справа № 691/545/24
провадження № 1-кп/691/183/25
27 лютого 2025 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді ОСОБА_1
за участю
секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
сторона кримінального провадження:
обвинувачений ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Городище Черкаської області кримінальне провадження №12024250380000109 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Городище Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого, місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 , не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
встановив:
ОСОБА_5 , обвинувачується в тому, що 04 березня 2024 року близько 09 години, перебуваючи у будинку по АДРЕСА_1 , в якому тимчасово проживав, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, про введення на території України правового режиму воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в подальшому неодноразово продовжений, а востаннє Указом Президента України № 49/2024 від 5 лютого 2024 року на строк 90 діб, шляхом вільного доступу викрав належні його матері ОСОБА_6 : золоте кільце 375 проби, вагою 4,78 г, золоте кільце 583 проби, вагою 5,37 г, золоте кільце 583 проби вагою 3,92 г. Вказаними діями, згідно висновку судової-товарознавчої експертизи № 2143/24 від 24 квітня 2024 року завдав матеріальну шкоду ОСОБА_6 на загальну суму 17 791 грн 40 коп.
Таким чином ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Судовий розгляд кримінального провадження №12024250380000109 проведено в межах пред'явленого обвинувачення, згідно обвинувального акту затвердженого 16 березня 2024 року начальником Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_3 , відповідно до ст.337 КПК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 не оспорюючи час, місце, спосіб, вид і розмір шкоди, мотив, мету, форму вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, свою вину визнав повністю і суду пояснив, що, дійсно, 04 березня 2024 року близько 09 години, в умовах воєнного стану, про який обізнаний із засобів масової інформації та соціальних мереж, перебуваючи у будинку за адресою АДРЕСА_1 здійснив крадіжку золотих прикрас, які належать його матері ОСОБА_6 , для власних потреб. Заподіяну шкоду потерпілій відшкодував.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, надала заяву від 16 грудня 2024 року за вхідним №6938/24 про судовий розгляд кримінального провадження без її участі, вказавши, що цивільний позов не заявляє, щодо призначення міри покарання покладається на розсуд суду.
Згідно статті 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, його покази відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального провадження, котрі ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності їх позицій, роз'яснивши їм про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд прийшов до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , склад кримінального правопорушення з кваліфікуючою ознакою - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану і кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України.
Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України є доведеною.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом», п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність, п.86 рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 року у справі «Вєренцов проти України».
Частиною 1 ст. 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який віднесено за ч.4 ст.185 КК України до тяжких злочинів, особу винного, якому виповнилолся 20 років, молодого віку, виховувався у неповній сім'ї, без участі батька, осудний, не одружений, на утриманні має одну неповнолітню дитину, працюючий, за місцем проживання згідно довідки-характеристики Хлистунівського Старостинського округу виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 27 березня 2024 року характеризується позитивно, до лікаря-психіатра і лікаря-нарколога за медичною допомогою не звертався згідно довідки №01-03-06/428 від 28 березня 2024 року Комунального некомерційного підприємства "Городищенське медичне об"єднання" Городищенської міської ради Черкаської області, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29 березня 2024 року перебуває на військовому обліку, відповідно до вимоги ДІАП УІАП Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області від 24 квітня 2024 року про судимість до Городищенського районного суду Черкаської області скеровано обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 про вчинення криміналшьного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України за яким відбувся судовий розгляд і вироком Городищенського районного суду Черкаської області від 10 травня 2024 року ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення та засуджений до 5 років позбавлення волі із застосуванням ст.75, 76 КК України, який оскаржується до Черкаського апеляційного суду і не набрав законної сили, що підтверджується копією вироку суду наданого прокурором в судовому засіданні, при цьому суд враховує, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим 04 березня 2024 року після часу вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, а саме 18 березня 2023 року, за вчинення якого кримінальна відповідальність не наступила, у зв'язку із апеляційним оскарженням, відсутність претензій матеріального та морального характеру зі сторони потерпілої, обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання не встановлено;
- вимоги ст. 8 Конституції України, згідно якої в Україні діє принцип верховенства права і як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю, обставинами скоєного і особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України;
- загальні засади призначення покарання, закріплені в ст. 65 КК України;
- роз'яснення, наведені в п. 1 Постанови Пленуму ВСУ від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» щодо реалізації принципу законності, справедливості та індивідуалізації покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного;
- практику ЄСПЛ, зокрема: рішення «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року про те, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає спів мірним, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».
