Справа № 355/2289/24
Провадження № 2-о/355/14/25
20 лютого 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Троценко Т. А.
за участю секретаря Ліберацької Ю. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Баришівка Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Березанська міська рада, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Тищенко Ігор Владиславович про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , заповіту померлий не склав.
Як спадкоємиця першої черги за законом вона звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, заведена спадкова справа.
З повідомлення нотаріуса від 13. 11. 2024 року їй стало відомо, що у правовстановлюючому документі - державному акті на право власності на земельну ділянку загальною площею 4,1650 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ярешківської сільської ради Броварського району Київської області, виданого на ім'я її чоловіка, прізвище померлого ОСОБА_3 вказано як « ОСОБА_4 », у зв'язку з чим нотаріусом їй було запропоновано звернутися до суду з позовом про встановлення факту належності померлому чоловіку державного акту на право власності на вказану земельну ділянку.
Для усунення розбіжностей в написанні прізвища чоловіка « ОСОБА_5 » вона звернулася до Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України.
Згідно Експертного висновку № 056/1927-а від 04. 10. 2024 року написання прізвища « ОСОБА_5 » є ідентичним, стосуються однієї і тієї ж людини, а саме - особи померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Просить встановити факт належності її померлому чоловіку ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 236388, виданий Ярешківською сільською радою Баришівського району Київської області 18 квітня 2001 року на ім'я ОСОБА_2 , про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 4,165 га в межах згідно з планом, розташованої на території Ярешківської сільської ради, переданої для ведення сільськогосподарського виробництва.
Встановлення факту належності померлому правовстановлюючого документу необхідно для оформлення нею спадщини.
В судовому засіданні 30. 01. 2025 року ОСОБА_1 підтримала свою заяву і пояснила, що за життя її чоловік набув право власності на земельну ділянку у с. Ярешки, був виданий державний акт, а після смерті чоловіка в ході оформлення спадщини на її ім'я в нотаріальній конторі виявилося, що прізвище померлого у державному акті вказано як ОСОБА_2 , і вона позбавлена права оформити спадщину на землю.
Представник заінтересованої особи - Березанської міської ради до суду не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти заяви не надав, і суд розглядає справу за його відсутності на підставі наявних доказів.
Заінтересована особа - приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Тищенко І. В. до суду не з'явився, про дату слухання справи повідомлений належним чином, у заяві просить розглядати справу за його відсутності.
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що заявниця по справі - це її мати, померлий ОСОБА_2 - батько. За життя батько набув право власності на земельну ділянку площею 4,165 га у с. Ярешки, після його смерті мати звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, але виявилося, що у написанні прізвища батька у державному акті є розбіжності, замість прізвища, яке зазначено у свідоцтві про смерть - ОСОБА_3 у державному акті на право власності на земельну ділянку прізвище батька вказано ОСОБА_4 , але це одна і та людина, і дійсно її батькові належала вказана земельна ділянка на підставі державного акту на право власності на землю.
Вислухавши заявницю, покази свідка, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви ОСОБА_1 , виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду із захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» певні юридичні факти можуть підтверджуватися рішенням суду.
Згідно п.6 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до роз'яснення п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються в тому числі і показаннями свідків.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).»
Згідно ч. 1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч. 2 цієї статті у судовому порядку можуть встановлюватися також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
Як спадкоємиця першої черги за законом ОСОБА_1 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті чоловіка, заведена спадкова справа.
З повідомлення нотаріуса від 13. 11. 2024 року їй стало відомо, що у правовстановлюючому документі - державному акті на право власності на земельну ділянку загальною площею 4,1650 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ярешківської сільської ради Броварського району Київської області, виданого на ім'я її чоловіка, прізвище померлого ОСОБА_3 вказано як « ОСОБА_4 », у зв'язку з чим нотаріусом їй було запропоновано звернутися до суду з позовом про встановлення факту належності померлому чоловіку державного акту на право власності на вказану земельну ділянку.
Для усунення розбіжностей в написанні прізвища чоловіка « ОСОБА_5 » заявниця звернулася до Українського бюро лінгвістичних експертиз Національної академії наук України.
Згідно Експертного висновку № 056/1927-а від 04. 10. 2024 року написання прізвища українською мовою « ОСОБА_5 » попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах є ідентичним, стосуються однієї і тієї ж людини, а саме - особи померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .
Розбіжності між записами прізвища виникли через фіксацію його фонетичних варіантів під впливом особливостей усного мовлення діалектного ареалу, де зроблені ці записи. Згідно з чинними правилами нормативний запис прізвища українською мовою - ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, той факт, що заява ОСОБА_1 підтверджена належними та допустимими доказами, вона підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 315,316,319,258,264,265,268,273 ЦПК України, - суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 236388, виданого Ярешківською сільською радою Баришівського району Київської області 18 квітня 2001 року на ім'я ОСОБА_2 , про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 4,165 га в межах згідно з планом, розташованої на території Ярешківської сільської ради, переданої для ведення сільськогосподарського виробництва.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений 28. 02. 2025 року.
Суддя Баришівського
районного суду Т. А. Троценко