Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Справа № 357/1689/19
2/357/1930/19
іменем України
18 лютого 2019 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
13.02.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила розірвати шлюб зареєстрований між нею та відповідачем 24.01.2009 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області, актовий запис № 55.
Одночасно з цим, позивач звернулась до суду з клопотанням про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення, мотивуючи його тим, що сума судового збору, яку потрібно заплатити є для неї дуже високою, оскільки її місячний дохід не відповідає розміру встановленого законом прожиткового мінімуму. На її утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а сплата судового збору може значно вплинути на її бюджет та рівень життя її і дітей. У зв'язку з цим, просить суд звільнити її від сплати судових витрат повністю або частково або зменшити їх розмір чи відстрочити або розстрочити їх сплату.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 грн.
Відповідно до пп. 3, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви про розірвання шлюбу фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 768,40 грн.
Отже, позивачу ОСОБА_1 потрібно заплатити судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч.1, 3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 136 ЦПК України, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи заявлене ОСОБА_1 клопотання про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суддя дійшов висновку, що не вбачає достатньо підстав для звільнення її від сплати судового збору або зменшення його розміру, оскільки ОСОБА_1 не надано жодного доказу про те, який реальний дохід вона отримує. Разом з тим, враховуючи ту обставину, що позивач виховує та утримує двоє малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суддя дійшов висновку, про можливість відстрочити сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. за подання вказаного позову до ухвалення судового рішення, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.136 ЦПК України, суддя, -
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судових витрат повністю або частково, зменшення їх розміру чи їх відстрочення або розстрочення - задовольнити.
Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 768,40 грн. по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу до ухвалення судового рішення у даній справі.
Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено до БЦ Ук/м. Біла Церква/22030101, код ЄДРПОУ 38009832, банк отримувача Казначейство України, код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача 31213206010043, код класифікації доходів бюджету 22030101, код ЄДРПОУ суду 26539647.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяО. І. Орєхов