Справа № 572/547/21
28 лютого 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора в кримінальному провадженні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020180200000888 про обвинувачення ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.240-1 КК України,
за участі учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 (дистанційно)
обвинуваченого - ОСОБА_3 (дистанційно)
захисника - адвоката ОСОБА_5 (дистанційно)
В провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.240-1 КК України.
Прокурор у кримінальному провадженні - прокурор Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_4 подав до суду клопотання про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням в житло та заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та ч. 1 ст.240-1 КК України, як незаконне придбання, перевезення та зберігання бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами
Вважає, що обвинувачений спробує переховуватись від суду. Кримінальні правопорушення, які інкримінуються останньому передбачають покарання у вигляді позбавлення волі, а відтак тяжкість покарання, якому може бути підданий обвинувачений, можна законно розглядати, як підставу, що може спонукати останнього до втечі. В обґрунтування ризику вказує, що останній також може незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, доказом чого є те, що злочин в якому обвинувачується ОСОБА_3 пов'язаний із застосуванням насильства над потерпілим ОСОБА_6 , а свідками під час попереднього розгляду вказаного кримінального провадження Сарненським районним судом Рівненської області відмовилися від дачі показів відносно ОСОБА_3 . Також є ризик вчинення обвинувачем іншого кримінального правопорушення, оскільки останній є особою раніше судимою за корисливі злочини. Окрім цього, особа обвинуваченого є небезпечною, так як останній вчиняв кримінальні правопорушення із застосуванням насильства до потерпілого.
Тобто на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений спробує незаконно впливати на учасників процесу, переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримав клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просили вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою віднести на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, керуючись ст. ст. 176-183 КПК України приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Так, ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 26 грудня 2023 року ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 24 липня 2024 року, який в подальшому був продовжений до 05.03.2025 року.
Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Судом встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 спливає 05 березня 2025 року, судовий розгляд кримінального провадження не закінчено.
Не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого, суд вважає обґрунтованими наведені прокурором ризики.
Суд вважає, що прокурором належним чином обґрунтовано, що обставини, які стали підставою для тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжують існувати, а жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Зокрема, існує ризик того, що обвинувачений спробує незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом погроз, вмовляння чи переконання у дачі вигідних для нього показань, оскільки кримінальне правопорушення, вчинене обвинуваченим, відноситься до категорії тяжких злочинів, а свідки в кримінальному провадженні не допитані (п.3 ч.1 ст.177 КПК України) .
Зважаючи, що відповідно до ч.6 ст.12 КК України, кримінальні правопорушення за ступенем тяжкості відносяться до тяжких, санкція ч.4 ст.187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років, тому будучи на волі обвинувачений може переховуватись від суду, тобто існує ризик ухилення останнього від кримінальної відповідальності (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).
Крім того, ОСОБА_3 є раніше судимим за корисливі злочини. Тобто, ОСОБА_3 притягався до кримінальної відповідальності, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його для оточуючих громадян, та про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України- вчинити інше кримінальне правопорушення.
З огляду на викладене та враховуючи дані про особу обвинуваченого, спосіб життя обвинуваченого, обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема із застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, наявності відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, за вчинення корисливих злочинів, а також на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Відповідно до вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд також не вбачає можливості застосувати заставу, оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства.
Згідно ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 331 КПК України, суд -
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , громадянину України, обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст.240-1 КК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб, тобто до 28 квітня 2025 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
СуддяОСОБА_1