Справа № 357/2360/25
1-кс/357/321/25
24 лютого 2025 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
розглянувши у м. Біла Церква, у відкритому судовому засіданні, клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання, стосовно ОСОБА_4 , підозрюваної у кримінальному провадженні № 12025111030000167, яке внесене до ЄРДР 25 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.357, ч. 4 ст. 185 КК України,
на вирішення слідчого судді надійшло клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування, тобто до 19 квітня 2025 року, з покладенням обов'язків, визначених п. 1, 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, а саме до старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 ;
- не відлучатися із м. Біла Церква Київської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи.
Вказане клопотання подане, у зв'язку з тим, що слідством установлена обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та кримінального проступку, передбаченого ч 1 ст. 357 КК України.
За версією слідства 19 січня 2025 року близько 23 год. 30 хв. ОСОБА_4 перебувала неподалік від будинку № 57 по проспекту Незалежності в місті Біла Церква, Київської області, де на землі виявила гаманець червоного кольору в середині якого знаходилася банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 (номер основного рахунку НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_6 , в цей час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел спрямований на привласнення вказаної банківської картки з метою подальшого викрадення грошових коштів із неї.
Реалізуючи свій протиправний умисел, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та вона залишаються ніким не помічена. ОСОБА_4 діючи умисно, таємно від оточуючих, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, привласнила банківську картку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 (номер основного рахунку НОМЕР_2 ), на ім'я ОСОБА_7 , яка відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про інформацію», пп. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.
В подальшому ОСОБА_4 достеменно розуміючи, що банківська картка є електронним платіжним документом та належить ОСОБА_7 залишила її при собі, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами, що знаходились на той час на банківському рахунку.
Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-1X від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв'язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Проте, встановлено, що 19 січня 2025 року близько 23 год. 30 хв. у ОСОБА_4 , яка перебувала неподалік від будинку № 57 по проспекту Незалежності в місті Біла Церква, Київської області, виник умисел на викрадення грошових коштів, які знаходилися на банківському рахунку картки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 (номер основного рахунку НОМЕР_2 ), яка належить ОСОБА_7 та яку вона привласнила в цей день.
З цією метою, 20 січня 2025 року в період часу з 06 годин 57 хвилин до 07 годин 01 хвилин, ОСОБА_4 переслідуючи корисливий мотив, маючи єдиний умисел на незаконне збагачення, після заволодіння офіційним документом, а саме вказаною банківською карткою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 , переслідуючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходились на банківському рахунку № НОМЕР_2 , електронний доступ до якого надає банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК», діючи умисно, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, перебуваючи в магазині, ФОП « ОСОБА_8 », що за адресою: АДРЕСА_1 , викрала грошові кошти шляхом проведення у зазначеному магазині двох транзакції через платіжний термінал на суму 910 гривень 00 копійок, та на суму 270 гривень 00 копійок, які належали потерпілій ОСОБА_7 та знаходилися на її банківському рахунку чим спричинили останній майнової шкоди на загальну суму 1180 гривень 00 копійок.
Крім цього, 20 січня 2025 року в період часу з 08 години 16 хвилин по 08 годину 30 хвилин, ОСОБА_4 , продовжуючи свій протиправний умисел після заволодіння офіційним документом, а саме банківською карткою АТ КВ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 , переслідуючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, знаходились на банківському рахунку № НОМЕР_2 , електронний доступ до якого надає банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК», діючи умисно, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, перебуваючи в магазині продуктів, що за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Архипа Люльки, будинок 53/60, викрала грошові кошти шляхом проведення у зазначеному магазині чотирьох транзакцій через платіжний термінал на суми: 50 гривень 00 копійок, 414 гривень 00 копійок, 474 гривень 00 копійок та 508 гривень 00 копійок, які належали потерпілій ОСОБА_9 та знаходилися на її банківському рахунку чим спричинили останній майнової шкоди на загальну суму 1446 гривень 00 копійок.
Крім цього, 20 січня 2025 року о 08 годині 53 хвилини, ОСОБА_4 , продовжуючи свій протиправний умисел після заволодіння офіційним документом, а саме банківською карткою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 , переслідуючи єдиний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходились на банківському рахунку № НОМЕР_2 , електронний доступ до якого надає банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК», діючи умисно, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій протиправний намір спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, перебуваючи в КП «Аптека 181», що За адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Архипа Люльки, будинок 63, викрала грошові кошти шляхом проведення у зазначеній аптеці однієї транзакцій через платіжний термінал на суми: 912 гривень 30 копійок, які належали потерпілій ОСОБА_7 та знаходилися на її банківському рахунку чим спричинили останній майнової шкоди на суму 912 гривень 30 копійок.
