Справа № 991/10365/24
Провадження 1-во/991/24/25
24.02.2025 Вищий антикорупційний суд у складі:
головуючого суддіОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засіданняОСОБА_2
обвинуваченихОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві заяву обвинуваченого ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024,
I. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою суду від 23.09.2024 у цьому кримінальному провадженні призначене підготовче судове засідання.
1.3. Ухвалою суду від 18.11.2024 задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до двох місяців, тобто до 17.01.2025, строк дії обов'язків, а саме утримуватися від спілкування зі визначеним переліком свідків та здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
1.4. 03.02.2025 від обвинуваченого ОСОБА_3 надійшла заява про виправлення описки в ухвалі від 25.09.2024:
- у вступній частині, замінивши слова «за адресою: АДРЕСА_1 » словами» за адресою: АДРЕСА_2 »;
- у резолютивній частині, замінивши слова «до територіального підрозділу Державної міграційної служби України» словами «до ГУ ДМС у м. Києві».
1.5. Ухвалою суду від 06.02.2025 у задоволенні зазначеної заяви було відмовлено.
1.6. 12.02.2025 обвинувачений ОСОБА_3 повторно звернувся до суду з заявою про виправлення описки, навівши доводи, аналогічні його попередній заяві.
Зокрема, обвинувачений ОСОБА_3 просив суд внести виправлення до ухвали Вищого антикорупційного суду від 18.11.2024, а саме:
- у вступній частині, замінивши слова «за адресою: АДРЕСА_1 » словами» за адресою: АДРЕСА_2 »;
- у резолютивній частині, замінивши слова «до територіального підрозділу Державної міграційної служби України» словами «до ГУ ДМС у м. Києві».
Заява обґрунтована тим, що суд допустив описку, зазначаючи (1) місце проживання обвинуваченого ОСОБА_3 , яке, з його слів, співпадає з місцем реєстрації, а також (2) щодо обов'язку здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, в частині назви органу, яка, на переконання автора заяви, повинна бути зазначена така ж як в ухвалі від 05.12.2023, якою був обраний цей обов'язок.
На підтвердження викладених в заяві доводів обвинувачений надав: копію протоколу допиту його як підозрюваного від 18.04.2024, повідомлення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів сторонам кримінального провадження від 19.04.2024, повідомлення Секретаріату ВРП від 24.01.2025, витяги з реєстру декларацій НАЗК, протоколу огляду від 30.11.2023, інформації про особу Державної міграційної служби від 29.11.2023, реєстраційної картки транспортного засобу, клопотання прокурора про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу, ухвали Вищого антикорупційного суду від 05.12.2023, супровідного листа Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 26.12.2023, ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2023, повідомлення ВРП від 10.10.2024, протокол допиту ОСОБА_3 як підозрюваного від 01.12.2023, повідомлення Секретаріату ВРП від 11.10.2024, відповідь УНДІСЕСЕ СБ України на запит від 18.07.2024.
ІІ. Позиції сторін судового провадження.
2.1. Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяву підтримали.
2.2. Інші учасники в судове засідання не з'явились. Оскільки їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень, суд вважав за можливо вирішити подану заяву наявним складом.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду
3.1. Дослідивши зміст заяви та її додатків, а також матеріали провадження у межах вирішуваного питання, суд дійшов до таких висновків.
3.3. Правове регулювання
Згідно з приписами ч. 1 ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
У розумінні положень ст. 379 КПК України описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
3.4. Встановлені обставини
Як вбачається зі змісту ухвали суду від 05.12.2023, до ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 4 000 000 грн та покладенням обов'язків, зокрема здати на зберігання до ГУ ДМС у м. Києві свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в'їзд до України (т. 11, а.с. 240-246).
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.12.2023 зазначену ухвалу залишено без змін (т. 12, а.с. 1-7).
Ухвалою суду від 18.11.2024 за клопотанням прокурора ОСОБА_3 був продовжений до двох місяців, зокрема, обов'язок здати на зберігання до територіального підрозділу Державної міграційної служби України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Також цією ухвалою, у вступній частині, зазначені анкетні відомості про обвинуваченого ОСОБА_3 , зокрема, місце його реєстрації та проживання.