Згідно до ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику уповноваженого органу з питань пробації, яка підготовлена фахівцями Черкаського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Черкаській області від 15 липня 2024 року №34/1/1290-24 стосовно ОСОБА_5 про високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, а також високий рівень небезпеки для суспільства, можливість виконання покарання у громаді за умови здійснення з боку органу пробації нагляду та застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для виправлення та запобігання вчинення повторних кримінальних правопорушень, а саме проходження інформаційних лекцій, індивідуально-профілактичних бесід щодо недопущення скоєння нового злочину, соціально-психологічних тренінгів по формуванню правосвідомості та мотивації до законослухняного способу життя.
В судових дебатах прокурор ОСОБА_4 просила призначити обвинуваченому покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків для виконання, як до обвинуваченого, який не судимий.
Обвинувачений ОСОБА_5 наполягав на призначенні міри покарання, яка не буде суворою, бажає стати на шлях виправлення, переглянути свою поведінку, працевлаштуватися і зобов'язується виконувати, покладені на нього судом обов'язки.
Потерпіла ОСОБА_6 участі в судових дебатах не приймала, за змістом заяви до суду претензі морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має.
Частиною 3 ст.75 КК України визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки. Тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України, нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.
З врахуванням вище наведеного, суд, приходить до переконання, що виправленню, перевихованню обвинуваченого ОСОБА_5 може сприяти покарання не пов'язане з його ізоляцією від суспільства, і остільки на цьому не наполягають і учасники процесу, призначає йому покарання у виді позбавлення волі із встановленням на підставі ст.75 КК України іспитового строку з покладенням обов'язків визначених п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, як достатнього для його особи з врахуванням вищезазначених обставин встановлених в судовому засіданні. Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання до обвинуваченого ОСОБА_5 на досудовому слідстві був обраний на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_7 від 10 травня 2024 року, не продовжувався. Під час судового розгляду запобіжні заходи не обиралися. Клопотання про обрання обвинуваченому запобіжних заходів до набрання вироком суду законної сили, до суду не подавалися.
Речовий доказ у кримінальному провадженні у виді оптичного носія інформації - лазерного компак-диска із відеозаписами з камери внутрішнього відеоспостереження ломбарду ПТ «ПП Ера-Дон» і компанія «Ваш Ломбард» від 04 березня 2024 року долучені до матеріалів кримінального провадження №12024250380000109, слід залишити зберігати при ньому.
У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст. ст. 370,373, 374,393 КПК України, суд, -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_5 винуватим в пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, за ознаками злочину, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального Кодексу України, і призначити покарання у виді 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо останній протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Нагляд за засудженим ОСОБА_5 , як за особою звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснювати уповноваженому органу з питань пробації Черкаському районному сектору №1 філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області.
Запобіжні заходи стосовно ОСОБА_5 , на час вступу вироку суду у законну силу, судом не обиралися.
Речовий доказ у виді оптичного носія інформації - лазерного компак-диска із відеозаписами з камери внутрішнього відеоспостереження ломбарду ПТ «ПП Ера-Дон» і компанія «Ваш Ломбард» від 04 березня 2024 року, залишити зберігати у матеріаліах кримінального провадження №12024250380000109.
Цивільний позов не заявлено.
Судове рішення, може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Городищенський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору і для відому надіслати потерпілій та на виконання до Черкаського районного сектору №1 філії Державної Установи «Центр пробації» в Черкаській області по набранню законної сили.
Суддя ОСОБА_1