Постанова
Іменем України
27 лютого 2025 року
м. Харків
справа № 646/13523/24
провадження № 22-ц/818/1434/25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Яцини В.Б.., Маміної О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року, постановлену суддею Клімовою С.В., -
У грудні 2024 року позивач АТ КБ « Приват Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 06.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано 5-ти денний строк з дня вручення ухвали для виправлення недоліків.
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний Банк « Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - повернуто позивачу.
В апеляційній скарзі представник АТ КБ « Приват Банк» просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт зазначає, що повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що встановити останнє місце проживання та реєстрації відповідача не можливо, місце проживання, яке зазначено представником позивача як останнє відоме місце реєстрації на території Червонозаводського районного суду м. Харкова спростовується відповідями з Єдиного демографічного реєстру та до територіальної громади м. Харкова, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначити підсудність даної справи та в подальшому належним чином проінформувати відповідача по справі про надходження до суду даної позовної заяви та вчинити відповідні процесуальні дії щодо відкриття провадження, повідомлення про розгляд справи відповідача, надання часу відповідачу для подання відзиву. Позивач вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм процесуального права з огляду на таке. Позивачем було надано суду останнє відоме зареєстроване місце проживання Відповідача згідно паспорта відповідача та анкети-заяви, які були додані до позовної заяви, будь-якою іншою інформацією щодо зареєстрованого місця проживання Відповідача Позивач не володіє. Позивач не має можливості зазначити нову адресу Відповідача, оскільки, отримання Позивачем вищезгаданої інформації ускладнюється тим, що відповідно до ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних» - персональні дані є інформацією з обмеженим доступом; відповідно до ст. 14 поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Як вбачається з ухвали від 06 грудня 2024 року отримана судом інформація не дає можливості встановити точне зареєстроване місце реєстрації Відповідача на даний час, а зазначає лише той факт, місце реєстрації ОСОБА_1 не значиться. Оскільки отримана судом інформація не містить відомостей щодо теперішнього місця реєстрації Відповідача, то вважає, що місце проживання або перебування Відповідача невідоме і що при визначенні підсудності даного спору, суд повинен керуватись ч. 9. ст. 28 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Вказані особливості встановлюються у ст. 369 ЦПК України, а саме відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про повернення позовної зави суд першої інстанції виходив з того, що встановити останнє місце проживання та реєстрації відповідача не можливо, місце проживання, яке зазначено представником позивача як останнє відоме місце реєстрації на території Червонозаводського районного суду м. Харкова спростовується відповідями з Єдиного демографічного реєстру та до територіальної громади м. Харкова, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості визначити підсудність даної справи та в подальшому належним чином проінформувати відповідача по справі про надходження до суду даної позовної заяви та вчинити відповідні процесуальні дії щодо відкриття провадження, повідомлення про розгляд справи відповідача, надання часу відповідачу для подання відзиву.
Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до положень ст.ст.55, 124 Конституції України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту другого частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Судом встановлено, що у грудні 2024 року позивач АТ КБ « Приват Банк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Частиною першою статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
За приписами частини дев'ятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Згідно абзацу 2 частини першої та дев'ятої статті 187 ЦПК України, якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача. Якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Згідно частини 8 статті 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Частиною десятою статті 187 ЦПК України передбачено, що якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Аналіз вказаних норм процесуального права дає підстави для висновку, що повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваній ухвалі підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі.
За визначенням, наданим в статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»: місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Положеннями частин 1, 10, 17 статті 6 цього Закону визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Пунктами 4 Правил реєстрації місця проживання, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року визначено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання/перебування або зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється в день подання особою або її представником документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена одночасно із зняттям з попереднього місця проживання.
Отже, чинним законодавством чітко встановлений порядок реєстрації, як місця проживання, так і місця перебування фізичної особи на території України, яке вимагає обов'язкового внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи.
З відповіді з територіальної громади м. Харкова від 06.12.2024 року, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не зареєстрований та не рахується знятим з реєстрації.
Згідно відповіді № 950337 від 06.12.2024 з Єдиного державного демографічного реєстру за вказаними параметрами особу не знайдено.
Отже, в силу наведених вище норм цивільного процесуального закону, не надання позивачем доказів про останнє відоме місце проживання відповідача та/або не надання інформації, яка б була актуальною на момент пред'явлення позову, про зареєстроване місце проживання або перебування відповідача, не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху, а в подальшому - для її повернення позивачу.
У постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №569/2295/19 (провадження №61-14212св19) зазначено, що: «повернення позовної заяви позивачеві із вказаних в оскаржуваних судових рішеннях підстав законом не передбачено, оскільки у разі встановлення того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає її за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, а у разі, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі».
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі №501/2443/18 та від 12 травня 2022 року у справі №552/3486/20.
За таких обставин, питання про повернення позовної заяви вирішено судом передчасно з порушенням норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»- задовольнити.
Ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 грудня 2024 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: В.Б. Яцина
О.В. Маміна