3.5. Мотиви суду
3.5.1. У загальному розумінні місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
За п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті повинні міститись анкетні відомості кожного обвинуваченого, у тому числі відомості про місце проживання.
Частина 1 ст. 348 КПК України регламентує, що головуючий встановлює особу обвинуваченого, зокрема місце його проживання, після оголошення обвинувачення.
З наведених положень закону убачається, що місце проживання підозрюваного встановлюються під час досудового розслідування і відображається в кінцевому процесуальному рішенні, винесеним на цій стадії кримінального провадження ? в обвинувальному акті, тоді як суд встановлює місце проживання обвинуваченого після закінчення підготовчих дій під час початку судового розгляду.
Суд наголошує, що наразі зазначене кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого судового засідання. Відповідно, зазначаючи в ухвалах анкетні відомості обвинувачених, суд виходив з відомостей, встановлених органом досудового розслідування та відображених в обвинувальному акті.
Отже, відображення у вступній частині ухвали від 18.11.2024 місця проживання обвинуваченого ОСОБА_3 , яке було встановлено органом досудового розслідування і відображено в обвинувальному акті, не може вважатись опискою в розуміння положень ст. 379 КПК України.
Водночас, суд зважає, що обвинуваченим до заяви надано інформацію про особу Державної міграційної служби від 29.11.2023, в якій зазначено місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2 (т. 11, а.с. 229 (звор.), що є належним доказом підтвердження відповідної обставини. Відтак, зазначені відомості будуть ураховані судом під час встановлення особи обвинуваченого у порядку ст. 348 КПК України.
3.5.2. Окрім питання про внесення виправлень в частині викладу в ухвалі від 18.11.2024 відомостей про обвинуваченого ОСОБА_3 , останній також наполягав на виправленні назви органу, якому належить виконати обов'язок обвинуваченому ? здати паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Оцінивши викладений довід, суд констатує, що це питання вже було предметом розгляду суду і відображене в ухвалі суду від 06.02.2025.
Зокрема, у своєму рішенні суд звернув увагу, що Головне управління Державної міграційної служби у м. Києві, на яке посилається у заяві ОСОБА_3 , припинило своє існування, а відтак підстави для внесення виправлень до ухвал суду про продовження обвинуваченим строку дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відсутні.
З огляду на те, що у заяві ОСОБА_3 від 12.02.2025 викладені аналогічні доводи, що й в заяві від 03.02.2025, його дії, пов'язані зі зверненням до суду з аналогічними за змістом заявами, містять ознаки зловживання правами.
Під зловживанням правом в теорії права класично розуміють дії: 1) переважним мотивом яких є заподіяння шкоди; 2) здійснення яких є абсолютно нераціональним з огляду на відсутність будь-якого законного інтересу у здійсненні права, або ж його здійснення завдає шкоди іншому; 3) право реалізується з ціллю, відмінною від тієї, для якої воно існує.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі галузі права (ухвала Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 676/7346/15-к).
Європейський суд з прав людини оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на подання заяви (ч. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод). До одного із випадків зловживання правом на подання заяви ЄСПЛ відносить подання явно сутяжницької заяви або такої, що позбавлена реальної мети. Так, вважається зловживанням той факт, коли заявник неодноразово подає до Суду сутяжницькі та явно необґрунтовані заяви (M. v. The United Kingdom; Philis v. Greese).
3.6. Висновки
Ураховуючи, що заява обвинуваченого ОСОБА_3 про виправлення описки, не містить відомостей, що в судовому рішення дійсно існує помилка, а лише твердження про зазначення інформації, яка змінилася з часом, суд не вбачає підстав для внесення виправлень у судове рішення. Відомості на існуванні яких наполягає обвинувачений ОСОБА_3 будуть взяті до уваги судом під час ухвалення наступних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 372, 376, 379 КПК України, суд
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Вищого антикорупційного суду від 25.09.2024 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддяОСОБА_1