зборів та повідомлення позивачів про їх проведення апелянтка зазначила, що, відмовляючи в задоволенні позовних вимог судом зазначено, що позивачів повідомлено про загальні збори ОСББ у визначений статутом та Законом спосіб, а рішення на загальних зборах 04.02.2022 прийнято більшістю голосів, тобто у відповідності до чинного законодавства.
При цьому, скаржниця вважає про помилковість висновку суду першої інстанції, що неповідомлення співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною підставою для скасування рішень, прийнятих такими загальними зборами, а посилання позивачів на неоприлюднення та ненадання їм для ознайомлення спірного рішення загальних зборів ОСББ не є самостійною підставою для його скасування в судовому порядку.
Окрім цього, апелянтка вважає, що надані третьою особою докази направлення позивачем повідомлень про позачергові загальні збори ОСББ є підробними і з останніх неможливо встановити зміст здійснених відправлень. Оскільки номер поштового відправлення накладної «Приймання» не відповідає номеру поштового відправлення, зазначеному в цій накладній і номеру поштового відправлення, зазначеному в описі цінного листа.
Також скаржниця вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на правові позиції Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 11 серпня 2021 року в справі № 920/1245/20, від 21 жовтня 20221 року в справі № 190/15071/20, від 6 вересня 2021 року в справі № 916/3074/20, згідно яких «встановлення окремих порушень під час скликання та проведення загальних зборів учасників юридичних осіб не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів, якщо буде встановлено присутність учасника (його представника) на оспорюваних загальних зборах».
За доводами апелянтки, судом першої інстанції безпідставно зроблено висновок, що ні статутом ОСББ, ні чинним на час проведення загальних зборів законодавством не передбачено прийняття кваліфікованою більшістю голосів загальними зборами співвласників (зборами представників) рішень щодо обрання та відкликання управителя чи про затвердження та зміни умов договору з управителем, адже ч.14 ст.10 Закону чітко визначено, що рішення про порядок управління та користування спільним майном вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Таким чином, апелянтка просила рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про задоволення позову повністю.
5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу (який був прийнятий судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України) зазначила, що не погоджується з доводами апелянтки, вважає дану апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою, такою, що спрямована на свідоме ухилення співвласниками - боржниками від оплати послуг управляючої компанії, котра зберігає будинок АДРЕСА_1 та його мережі у належному для експлуатації стані.
Так, третя особа зазначила, що позивачка ОСОБА_2 , є однієї з осіб, що особисто на загальних зборах ОСББ уповноважувала співвласника - ОСОБА_5 на звернення до управителей (управляючих компаній) та укладання договору про надання послуг з управління будинком від імені ОСББ з обраним управителем (управляючою компанією). Цей факт, за доводами учасника, підтверджується листком письмового опитування співвласника до протоколу 01-22 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний 4-Г» проведених 15 січня 2022 року.
А тому оскаржуваним рішенням, оформленим протоколом від 20 лютого 2022 року №02-22 (відповідно до якого було погоджено умови договору управління з ТОВ «Інжинірікс Сервіс», займаються співвласники, що безпосередньо приймали участь в прийнятті такого рішення ОСОБА_2 .
В цій частині третя особа зазначила про необхідність врахування правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 01 лютого 2022 року у справі №910/5179/20. Тоді як твердження скаржниці про те, що позивачки начебто дізнались про проведені загальні збори співвласників 04 лютого 2022 року позивачам із матеріалів судових справ №760/20135/23, №760/9828/24 - не відповідають дійсності.
Окрім цього, третя особа вважає, що мета даної судової справи полягає не в захисті порушених прав позивачів, а зловживання ними своїми процесуальними правами з метою уникнення відповідальності за невиконання своїх прямих обов'язків як співвласників, при тому, що останні були чітко обізнані про загальні збори, критичну ситуацію з технічним станом будинку та самі ж брали участь у загальних зборах, на підставі яких було укладено договір з управляючою компанією на підставі протоколу №01-22 від 31.01.2022, а не оскаржуваного протоколу №02-22.
