27 лютого 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/4535/24
Провадження № 22-ц/4815/325/25
Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Шимківа С.С.,
суддів: Ковальчук Н.М., Хилевича С.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Маринюком Сергієм Олександровичем на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2024 року (ухвалене у складі судді Кушнір Н.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу та розміру стягуваних аліментів,-
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про зміну способу та розміру стягуваних аліментів.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що він перебував у шлюбі з відповідачем, у якому в них народилося двоє дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року з нього стягнуто аліменти на утримання двох дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в розмірі по 2000,00 грн. на кожну дитину. Цим же рішенням розірвано шлюб між ним та відповідачем.
Згодом він уклав шлюб із ОСОБА_8 , у якому народилося ще двоє дітей - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають разом із позивачем та перебувають на його утриманні.
Після звільнення із ЗСУ він офіційно працевлаштований, але після стягнутих аліментів в розмірі 4000 грн. із заробітної плати не вистачає коштів на утримання дітей, з якими спільно проживає.
Щодо працевлаштування чи не працевлаштування відповідача йому не відомо.
Просив змінити спосіб і розмір аліментів, стягуваних з нього рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року на користь ОСОБА_3 на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягувати їх в розмірі від усіх видів його заробітку (доходу).
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення ст. 192 СК України свідчать про можливість зміни способу стягнення аліментів за вимогою їх платника.
Разом з цим, місцевий суд дійшов до переконання, що визначений судом розмір аліментів у розмірі по 2 000 грн. на кожну дитину щомісячно, при взаємному обов'язку батьків утримувати дитину є обґрунтованим у нинішніх умовах проживання, з урахуванням віку неповнолітніх дітей та їх потреб, відповідає засадам розумності і справедливості та є таким, що не створює відповідачу додаткові труднощі матеріального характеру. Суд встановив, що позивач є особою працездатного віку, є фізично здоровим чоловіком, може виконувати обов'язок по утриманню своїх дітей. Позивач не довів, що після ухвалення рішення змінився його матеріальний стан, а виходячи з рівності прав та обов'язків батьків щодо дітей, позивач зобов'язаний разом із відповідачем забезпечити їм рівень життя, необхідний та достатній для їхнього нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Маринюк С.О. оскаржив його в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі зазначає, що у нього змінився сімейний стан, а розмір аліментів на утримання дітей, що стягуються на користь відповідачки у розмірі 2000 на кожну дитину,є надмірно обтяжливим, що призводить до порушення прав на належне матеріальне забезпечення дітей від іншого шлюбу. Пояснює, що після звільнення із ЗСУ, він офіційно працевлаштований але після стягнутих аліментів в розмірі 4000 грн. із заробітної плати не вистачає коштів на утримання дітей з якими він спільно проживає.
Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У поданому на апеляційну скаргу відзиві відповідачка просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення місцевого суду - без змін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 23 лютого 2015 року та мають двох спільних дітей.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 18 грудня 2019 року шлюб між сторонами розірвано. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2 000 грн. на кожну дитину, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення кожною з них повноліття, починаючи з 21.05.2019 року.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивачем фактично заявлено вимогу про зміну способу стягнення аліментів, як на підставу її задоволення, покликався на зміни свого сімейного та матеріального стану.
Разом з цим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом удосконалення порядку стягнення аліментів" від 17 травня 2017 року №2037- ІІІ було внесено зміни у Сімейний кодекс України.
Відповідно до абз. другого ч. 3 ст. 181 СК України спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Отже, саме стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів - в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі.
У свою чергу, платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, але може звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
ОСОБА_1 не заявляв вимог про зменшення розміру аліментів у межах способу їх стягнення, який визначений відповідним судовим рішенням.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, Верховний Суд у постанові 18 вересня 2019 року в цивільній справі №755/14073/16-ц підтвердив, що положеннями Сімейного кодексу України передбачена лише можливість зміни розміру аліментів, а не встановленого способу їх стягнення, тобто зменшення або збільшення розміру аліментів, однак позивачем цих вимог заявлено не було, а суд розглядає справи лише у межах заявлених вимог, тому зменшити розмір аліментів у спосіб інший, ніж просить позивач, неможливо.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Маринюком Сергієм Олександровичем залишити без задоволення, а рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Суддя-доповідач Шимків С.С.
Судді: Ковальчук Н.М.
Хилевич С.В.