Справа № 357/2357/25
1-кс/357/320/25
24 лютого 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025111030000171, яке внесене до ЄРДР 25 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
на вирішення слідчого судді надійшло клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 квітня 2025 року, з покладенням обов'язків, визначених п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 ;
- не відлучатися із м. Біла Церква Київської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи.
Вказане клопотання подане, у зв'язку з тим, що слідством установлена обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
За версією слідства Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішнього часу.
Однак, 24 січня 2025 року о 15 год. 46 хв. ОСОБА_4 перебувала за адресою: Київська обл. м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе на зупинці громадського транспорту «Площа Перемоги», де на лавці помітила жіночу сумку, котра належить ОСОБА_7 .
В цей час у ОСОБА_8 виник умисел на викрадення майна потерпілої ОСОБА_7 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_9 , перебуваючи у вказаному місці та у вказаний час, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, шляхом вільного доступу, в умовах воєнного стану, з дерев'яної лавки викрала належну ОСОБА_4 жіночу сумку, в якій знаходились: мобільний телефон марки «Huawei P20 Lite», вартістю 2445 гривень 75 копійок; 3 500 гривень; 200 фунтів стерлінгів (що відповідно до курсу валют Національного банку України станом на 24 січня 2025 року становить 10 338 гривень 46 копійок) та 50 євро (що відповідно до курсу валют Національного банку України станом на 24 січня 2025 року становить 2185 гривень).
В подальшому ОСОБА_10 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 18 469 гривень 21 копійок.
Причетність підозрюваної ОСОБА_4 до вчиненого кримінального правопорушення підтверджується зібраними доказами, серед яких:
- заява потерпілої ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення;
- протокол отримання речей та документів від підозрюваної ОСОБА_4 , в ході якого вилучений гаманець із вмістом грошових коштів в сумі 3500 грн, банківські картки та мобільний телефон «Хуавей П20Лайт»;
- протокол огляду речей - гаманця із вмістом грошових коштів в сумі 3500 грн, банківських карток та мобільного телефону «Хуавей П20Лайт»;
- постанова про визнання речовими доказами гаманця із вмістом грошових коштів в сумі 3500 грн, банківських карток та мобільного телефону «Хуавей П20Лайт»;
- постанова про призначення товарознавчої експертиза;
- висновок експерта № 338 від 07 лютого 2025 року;
- протокол огляду документу, а саме відеозапису з камер відеоспостереження з магазину «Рибка», що за адресою: м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 226, подій, що мали місце - 24 січня 2025 року;
- протокол огляду документу, а саме відеозапису з камер відеоспостереження з інформаційної системи «Безпечне місто», що за адресою: м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 226, подій, що мали місце - 24 січня 2025 року;
- протокол огляду документу, а саме відеозапису з камер відеозапису з камер відео спостереження з ювелірного магазину «Каштан», що за адресою: м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 54-Д, подій, що мали місце - 24 січня 2025 року.
Своєю чергою, до висновку, що існує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, слідство дійшло, зважаючи на наявність підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке їй загрожує, усвідомлення нею настання таких вкрай несприятливих наслідків, а також відсутність у неї місця реєстрації в м. Біла Церква, місця працевлаштування, сім'ї, дітей, постійного джерела доходів, сталих соціальних зв'язків.
Крім того, слідство вважає, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона проігнорувавши встановлені законом норми поведінки в суспільстві, вчинила умисний злочин проти власності, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень.
У контексті цього ризику, слідство просило врахувати початок злочинного шляху ОСОБА_4 , яка достовірно знаючи про воєнний стан на території України, неспровоковану військову агресію проти українського народу з боку російської федерації, усвідомлюючи надзвичайно складний період в житті української нації, протиставила себе державі, суспільному порядку та моральності, без будь-яких докорів сумління та співчуття вирішила збагатитись за рахунок чужого майна, задовольняючи при цьому свої корисливі інтереси.
На думку слідства, характер вчиненого кримінального правопорушення, поведінка ОСОБА_4 вказує на її сміливість та кмітливість у вчиненні злочину, а відтак наявність у неї морального бажання та схильності до вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема корисливих.
Необхідність покладення на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, слідство обґрунтовувало метою забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя заслухавши прокурора ОСОБА_3 , який підтримав подане клопотання за підстав та обставин викладених у ньому, підозрювану ОСОБА_4 , яка зазначала, що вона наміру переховуватися не має, зараз проживає у подружки, винуватість у вчиненому злочині визнає, а також захисника ОСОБА_5 , яка вважала, що потреби обирати запобіжний захід немає, дослідивши надані матеріали з кримінального провадження, дійшла висновку про відсутність необхідності обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, слідчий суддя спочатку має установити чи обґрунтована підозра, у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, потім, чи є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені в ч. 1 ст. 177 КПК України і на які вказав слідчий та/або прокурор, і, в останню чергу, чому більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам на які указав слідчий чи прокурор.
У КПК України не міститься визначення обґрунтованої підозри.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Отож, для вирішення питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини визначив фактичний і юридичний критерії обґрунтованості підозри.
За першим з них, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32).
