Справа № 568/155/25
Провадження № 1-кп/568/48/25
"28" лютого 2025 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Радивилів в спрощеному провадженні без технічної фіксації та без виклику учасників кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025186210000001 від 01.01.2025року по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубини, Радивилівського району, Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, не маючого на утриманні малолітніх дітей та осіб непрацездатного віку, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч.5 ст. 27 ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України,
Органом досудового розслідування встановлено такі обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
У листопаді 2024 року (більш точних дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , через соціальну мережу «Інстаграм» відшукав та надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, своє фотозображення, а також свої анкетні дані. Які було використано під час виготовлення завідомо підробленого документу, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 з його анкетними даними.
В подальшому, невстановлена досудовим розслідуванням особа, за допомогою служби доставки «Нова Пошта», передала ОСОБА_3 підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія НОМЕР_1 з його анкетними даними.
Окрім цього, 01 січня 2025 року о 15 год. 10 хв. під час зупинки інспектором УПП в Рівненській області ОСОБА_4 на вул. Тихій в с. Козин, Дубенського району, Рівненської області автомобіля марки «Opel Rekord» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , останній маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, усвідомлюючи, що посвідчення водія він отримав незаконно, пред'явив працівникам поліції завідомо підроблене посвідчення водія з його анкетними даними та серійним номером НОМЕР_1 .
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів №СЕ-19/118-/25/238-ДД від 15.01.2025р., наданий для проведення експертизи бланк посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , виданий на ім'я ОСОБА_3 , не відповідає аналогічним бланкам посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України, по розмірах сторін, способах другу та елементах захисту.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні пособництва у підробленні посвідчення, яке видається установою, і яке надає права, з метою використання його ним же, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України, та у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , яка складена в присутності його захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; згідний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Крім того, йому роз'яснено зміст встановлених у результаті досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім цього, відповідно до вимог ч.1 ст. 302 КПК України прокурором в обвинувальному акті заявлено клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст.381-382 КПК України.
На підставі ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України оскільки судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальні проступки, передбачені ч 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, і яке надає права з метою використання його іншою особою (ним же) та у використанні завідомо підробленого документа.
Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_5 обставини вчинення кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, свою винуватість у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України є правильною.
Згідно з ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення.
Обставиною, що пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння в розкриттю кримінального правопорушення, а обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому за вчинення даних кримінальних правопорушень, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, що згідно із ст. 12 КК України є кримінальними проступками, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, стан здоров'я, те, що він не судимий, на обліку в лікаря -нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується, за наявності обставин, які пом'якшують покарання, та відсутності обставин, які обтяжують покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді штрафу в межах санкції статей, за якими кваліфіковано його дії.
Така міра покарання на переконання суду є необхідною та достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Призначення ж іншого виду покарання, на думку суду, є недоцільним, зважаючи на характеризуючи особу дані, відношення останнього до скоєного.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_3 потрібно остаточно визначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Питання про речові докази у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судово-технічної експертизи у відповідності до ч.2 ст.124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався і підстав для його застосування суд не вбачає.
З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст. 91, 94, 370, 374, 382 Кримінального процесуального кодексу України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч.4 ст. 358 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:
-за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штраф в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок);
-за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України у виді штраф в розмірі200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень 00 копійок).
Речові докази, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 06.12.2024р., видане на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поміщене в сейф-пакет «Україна МВС Експертна Служба» №2745457; оптичний диск DVD-R із записами події, що зберігаються в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу його зберігання.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 03 січня 2025 року на посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 06.12.2024р., після набрання вироком законної сили - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 2 785,65 грн. (дві тисячі сімсот вісімдесят п'ять гривень шістдесят п'ять копійок) процесуальних витрат за проведення судово-технічної експертизи №СЕ-19/118-25/238-ДД від 15.01.2025р.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Радивилівський районний суд Рівненської області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі подання апеляційної скарги, якщо судове рішення не скасовано після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1