Також третя особа зазначила, що таке тривале зволікання зі зверненням до суду з даним позовом можна розцінювати як виважений крок позивачів, оскільки після спливу часу не можливо отримати та відтворити інформацію щодо належного сповіщення співвласників про проведення загальних зборів через електронну систему обліку Укрпошта - на що власне і посилаються позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень.
За доводами третьої особи, апелянтка не має розуміння в різниці та області застосування Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». В цій частині зазначила про необхідність врахування позиції Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі № 906/1308/19.
Також третя особа зазначила про необхідність врахування обставин, що ОСББ є нефункціонуючим, його керівництво не виконує і не може виконувати своїх прямих функцій. Голова правління є обвинуваченим у кримінальному провадженні за фактом розкрадання грошових коштів ОСББ у великих розмірах, а будинок (ліфти та критичне обладнання) на той момент перебував у перед-аварійному стані. А тому третя особа просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах копіями: свідоцтва на право власності від 25 червня 2012 року серії НОМЕР_1 та витягу від 5 грудня 2012 року № 36569248 про державну реєстрацію прав у книзі № 668-32 за № 46359 Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації".
ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується наявною в матеріалах копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 квітня 2013 року № 2491270. Підставою для державної реєстрації права власності зазначеного позивача на вищевказане нерухоме майно є договір купівлі-продажу квартири від 16 квітня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бочкарьовою Н.М., зареєстрованого в реєстрі за № 365.
Судом встановлено, що 4 лютого 2022 року відбулися загальні збори ОСББ, за результатом проведення яких прийнято рішення: про обрання головою загальних зборів ОСББ ОСОБА_6 ; про погодження умов договору управління з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірікс Сервіс" (далі - ТОВ "Інжинірікс Сервіс") та обрання останнього управителем для передачі функцій з управління багатоквартирним будинком згідно договору з ціною послуги на управління на 1 м2 загальної площі житлового або нежитлового приміщення, визначеною в комерційній пропозиції. Зазначене підтверджується відповідним протоколом загальних зборів від 20 лютого 2022 року № 02-22 (далі - протокол), копія якого наявна в матеріалах справи.
У порядок денний вказаних загальних зборів були включені питання щодо: обрання голови загальних зборів; розгляд комерційних пропозицій, погодження умов договору та обрання управителя.
З вказаного Протоколу також вбачається, що: загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 згідно сертифіката відповідності закінченого будівництва об'єкта від 13 лютого 2010 року № КВ 000021 - 23 132,50 м2, загальна площа квартир - 15 293,70 м2, площа нежитлових приміщень - 7 838,80 м2; загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 223 особи; у зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 27 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, загальною площею 8 140,70 м2; у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 58 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5 457,60 м2.
7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначені Законом України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна (стаття 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").
Статтею 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" унормовано, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Майно об'єднання утворюється з: майна, переданого йому співвласниками у власність; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласником багатоквартирного будинку є власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.
Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку (ч. 2 ст. 4 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку").
Частинами 3, 4, 5 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що хоча позов було подано двома позивачками ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), апеляційна скарга подавалась лише ОСОБА_1 .
Щодо доводів скаржниці про порушення порядку скликання (повідомлення позивачів про їх проведення) та проведення зборів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 10 Закону органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Для керівництва поточною діяльністю об'єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об'єднання, визначених статутом. До компетенції правління, зокрема, відноситься скликання та організація проведення загальних зборів співвласників або зборів представників, призначення письмового опитування співвласників та утворення відповідної комісії для його проведення. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (частина 4 статті 6 Закону).
Разом з цим, відповідно до частини 4 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку.
При цьому, судом першої інстанції правомірно зазначено, що нормою статті 6 Закону визначено лише способи повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а нормами статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено саме порядок здійснення такого повідомлення (шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в багатоквартирному будинку).
Водночас, пунктом 5.2. Статуту відповідача передбачено, що повідомлення про проведення загальних зборів надсилається в письмовій формі і вручається кожному члену об'єднання під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом) на вказану членом об'єднання адресу не пізніше ніж за 14 календарних днів до дати проведення загальних зборів, а щодо позачергових загальних зборів - не пізніше ніж за 4 дні.
