СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-о/759/279/25
ун. № 759/4343/25
28 лютого 2025 року м. Киї
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту смерті, в порядку ст. 257-1 ЦПК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2025 року визначено головауючого суддю Твердохліб Ю.О. та заяву передано судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Суддя, розглянувши позовну заяву вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, так як вона не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України.
Частиною 4 ст. 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Однак, ОСОБА_1 у заяві заінтересованої особи не вказано.
Частиною 1 ст. 317 ЦПК України передбачено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Аналіз положень статті 317 ЦПК України дає підстави стверджувати, що факт смерті встановлюється судом на території України, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.
У прохальній частині заяви ОСОБА_1 просить "встановити факт смерті ОСОБА_2 , місце смерті м.Горлівка, Донецька область, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 ", при цьому прохальна частина заяви не містить всіх належних відомостей, без зазначення яких орган державної реєстрації актів цивільного стану не матиме змоги встановити усі належні дані для видачі свідоцтва про смерть (дати та місця народження).
Отже, заявнику ОСОБА_1 необхідно подати уточнену заяву, із значенням цих відомостей, а також, відповідно до ч. 1 ст.177 ЦПК України надати її копію та копії доданих до заяви документів для заінтересованої особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» визначено, що державна реєстрація смерті здійснюється на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою.
Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі якого здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Інструкцією про порядок заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженої наказом Міністерством охорони здоров'я України № 545 від 08 серпня 2006 року.
Пунктом 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Натомість, до заяви про встановлення факту смерті заявником, в підтвердження смерті ОСОБА_2 додано: копію свідоцтва про смерть, виданого так званим Калінінським відділом РАЦС Горлівського міського управління юстиції Міністерства юстиції днр серії ОСОБА_3 від 07.10.2024 року.
При цьому довідка форми № 106/у, № 106-1/оу матеріалах заяви відсутня.
Отже, заявнику до заяви про встановлення факту смерті необхідно надати відповідні докази у підтвердження обставин, які вказані у заяві відповідно до пункту 1 Розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5.
Відповідно до ст.185 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку на усунення недоліків.
Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 ЦПК України заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Додатково суддя роз'яснює, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України у випадку повернення заяви заявнику це не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ст. ст. 43, 76, 81, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті залишити без руху.
Заявнику надати строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, п'ять днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення вказаних недоліків, заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.О. Твердохліб