79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"24" лютого 2025 р. Справа №907/405/24
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Кравчук Н.М.
суддів Матущак О.І.
Скрипчук О.С.
розглянувши заяву представника Фізичної особи - підприємця Грибанова Василя
Петровича - адвоката Смик Д.П., від 30.01.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/271/25 від 31.01.2025)
у справі № 907/405/24
за позовом: Фізичної особи-підприємця Грибанова Василя Петровича (надалі ФОП Грибанов В.П.), м. Ужгород
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дутко Євгенія Володимировича (надалі ФОП Дутко Є.В.) м. Ужгород
про: стягнення 470 700,00 грн.,
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2024 у справі №907/405/24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ФОП Дутка Євгенія Володимировича на користь ФОП Грибанова Василя Петровича грошові кошти у сумі 470 700,00 грн. та 7060,50 грн. витрат з оплати судового збору за подання позовної заяви.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ФОП Дутко Є.В. звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 (головуючий суддя Кравчук Н.М., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Дутко Є.В. на рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2024 у справі №907/405/24. Розгляд справи №907/405/24 призначено в судовому засіданні на 18 березня 2025 року об 11 год. 50 хв.
31.01.2025 на розгляд апеляційного суду від представника ФОП Грибанова В.П. - адвоката Смик Д.П. поступила заява про забезпечення позову від 30.01.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/271/25 від 31.01.2025), згідно з якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, які належать ОСОБА_1 (код ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у межах суми стягнення 470 700,00 грн. та з врахуванням судових витрат у сумі 7060,50 грн. До заяви долучено: скріншоти сторінок оголошення на АВТОРІА, зроблених 17.05.2024; витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно ТЗ за VIN кодом 3FMTK1RMXMMA61504, автомобіль; Мach-E 2021; витяг з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_2 ; інформаційна довідка 375688144 з реєстру речових прав на нерухоме майно; квитанція про сплату судового збору в сумі 1211,20 грн.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.01.2025 вищевказану заяву передано на розгляд колегії в складі: головуючий суддя Кравчук Н.М., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С.
Листом від 03.02.2025 Західний апеляційний господарський суд повідомив заявника та його представника про те, що заява представника ФОП Грибанова В.П. - адвоката Смика Д.П. про забезпечення позову буде розглянута після того, як матеріали справи надійдуть до суду.
12.02.2024 поступили матеріали справи №907/405/24.
Головуючий суддя Кравчук Н.М. та члени колегії суддів перебували у відпустці з 07.02.2025 по 21.02.2025, що підтверджується наказами голови суду, 22-23.02.2025 були вихідні дні (субота, неділя), відтак, ухвала по розгляду вищевказаної заяви винесена 24.02.2025 (в перший робочий день).
При постановленні ухвали Західний апеляційний господарський суд керувався таким.
Згідно з ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Частиною 1 ст. 140 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Близькі за змістом висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19 тощо.
Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 ГПК України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. У спорах майнового характеру про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на особу, яка клопоче про таке забезпечення, та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу або іншим особам вчиняти певні дії.
Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник наголошувала на можливості негативних наслідків для нього, які полягають у ризиках виведення коштів та відчуження майна позивачем, що істотно ускладнить подальше виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог у цій справі.
У постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 викладено, зокрема, таке: « 16. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 910/9498/19, від 17.09.2020 у справі № 910/72/20, від 15.01.2021 у справі № 914/1939/20, від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 15.04.2021 у справі № 910/16370/20, від 24.06.2022 у справі № 904/3783/21, від 26.09.2022 у справі № 911/3208/21).
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення».
Предметом спору в даній справі є стягнення 470 000,00 грн.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач вже є відповідачем в інших судових справах, тобто до нього пред'явлено інші вимоги, що має ризиком зменшення його майна за рахунок стягнення по інших справах (№907/421/24, 907/526/24, 907/426/24, 907/406/24). Крім того, зазначає, що позивач вчиняє активні дії щодо відчуження майна, а саме вказує, що йому стало відомо, що в м. Ужгород ОСОБА_1 на торговому майданчику АВТО РІА здійснював продаж автомобіля марки Ford Mustang Мach-E 2021 VIN кодом НОМЕР_2 та такий було перереєстровано на ім'я дружини - ОСОБА_3 01.05.2024, в підтвердження чого долучено витяг з Єдиного державного реєстру МВС. Також повідомляє, що відповідач, знаючи про наявність боргу, не сплачує його, після проведення перемовин щодо його повернення, 09.04.2024 уклав іпотечний договір (серія та номер: 1533, виданий 09.04.2024 приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Закарпатської області Рак О.І.) згідно з яким передав в іпотеку своє майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 та належить йому на праві приватної власності, згідно інформаційної довідки, яку долучено до заяви. Вказані обставини, на думку заявника, свідчить про те, що відповідач вчиняв дії - укладення правочину, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника. Зазначає, що лише сам факт передачі майна в іпотеку третій особі під час переговорів про повернення коштів позивачу свідчить про реальний та великий ризик зменшення активів відповідача через його недобросовісні дії.