В цій частині суд апеляційної інстанції враховує доводи третьої особи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, що 15 січня 2022 року ініціативною групою співвласників будинку були проведені загальні збори ОСББ, оформлені протоколом загальних зборів ОСББ від 31 січня 2022 року № 01-22, за результатом проведення яких: встановлено порядок процедури укладання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком; співвласнику ОСОБА_5 надано повноваження на звернення до управителей (управляючих компаній) для отримання комерційних пропозицій та укладання договору про надання послуг з управління будинком від імені ОСББ з обраними управителем (управляючою компанією).
При цьому, з доданого до вищевказаного протоколу та наявного в матеріалах справи листка письмового опитування співвласника будинку ОСОБА_2 вбачається, що остання також брала участь у вказаних загальних зборах ОСББ 15 січня 2022 року. Позивачкою 2 вказані обставини не були спростовані ні в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції.
Разом з цим, у подальшому, на виконання саме вказаного рішення загальних зборів ОСББ від 15.01.2022, позивачів було повідомлено про скликання 4 лютого 2022 року загальних зборів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: описів вкладень у цінні листи на ім'я позивачів від 19 січня 2022 року №№ 0303714227400, 0303714227427, поштовими накладними та фіскальними чеками від вказаної дати та за вказаними номерами. В цій частині суд апеляційної інстанції враховує, що належними доказами направлення сторонам повідомлення про проведення загальних зборів є: оригінали (копії) фіскального чеку та опису вкладення, в якому зазначені: повне найменування адресата, його поштова адреса та поіменний перелік документів, що надсилається на його адресу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 01.10.2024 в справі № 759/4401/20.
В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржниці, про підробку вказаних описів вкладень у цінні листи на ім'я позивачів, поштових накладних та фіскальних чеків з урахуванням наступного.
Так, за приписами пункту 124 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270 (далі - Правила), відправник, адресат, або уповноважена ними особа мають право звернутися із заявою до АТ "Укрпошта" для отримання необхідної інформації про реєстроване поштове відправлення протягом шести місяців з дня прийняття його до пересилання.
При цьому, інформація в автоматизованій системі АТ "Укрпошта" зберігається лише протягом 6-ти місяців та саме протягом цього терміну вказаний оператор поштового зв'язку здійснює перевірку та надає інформацію щодо пересилання та вручення поштових відправлень.
А тому з урахуванням того, що спірні повідомлення були направлені відповідачем 19 січня 2022 року, інформація про вказані відправлення в оператора поштового зв'язку відсутня. Вкаазана обставина також підтверджується листом АТ "Укрпошта" від 17 вересня 2024 року № 1.10.004.-25410-24, наданому у відповідь на адвокатський запит представника позивачів.
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що судова експертиза з питання встановлення факту підробки вказаних документів, наявний в матеріалах справи лист АТ «Укрпошта» вказаного також не підтверджує. А тому доводи апелянтки про можливість встановлення вказаної обставини (підробки) шляхом проведення співставлення штрихкодового ідентифікатора на накладних та описах вкладень - відхиляється судом апеляційної інстанції через необґрунтованість.
В цій частині суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржниці про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в частині відмови у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки наявні в матеріалах справи є достатніми в розмінні ст. 74, 76-79, 80, 86, 269 ГПК України для повного та всебічного встановлення всіх обставин справи. А тому в задоволенні аналогічного клопотання апелянтки на стадії апеляційного перегляду було без виходу до нарадчої кімнати, залишено без розгляду клопотання про витребування доказів за клопотанням заявника.
Щодо доводів скаржниці про відсутність кворуму на зборах, де було прийнято оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
2. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про:
1) розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним;
2) визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем;
3) обрання уповноваженої особи (осіб) співвласників під час укладання, внесення змін та розірвання договору з управителем, здійснення контролю за його виконанням;
4) визначення повноважень управителя щодо управління багатоквартирним будинком;
5) проведення поточного і капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку та визначення підрядників для виконання таких робіт;
6) визначення дати та місця проведення наступних зборів співвласників;
7) визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком;
8) відключення будинку від мереж (систем) централізованого постачання комунальних послуг у порядку, встановленому законом, і визначення системи подальшого забезпечення будинку комунальними послугами, за умови дотримання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
9) прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин з виконавцем комунальної послуги (укладення індивідуального та/або колективного договору про надання комунальної послуги).
