Рішення від 19.02.2025 по справі 760/27515/24

Справа №760/27515/24 2/760/3642/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2025 року м. Київ

Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді

Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Костенка Р.С., представника позивача, адвоката Гулько Ж.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання договору довічного утримання,

встановив:

У жовтні 2024 року позивач звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва із вказаним позовом, в якому просить розірвати договір довічного утримання, укладений між нею та шлюб між ним та ОСОБА_2 (далі - відповідач).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 14 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір довічного утримання (догляду), який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурмакою Іриною Павлівною та зареєстровано в реєстр під №3347.

Однак, відповідач не забезпечує виконання усіх взятих на себе зобов'язань за договором довічного утримання (догляду) самоусунулась від його виконання.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Майстренка О.М.

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 15.11.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 11.00 год. 24.12.2024, в якій відповідачу в порядку ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено 15-денний строк для подання відзиву з викладенням заперечення проти позову.

Представник позивача, адвокат Гулько Ж.В. в підготовчому судовому засіданні 24 грудня 2024 року заявила клопотання про витребування з Солом'янського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) інформацію щодо зміни прізвища ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час реєстрації шлюбу або розірвання шлюбу.

Позивач підтримала подане її представником клопотання.

Відповідач в підготовче судове засідання не з'явилась, про дату час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, проте ухвала про відкриття провадження разом із копією позовної заяви повернулась до суду із зазначенням причини невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 24.12.2024 задоволено клопотання представника позивача, адвокат Гулько Ж.В. та відкладено розгляд справи до 11.00 год. 19.02.2025.

Представник позивача, адвокат Гулько Ж.В. та позивач ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні 19 лютого 2025 року підтримали позовну заяву та просили її задовольнити.

Відповідач в підготовче судове засідання не з'явилась, про дату час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, проте матеріали справи містять її заяву про визнання позову та розгляд справи без її участі.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку позивача та її представника, суд приходить до наступного.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Відповідно до ст. 745 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 746 ЦК України відчужувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути фізична особа незалежно від її віку та стану здоров'я. Набувачем у договорі довічного утримання (догляду) може бути повнолітня дієздатна фізична особа або юридична особа.

Відповідно до ст.748 ЦК України, набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до статті 334 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 749 ЦК України, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача.

Відповідно до ст. 755 ЦК України, договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Відповідно до ст. 756 ЦК України, у разі розірвання договору довічного утримання (догляду) у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

В розумінні ч. 1 ст. 756 ЦК України, правовим наслідком розірвання договору довічного утримання, у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором є повернення до відчужувача права власності на майно, яке було ним передане, оскільки виникнення права власності на земельну ділянку у набувача за договором довічного утримання ні з якою іншою обставиною, як укладення договору, не пов'язано.

Судом встановлено, що 14 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір довічного утримання (догляду), який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурмакою Іриною Павлівною та зареєстровано в реєстр під №3347.

Відповідно до п. 1.1 договору довічного утримання, ОСОБА_1 передає, а ОСОБА_3 отримує у власність квартиру, взамін чого ОСОБА_3 зобов'язується забезпечувати ОСОБА_1 утриманням та доглядом довічно на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. цього договору, квартира під АДРЕСА_1 , що відчужується за даним договором, розташована у місті Києві.

Згідно п. 2.1 договору довічного утримання, матеріальне забезпечення з утримання (догляду), яке щомісячно має надаватись набувачем відчужувачу, оцінюється сторонами у суму 100 (сто) гривень, яка підлягає індексації у порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 2.2 цього договору, утримання (догляд) визначається у вигляді: а) забезпечення відчужувача житлом шляхом збереження права безоплатного проживання у відчужуваній квартирі. У сторін є право користування допоміжними приміщеннями квартири; б) забезпечення щоденного триразового калорійного харчування (сніданок, обід і вечеря). У разі спорів з приводу достатності харчування раціон складає дієтолог чи лікар; в) надання побутових послуг (прання постільної білизни - один раз на 14 днів, послуги перукарні - один раз на місяць, ремонт побутової, а також аудіо і відеотехніки тощо) набувач сплачує в повному обсязі всі нараховані суми; г) забезпечення належними лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів, в тому числі, в разі необхідності, провадити поточний ремонт квартири.

Згідно свідоцтва про шлюб, долученого відповідачем, 17.10.2014 року Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №2988 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Частина друга статті 651 ЦК України визначає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотними є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. 3.1.2 договору довічного утримання, відчужувач має право вимагати розірвання договору у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків за цим договором.

Таким чином, для розірвання вказаного договору з вказаних підстав достатньо встановлення факту неналежного виконання набувачем умов договору.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 347/1273/16 зроблено наступний висновок: «Відповідно до пункту 1 частини першої статті 755 ЦК України договір довічного утримання (догляду) може бути розірваний за рішенням суду на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини. Положення частини першої статті 755 ЦК України, не містить визначення неналежного виконання набувачем обов'язків за договором довічного утримання, а тому вирішуючи зазначене питання, суд має ураховувати конкретні обставини справи, а також умови договору довічного утримання та положення статті 651 ЦК України, якою визначені загальні підстави для зміни або розірвання договору».

При цьому, суд враховує, що відповідач в письмовій заяві позовні вимоги визнав у повному обсязі, чим підтвердив наявність підстав для розірвання договору та невиконання обов'язків, передбачених п. 2.1, п. 2.2 Договору довічного утримання.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відтак, зважаючи на встановлені обставини, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити, оскільки в судовому засіданні встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором довічного утримання. При цьому суд вважає за необхідне застосувати наслідки розірвання договору довічного утримання, визнавши за ОСОБА_1 право власності на квартиру під АДРЕСА_1 .

Згідно з ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 в користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст.744, 755, 756 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 76-81, 141, 200, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання договору довічного утримання - задовольнити.

Розірвати договір довічного утримання від 14 травня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурмакою Іриною Павлівною та зареєстрований в реєстр під №3347.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя О. Майстренко

Попередній документ
125493800
Наступний документ
125493860
Інформація про рішення:
№ рішення: 125493801
№ справи: 760/27515/24
Дата рішення: 19.02.2025
Дата публікації: 03.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; довічного утримання, з них; розірвання договору довічного утримання (догляду)
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (19.02.2025)
Дата надходження: 30.10.2024
Предмет позову: про розірвання договору довічного утримання
Розклад засідань:
24.12.2024 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва
19.02.2025 11:00 Солом'янський районний суд міста Києва