Справа № 376/668/20
2/357/384/21
"23" січня 2021 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. , розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
12 листопада 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з Сквирського районного суду Київської області за розпорядженням в.о. голови суду Сквирського районного суду Київської області Коваленко О.М. від 02 листопада 2020 року була передана на розгляд цивільна справа № 376/668/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 18 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано позивачу строк, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали суду, для усунення недоліків поданої заяви, а саме: позивачу необхідно надати до суду належним чином завірені копії документів (письмових доказів), які додані позивачем до позовної заяви. Роз'яснено, що засвідчені належним чином документи повинні містити: відмітку "Згідно з оригіналом", особистий підпис особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвище; дату засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.
19 листопада 2020 року зазначена ухвала судді була направлена для виконання поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу позивача зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_2 .
Згідно частини першої статті 44 ЦПК Україна, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення з ухвалою судді від 18 листопада 2020 року про залишення позовної заяви без руху повернулось до суду з відміткою поштового відділення «адресат за вказаною адресою не проживає». Іншої адреси місця свого проживання (перебування, знаходження) позивач суду не повідомила, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 131 ЦПК України, вважається, що позивач ОСОБА_1 отримала копію ухвали судді і не виконала вимог, зазначених у ній.
Згідно п. 1, 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).
В рішенні від 26 квітня 2007 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п. 27).
Відповідно до частин 1 та 3 статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Отже, ОСОБА_1 мала можливість ознайомитись з процесуальними документами, прийнятими суддею під час вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для загального доступу.
Відповідно до загальних норм цивільно-процесуального Кодексу України права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процессу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Учасник справи зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").
З огляду на вищевикладене, здійснивши аналіз норм чинного законодавства, можна зробити висновок, що особа, яка подала позовну заяву, наділена низкою процесуальних прав та обов'язків.
Не повідомлення позивачем ОСОБА_1 суду про зміну свого місця проживання (перебування), не отримання ухвали судді від 18 листопада 2020 року у відділенні поштового зв'язку, не звернення за її отриманням в приміщенні суду та не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, відсутність прояву інтересу протягом тривалого часу про хід розгляду справи за її позовом, свідчать про зловживання процесуальними правами та небажання заявника сприяти розгляду справи за її заявою.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України зазначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне визнати позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням неподаною та повернути її заявнику разом з доданими до неї документами.
Керуючись: ст.ст. 175-177, 185, 285, 258-260, 353, 354?427 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - вважати неподаною та повернути заявнику разом з доданими до неї документами.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня підписання ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.
СуддяО. І. Орєхов