Відповідно до ч. 6 вказаної статті рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.
З урахуванням того, що в даному випадку вирішувалось питання визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем (п. 2 частини другої вказаної статті) суд апеляційної інстанції погоджується з доводами третьої особи, що в даному випадку рішення прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Доводи скаржниці про необхідність прийняття рішення кваліфікованою більшістю голосів - суперечить як положенням наведеної статті, так і положенням статуту відповідача. Тому відхиляються доводи скаржниці в цій частині щодо неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції.
При цьому, як вбачається з протоколу № 02-22 від 04.02.2022, за погодження умов договору управління з ТОВ "Інжинірікс Сервіс" та обрання останнього управителем, проголосували 82 співвласника, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 13 317,90 м2, що складає більше ніж 50% від загальної кількості співвласників та загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку (яка становить 23 132,5 м2).
В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що враховує на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України правову позицію, викладену в постанові Верховний Суду в складі Касаційного господарського суду від 10 липня 2024 року в cправі № 924/1225/21, що суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
Також суд апеляційної інстанції вважає за необхідне, окрім іншого, зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з'ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).
Також Велика Палата Верховного Суду зауважила, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18.
Водночас, звертаючись із позовом у даній справі, позивачі просили визнати недійсним та скасування рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку № 4-Г по проспекту Валерія Лобановського в місті Києві від 4 лютого 2022 року, оформленого протоколом загальних зборів ОСББ від 20 лютого 2022 року № 02-22 з додатками, яким було обрано управляючу компанію. Іншого (альтернативного) управителя на голосування та обговорення винесено не було.
Так, протоколом загальних зборів ОСББ №01-22 від 31.01.2022, що передував протоколу від 20 лютого 2022 року №02-22, фактично було встановлено порядок процедури укладання договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком, укладання договору про надання послуг з управління будинком від імені ОСББ з обраними управителем (управляючою компанією). За наслідками розгляду комерційних пропозицій та проектів договорів, обрано управителем ТОВ «ІНЖИНІРІКС СЕРВІС», погоджено умови договору.
Водночас, з урахуванням укладеного договору з управителем ТОВ «ІНЖИНІРІКС СЕРВІС», скасування рішення про обрання управителем (з урахуванням того, що нового управителя обслуговуючої компанії за наслідками такого скасування автоматично обрано не буде), суд апеляційної інстанції враховує доводи третьої особи про фактичне блокування діяльності управителя та зупинення обслуговування будинку, що, в свою чергу, не враховує інтереси інших власників будинків. А тому суд апеляційної інстанції приймає доводи третьої особи в цій частині.
Водночас, доводи третьої особи про невиконання відповідачем своїх обов'язків, наявність відкритих кримінальних проваджень, здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12022100090002149 за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_7 - Голови правління ОСББ - не входить до предмету доведення у даній справі, а тому не розглядаються судом апеляційної інстанції, як підстава скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 269 ГПК України. До того ж, ані позивач 2, ані третя особа з окремими апеляційними скаргами не звертались.
Інші доводи апелянтки не приймаються судом апеляційної інстанції як підстава для задоволення апеляційної скарги та позовних вимог, відповідно, оскільки не впливають на висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог. А тому апеляційну скаргу у даній справі слід залишити без задоволення як необґрунтовану, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін, оскільки останнє було прийнято з дотриманням вимог ГПК України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) суд апеляційної інстанції не встановив.
8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог у даній справі.
Таким чином, на підставі ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
9. Судові витрати
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/6656/24 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2024 у справі № 910/6656/24 - залишити без змін.
3. Судовий збір, понесений у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.02.2025.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді В.В. Сулім
А.Г. Майданевич