За другим, окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні статті 5 § 1 (c) вимагає, щоб факти, на які посилається, можна було розумно вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку в Кримінальному кодексі (див. рішення у справі «Влох проти Польщі» (Wloch v. Poland) від 19 жовтня 2000 року, п.109).
Слідчий суддя, вважає, що за фактичним критерієм, вручена ОСОБА_4 підозра відповідає стандарту «обґрунтованої підозри» що підтверджується дослідженим у судовому засіданні:
- заявою потерпілої ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколом отримання речей та документів від підозрюваної ОСОБА_4 , в ході якого вилучений гаманець із вмістом грошових коштів в сумі 3500 грн, банківські картки та мобільний телефон «Хуавей П20Лайт»;
- протоколом огляду речей - гаманця із вмістом грошових коштів в сумі 3500 грн, банківських карток та мобільного телефону «Хуавей П20Лайт»;
- постановою про визнання речовими доказами гаманця із вмістом грошових коштів в сумі 3500 грн, банківських карток та мобільного телефону «Хуавей П20Лайт»;
- постановою про призначення товарознавчої експертиза;
- висновком експерта № 338 від 07 лютого 2025 року;
- протоколом огляду документу, а саме відеозапису з камер відеоспостереження з магазину «Рибка», що за адресою: м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 226, подій, що мали місце - 24 січня 2025 року;
- протоколом огляду документу, а саме відеозапису з камер відеоспостереження з інформаційної системи «Безпечне місто», що за адресою: м. Біла Церква, вул. Сквирське шосе, 226, подій, що мали місце - 24 січня 2025 року;
- протоколом огляду документу, а саме відеозапису з камер відеозапису з камер відео спостереження з ювелірного магазину «Каштан», що за адресою: м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 54-Д, подій, що мали місце - 24 січня 2025 року.
Слідчий суддя вважає, що описані в підозрі обставини та досліджені матеріали з кримінального провадження, підтверджують версію досудового розслідування про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що така кваліфікація ґрунтується на вимогах КК України, оскільки обставини зазначені в підозрі об'єктивно вказують на усі ознаки вищевказаних кримінальних правопорушень.
Отож, слідчому судді доведена обґрунтованість врученої ОСОБА_4 підозри, за фактичним та юридичним критеріями.
Варто зауважити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК України).
Водночас, наявність лише обґрунтованої підозри не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду, клопотання слідчий суддя повинен встановити актуальні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слід додати, що той чи інший ризик буде вважатися наявним за умови встановлення ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Процесуальний закон не вимагає наведення доказів того, що підозрюваний поза всяким сумнівом здійснюватиме дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, проте, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності цього.
Слідчий суддя має врахувати як відомості про особу підозрюваного, так і індивідуальні особливості кримінального провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі долучених сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі юридично значимі обставини, перелік яких наведений у ст. 178 КПК України:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
- вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У судовому засіданні прокурор стверджував, що без застосування запобіжного заходу існує ризик, що ОСОБА_4 вчинятиме спроби переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Подвезько проти України», заява № 74297/11, від 12 лютого 2015 року). У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року). Сама по собі відсутність постійного місця проживання не свідчить про ризик втечі (п. 128 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Макаров проти Росії», заява № 15217/07 від 12 березня 2009 року).
Отже, ризик переховування підозрюваного від суду оцінюється на основі ступеня тяжкості можливого покарання, даних про особистість підозрюваного, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки за місцем проживання.
У ході розгляду, слідчим суддею з'ясовано, що ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, від відбування якого вона може бути звільнена із застосуванням ст. 75 КК України.
Своєю чергою, ОСОБА_4 винуватість у вчиненому визнає, непрацююча, проживає в м. Біла Церква у квартирі подружки, зареєстрована в м. Херсон, раніше не судима, процесуальних обов'язків, у ході кримінального провадження не порушувала.
Отож, зважаючи на позицію підозрюваної ОСОБА_4 стосовно вчиненого злочину, наявність у неї соціальних зв'язків, місця проживання на території м. Біла Церква, слідчий суддя дійшла про відсутність ризику, що вона вчинятиме спроби переховування від органу досудового розслідування чи/або суду.
Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що про ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення встановлюється на основі його репутації, наявність місця проживання, роботи тощо.
У ході розгляду, слідчим суддею з'ясовано, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягалася, негативно ставиться до вчиненого нею кримінального правопорушення, засуджує свої дії, інших кримінальних проваджень стосовно неї немає.
Отож, на думку слідчого судді, ці обставини свідчать, що немає підстав для твердження, що ОСОБА_4 вчинить інше кримінальне правопорушення.
Отже, слідчому судді доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, однак, не доведена наявність ризиків на які вказує прокурор.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Слідчий суддя зазначає, що вказане положення закону орієнтоване на те, щоб не допустити настання ризиків, визначених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отож, з вищевказаною метою, оскільки прокурором доведені обставини, передбачені пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, але не доведені обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої статті 194 КПК України, суд в обранні запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 відмовляє і зобов'язує її прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду.
Отже, керуючись ст. 177, 178, 179, 194, 309-310 КПК України, слідчий суддя
відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 28 лютого 2025 року об 11:50 год.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_11