Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 753/16440/24
Провадження №2/711/188/25
26.02.2025 м. Черкаси
Придніпровський районний суду м. Черкаси в складі:
головуючого-судді - Позарецької С.М.,
при секретарі - Буйновській А.П.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, -
19.08.2024 ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кузьмінського Олексія Олександровича, звернулася у Дарницький районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить витребувати у відповідача та передати їй, належний їй на праві власності автомобіль марки HONDA, 2015 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 у належному технічно-справному стані та ключі до замка запалення до вказаного автомобіля. Крім того, просить стягнути з відповідача на свою користь судові витрати у справі.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23.08.2024 справу за підсудністю направлено до Придніпровського районного суду м. Черкаси.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ухвалою суду від 11.10.2024 позовну заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по справі.
Відповідач відзив на позов не подав.
Водночас, 25.02.2025 позивачем ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Кузьмінського О.О., подано до суду заяву про залишення позову без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а також повернення сплаченого судового збору.
У підготовче засідання позивач та її представник не з'явились, хоча повідомлялися судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
У підготовче засідання відповідач не з'явився, хоча повідомлявся судом про час, дату та місце проведення розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомлено.
Суд вважає, що неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення справи за заявою сторони позивача про залишення позову без розгляду.
Враховуючи думку учасників справи, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, суд вважає, що заява позивача, яка подана її представником, про залишення позову без розгляду підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як визначено ч. 3 ст. 13 ЦПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Так, 25.02.2025 позивачем ОСОБА_1 , через її представника - адвоката Кузьмінського О.О., у межах наданих йому повноважень (ордер на надання правничої допомоги серії СА № 1114076 від 25.02.2025, який виданий на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 15.04.2024; договором про надання правничої допомоги повноваження адвоката не обмежуються) подана до суду письмова заява від 25.02.2025 про залишення позовної заяви без розгляду, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, і вона прийнята судом.
За приписами ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Закріплене за позивачем право на подання заяви про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд (постанови Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 548/2531/18, від 05.10.2021 у справі № 308/13199/17, від 04.04.2022 у справі № 441/1609/19).
Залишення позову без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. Водночас, при вирішенні відповідного питання суд не з'ясовує обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв'язку з якими така заява подана.
Отже, подання заяви про залишення позову без розгляду є диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Таким чином, у цьому випадку позивач скористалася таким правом, що не суперечить вимогам процесуального законодавства і не порушує прав та інтересів будь-яких осіб.
Окрім цього, суд не наділений повноваженнями відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті.
Вказана позиція узгоджується з висновками, які висвітлені Верховним Судом у постанові від 23.11.2022 по справі № 759/14677/21, провадження № 61-10292св22.
Слід також зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Щодо повернення судового збору позивачу, сплаченого нею при подачі цього позову у розмірі 4049 грн. 10 коп. (код квитанції: 9356-0590-8546-5705 від 30.09.2024), слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закону № 3674-VІ.
Статтями 3 і 4 Закону України «Про судовий збір» визначено об'єкти справляння судового збору, його розміри та перелік позовних заяв чи інших заяв, передбачених процесуальним законодавством, за подання яких судовий збір не справляється.
Частиною першою статті 9 згаданого Закону передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Частиною другою статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, а в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
З огляду на викладене вище, враховуючи, що позивачем подано заяву про залишення означеного позову без розгляду після відкриття провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України), яка прийнята судом, зазначена підстава для повернення судового збору не входить до переліку підстав, встановлених ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», який є вичерпним. При цьому, слід зазначити, що закон не визначає випадки та умови, за яких судовий збір може повертатися, якщо подається вже після відкриття провадження у справі заява про залишення позову без розгляду.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача у частині повернення суми сплаченого судового збору, не підлягають до задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 10, 133, 257, 258-261, 353-355 ЦПК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 , що подана її представником адвокатом Кузьмінським Олексієм Олександровичем про залишення позову без розгляду та повернення судового збору, - задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна, - залишити без розгляду.
В іншій частині відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст ухвали складено 28.02.2025.
Головуючий суддя С. М. Позарецька