Колегія суддів зазначає, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов'язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.
При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.
Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.
Аналогічна позиція викладена у постанові ОП КГС від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.
Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З доводів заявника та матеріалів справи встановлено, що дійсно у провадженні Господарського суду Закарпатської області є судові справи за № 907/421/24, № 907/526/24, № 907/426/24 та № 907/406/24 по яких ФОП Дутко Є.В. є відповідачем і предметом спору у яких є стягнення сум заборгованості з останнього. Крім того, вбачається, що 01.05.2024 ОСОБА_1 перереєстрував зі свого імені на ім'я дружини ОСОБА_2 транспортний засіб Ford Mustang Мach-E 2021 VIN кодом НОМЕР_2 , а також 09.04.2024 уклав іпотечний договір, згідно з яким передав в іпотеку своє нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , що належить йому на праві приватної власності, що підтверджується інформаційною довідкою, яка додана до заяви.
Отже, колегією суддів встановлено наявність прямого зв'язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, існування реальної загрози суттєвого погіршення фінансового стану відповідача та платоспроможності останнього.
У прохальній частині заяви про забезпечення позову ФОП Грибановим В.П. заявлено вимоги про накладення арешту на все майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, які належать ОСОБА_1 у межах суми стягнення 470 000,00 грн. з врахуванням судових витрат у сумі 7060,50 грн.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанов від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначила, що накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору (по 7582976,16 грн.), матиме наслідком подвійного забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що суперечить наведеним вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами
Однак, за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать відповідачу і знаходяться на всіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення суми позову доцільно накласти арешт на майно відповідача саме у межах суми, яка достатня для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише в межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів.
Частиною 1 статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України).
За таких обставин, здійснивши оцінку доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, встановивши наявність прямого зв'язку між запропонованими позивачем заходами забезпечення позову і предметом позову, суд приймає як обґрунтовані доводи заявника щодо накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах та арешту майна відповідача (тимчасове обмеження права на відчуження/розпорядження майном) в межах заявленої до стягнення грошової суми 477060,50 грн. (470 700,00 грн. сума стягнення та 7060,50 грн. судові витрати).
Крім того, суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд вважає, що обраний заявником захід забезпечення позову не перешкоджає господарській діяльності відповідача, а також не порушує права інших осіб, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких дозволяє створити належні умови для виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Судом також враховано, що заходи забезпечення позову є тимчасовими до вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких позивач звернувся до суду.
При цьому, суд, з врахуванням приписів статті 141 ГПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність обставин, з якими законодавець пов'язує необхідність застосування зустрічного забезпечення.
Відповідно частині 6 статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.
Згідно ст. 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Крім того, відповідно до частин 1, 4 статті 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.
Заявником у поданій заяві зазначається про відсутність підстав для вжиття зустрічного забезпечення.
Водночас, за змістом диспозитивної норми статті 141 ГПК України пред'явлення особі, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, вимог забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), є правом, а не обов'язком господарського суду (наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.07.2018 по справі № 916/2851/17 та від 26.11.2018 у справі №904/2925/18), так само як і питання зустрічного забезпечення може бути вирішено судом в ухвалі про зустрічне забезпечення позову, винесеній за результатами розгляду клопотання відповідача про зустрічне забезпечення, що відповідає принципу змагальності сторін, закріпленому статтею 13 цього Кодексу.
Відтак, у даному випадку не зазначення в даній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати процесуальним порушенням, оскільки з метою захисту своїх прав відповідач не позбавлений можливості звернутися з клопотанням про зустрічне забезпечення.
Керуючись ст. ст. 136-137, 139-140, 234-235 ГПК України, Західним апеляційний господарський суд
постановив:
1. Заяву представника Фізичної особи - підприємця Грибанова В.П. - адвоката Смик Д.П. про забезпечення позову задовольнити.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, які належать Дутку Євгенію Володимировичу (код ІПН: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) у межах суми стягнення 470 700,00 грн. та з врахуванням судових витрат в сумі 7060,50 грн. до винесення постанови Західним апеляційним господарським судом.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дутка Євгенія Володимировича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Грибанова Василя Петровича ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 1211, 20 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Стягувач за даною ухвалою: Фізична особа - підприємець Грибанов Василь Петрович ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Боржник за даною ухвалою: Фізична особа - підприємець Дутко Євгеній Володимирович ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );
4. Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
5. Надіслати ухвалу учасникам справи в порядку та строки, визначені ст. ст. 242, 285 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак
Суддя О.С. Скрипчук