Крім цього, 20 січня 2025 року о 08 годині 55 хвилин, ОСОБА_4 продовжуючи свій протиправний умисел після заволодіння офіційним документом, а саме банківською карткою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з номером НОМЕР_1 , переслідуючи єдиний умисел спрямований на таємно викрадення чужого майна, а саме грошових коштів, які знаходились на банківському рахунку № НОМЕР_2 , електронний доступ до якого надає банківська картка АТ КБ «ПРИВАТБАНК», діючи умисно, в умовах воєнного стану, реалізуючи свій протиправний намір, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, а саме грошовими коштами, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, таємно від оточуючих, перебуваючи в магазині ТОВ «I-POINT RITELY», що за адресою: Київська область, місто Біла Церква, вулиця Архипа Люльки, будинок 53-А, викрала грошові кошти шляхом проведення у зазначеному магазині однієї транзакцій через платіжний термінал на суму 1100 гривень 00 копійок, які належали потерпілій ОСОБА_7 та знаходилися на її банківському рахунку чим спричинили останній майнової шкоди на суму 1100 гривень 00 копійок.
Причетність підозрюваної ОСОБА_4 до вчинених кримінальних правопорушень підтверджується зібраними доказами, серед яких:
- заява потерпілої ОСОБА_7 ;
- протокол допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
- протокол огляду документів, а саме виписки по руху коштів банківської картки № НОМЕР_1 до рахунку в «Приватбанк» НОМЕР_3 ;
- протокол огляду документів, а саме банківських карток «Приватбанк» № НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , картки для отримання бонусів «Люкс оптика», картки для отримання знижок «Пчілка маркет»;
- протокол огляду гаманця червоного кольору;
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протокол огляду диску з відеозаписами з камер відео спостереження аптеки, що за адресою: АДРЕСА_2 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_13 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_14 ;
- протокол допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протокол допиту підозрюваної ОСОБА_4 .
Своєю чергою, до висновку, що існує ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, слідство дійшло, зважаючи на наявність підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке їй загрожує, усвідомлення нею настання таких вкрай несприятливих наслідків, а також відсутність у неї місця працевлаштування, відсутність постійного джерела доходів, сталих соціальних зв'язків.
Крім того, слідство вважає, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки вона проігнорувавши встановлені законом норми поведінки в суспільстві, вчинила умисний злочин проти власності, що свідчить про відсутність будь-яких стримуючих факторів щодо вчинення протиправної поведінки, в тому числі кримінальних правопорушень.
У контексті цього ризику, слідство просило врахувати початок злочинного шляху ОСОБА_4 , яка достовірно знаючи про воєнний стан на території України, неспровоковану військову агресію проти українського народу з боку російської федерації, усвідомлюючи надзвичайно складний період в житті української нації, протиставила себе державі, суспільному порядку та моральності, без будь-яких докорів сумління та співчуття вирішила збагатитись за рахунок чужого майна, задовольняючи при цьому свої корисливі інтереси.
На думку слідства, характер вчиненого кримінального правопорушення, поведінка ОСОБА_4 вказує на її сміливість та кмітливість у вчиненні злочину, а відтак наявність у неї морального бажання та схильності до вчинення інших кримінальних правопорушень, зокрема корисливих.
Необхідність покладення на підозрювану ОСОБА_4 обов'язків, слідство обґрунтовувало метою забезпечення кримінального провадження.
У судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання за обставин та підстав викладених у ньому.
Підозрювана ОСОБА_4 просила встановити їй іспитовий строк.
Слідчий суддя заслухавши прокурора ОСОБА_3 , який підтримав подане клопотання за підстав та обставин викладених у ньому, підозрювану ОСОБА_4 , яка просила встановити їй іспитовий строк, дослідивши надані матеріали з кримінального провадження, дійшла висновку про відсутність необхідності обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу.
Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України, запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Отже, слідчий суддя спочатку має установити чи обґрунтована підозра, у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, потім, чи є достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені в ч. 1 ст. 177 КПК України і на які вказав слідчий та/або прокурор, і, в останню чергу, чому більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання ризикам на які указав слідчий чи прокурор.
У КПК України не міститься визначення обґрунтованої підозри.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Отож, для вирішення питання про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини.
У своїх рішеннях, Європейський суд з прав людини визначив фактичний і юридичний критерії обґрунтованості підозри.
За першим з них, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п.32).
За другим, окрім фактичної сторони, існування «обґрунтованої підозри» у значенні статті 5 § 1 (c) вимагає, щоб факти, на які посилається, можна було розумно вважати такими, що підпадають під один із розділів, що описують злочинну поведінку в Кримінальному кодексі (див. рішення у справі «Влох проти Польщі» (Wloch v. Poland) від 19 жовтня 2000 року, п.109).
