Рішення від 03.02.2025 по справі 759/21151/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/21151/24

пр. № 2-а/759/35/25

03 лютого 2025 року суддя Святошинського районного суду м.Києва Єросова І.Ю., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ

10.10.2024 р. адвокат Опришко Е.В., яка представляє інтереси позивача, звернулась до Святошинського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом у якому просить скасувати Постанову №1976 від 01.10.2024 р. у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. В обґрунтування позову вказує на надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку з перебуванням на його утриманні трьох неповнолітніх дітей. 01.10.2024 р. відповідачем складено постанову про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 201-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн. внаслідок неявки по повістці на 29.01.2024 р. о 07:00 год. Заперечує проти вказаної постанови з підстав його несповіщення про явку на 29.01.2024 р. та перебування його у цей час на лікарняному.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 15.10.2024 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 29.10.2024 р. відкрито провадження у справі, вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач не скористався правом подачі відзиву.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №01/3110 від 31.08.2024 р. ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк до 09.11.2024 р.

Як вбачається з відомостей «Резерв+» позивачем дані військово-облікового документу оновлено вчасно 07.08.2024 р.

01.10.2024 р. начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 складено постанову №1976 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився у зазначений термін по повістці на 29.01.2024 р. о 07:00 год. для призову в Збройні Сили України, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

З виписки КНП «Київська міська клінічна лікарня №4» із медичної карти стаціонарного хворого №1160 від 14.02.2024 р. вбачається, що ОСОБА_1 у період з 25.01.2024 р. по 14.02.2024 р. перебував на лікарняному у стаціонарному відділенні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року N 3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про оборону України", особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За приписами статті 210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п'ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі п'ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об'єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні законодавства України про військовий обов'язок і військову службу.

Указом Президента України від 24.02.2022 N 64/2022, в Україні введено воєнний стан, який триває на теперішній час.

Відповідно Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 року N 2102-IX, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності, зокрема, за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Стаття 280 КУпАП, встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Водночас, суд звертає увагу на приписи статті 251 КУпАП, якими передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, а позивач має право заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк.

У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Суд зважає на те, що у позивача були наявні поважні причини неприбуття по повістці на 29.01.2024 р. о 07:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку із хворобою, що підтверджується випискою КНП «Київська міська клінічна лікарня №4» із медичної карти стаціонарного хворого №1160 від 14.02.2024 р.

Разом із цим у відповідності до положень ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" суд враховує відсутність доказів оповіщення ОСОБА_1 про необхідність з'явитись 29.01.2024 р. о 07:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв'язку із чим у позивача не виникає обов'язок у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки відповідача. Також і відсутність доказів про повідомлення ОСОБА_1 про неможливість з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 у випадку наявності повідомлення про необхідність явки до ТЦК.

Відтак, на переконання суду, з огляду на відсутність належних доказів допущення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, є неправомірним.

Згідно приписів частин 1, 2 та 3 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Верховенство права є найважливішим принципом правової держави. Змістом цього принципу є пріоритет (тобто верховенство) людини, її прав та свобод, які визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні. Цей принцип закріплено у ст. 3 Конституції України.

Окрім того, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, при ухваленні рішення суд має також вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами.

Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1211,20, які слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-9, 72-77, 241-246, 250, 255, 286, 292- 293, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, задовольнити.

Скасувати Постанову №1976 від 01.10.2024 року винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 гривень за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 код (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) суму сплаченого судового збору розмірі 1211,20 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.Ю. Єросова

Попередній документ
125493723
Наступний документ
125493725
Інформація про рішення:
№ рішення: 125493724
№ справи: 759/21151/24
Дата рішення: 03.02.2025
Дата публікації: 03.03.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (03.02.2025)
Дата надходження: 10.10.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄРОСОВА ІВАННА ЮРІЇВНА
суддя-доповідач:
ЄРОСОВА ІВАННА ЮРІЇВНА