Слідчий суддя, вважає, що за фактичним критерієм, вручена ОСОБА_4 підозра відповідає стандарту «обґрунтованої підозри» що підтверджується дослідженим у судовому засіданні:
- заявою потерпілої ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ;
- протоколом огляду документів, а саме виписки по руху коштів банківської картки № НОМЕР_1 до рахунку в «Приватбанк» НОМЕР_3 ;
- протоколом огляду документів, а саме банківських карток «Приватбанк» № НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , картки для отримання бонусів «Люкс оптика», картки для отримання знижок «Пчілка маркет»;
- протоколом огляду гаманця червоного кольору;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом огляду диску з відеозаписами з камер відео спостереження аптеки, що за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Карбишева, 63;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_13 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ;
- протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 .
Слідчий суддя вважає, що описані в підозрі обставини та досліджені матеріали з кримінального провадження, підтверджують версію досудового розслідування про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у привласненні офіційного документа з корисливих мотивів, тобто вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, а також викраденні чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за обставин викладених у клопотанні про обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя вважає, що така кваліфікація ґрунтується на вимогах КК України, оскільки обставини зазначені в підозрі об'єктивно вказують на усі ознаки вищевказаних кримінальних правопорушень.
Отож, слідчому судді доведена обґрунтованість врученої ОСОБА_4 підозри, за фактичним та юридичним критеріями.
Варто зауважити, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (стаття 198 КПК України).
Водночас, наявність лише обґрунтованої підозри не є достатньою підставою для застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду, клопотання слідчий суддя повинен встановити актуальні ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слід додати, що той чи інший ризик буде вважатися наявним за умови встановлення ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Процесуальний закон не вимагає наведення доказів того, що підозрюваний поза всяким сумнівом здійснюватиме дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, проте, слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності цього.
Слідчий суддя має врахувати як відомості про особу підозрюваного, так і індивідуальні особливості кримінального провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі долучених сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі юридично значимі обставини, перелік яких наведений у ст. 178 КПК України:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
- вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
- ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
У судовому засіданні прокурор стверджував, що без застосування запобіжного заходу існує ризик, що ОСОБА_4 вчинятиме спроби переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або довести, що така можливість є настільки незначною, що може не виправдати досудове тримання під вартою (п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Подвезько проти України», заява № 74297/11, від 12 лютого 2015 року). У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, а також міжнародні контакти (п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року). Сама по собі відсутність постійного місця проживання не свідчить про ризик втечі (п. 128 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Макаров проти Росії», заява № 15217/07 від 12 березня 2009 року).
Отже, ризик переховування підозрюваного від суду оцінюється на основі ступеня тяжкості можливого покарання, даних про особистість підозрюваного, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки за місцем проживання.
У ході розгляду, слідчим суддею з'ясовано, що ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, від відбування якого вона може бути звільнена із застосуванням ст. 75 КК України.
Своєю чергою, ОСОБА_4 винуватість у вчиненому визнає, з її слів вона працює неофіційно продавцем турецьких килимів на базарі, проживає в м. Біла Церква, разом з ОСОБА_14 , в силу ст. 89 КК України, раніше не судима, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, процесуальних обов'язків, у ході кримінального провадження не порушувала.
Отож, зважаючи на позицію підозрюваної ОСОБА_4 стосовно вчинених злочинів, наявність у неї місця роботи, соціальних зв'язків, місця проживання на території м. Біла Церква, слідчий суддя дійшла про відсутність ризику, що вона вчинятиме спроби переховування від органу досудового розслідування чи/або суду.
Разом з цим, слідчий суддя зазначає, що про ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення встановлюється на основі його репутації, наявність місця проживання, роботи тощо.
У ході розгляду, слідчим суддею з'ясовано, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності не притягалася, працює неофіційно продавцем турецьких килимів на базарі, негативно ставиться до вчиненого нею кримінального правопорушення, засуджує свої дії, інших кримінальних проваджень стосовно неї немає.
Отож, на думку слідчого судді, ці обставини свідчать, що немає підстав для твердження, що ОСОБА_4 вчинить інше кримінальне правопорушення.
Отже, слідчому судді доведена наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, однак, не доведена наявність ризиків на які вказує прокурор.
Згідно з ч. 3 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.
Слідчий суддя зазначає, що вказане положення закону орієнтоване на те, щоб не допустити настання ризиків, визначених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отож, з вищевказаною метою, оскільки прокурором доведені обставини, передбачені пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, але не доведені обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої статті 194 КПК України, суд в обранні запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4 відмовляє і зобов'язує її прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду.
Отже, керуючись ст. 177, 178, 179, 194, 309-310 КПК України, слідчий суддя
відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яке погоджене прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу, у вигляді особистого зобов'язання.
Зобов'язати підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до прокурора, слідчого, слідчого судді або суду.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошений 28 лютого 2025 року об 11:55 год.
Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_16