Справа № 344/21829/24
Провадження № 2/352/289/25
28 лютого 2025 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого судді Олійника М. Ю.
за участю:
секретаря судового засідання Кукули О. С.
представника відповідача Фатула Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТзОВ «Бізнес Позика» адвокат Мишевська Н.М. звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заявлений позов обґрунтовувала тим, що 03 січня 2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика » та ОСОБА_1 укладено договір №457820-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 15 000,00 грн. строком на 16 тижнів, на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2,0 % за кожен день користування кредитом, а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим станом на 14 вересня 2024 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 48 381,52 грн., з яких: 15 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 31 131,52 грн. сума прострочених платежів за відсотками, 2 250 грн. заборгованість за комісією. Відтак, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.
Ухвалою від 06 січня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.
07 лютого 2025 року від представника відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов, в якому він просив відмовити в задоволенні позову, оскільки матеріли справи не містять документів на підтвердження випуску банківської картки на ім'я відповідача, на яку позивачем були перераховані кошти. Окрім того, просив врахувати, що відповідач є військовослужбовцем, тому на весь час його служби не мали нараховуються проценти за користування кредитом. Також представник відповідача вважає незаконним нарахування комісії за користування кредитом.
Представник позивача в судове засідання не з'явилася, однак подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача Фатула Т.В. в судовому засіданні пояснив, що відповідач не заперечує факту отримання позики. Проте просив врахувати, що відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову не нараховуються штрафні санкції, зокрема проценти за користування кредитом. Вказував, що відповідач перебуває на військовій службі у Збройних Силах України. Враховуючи зазначене, вважає, що у позивача були відсутні правові підстави для нарахування відповідачу відсотків за користування кредитними коштами. Окрім того, просив відмовити у стягненні комісії.
Заслухавши пояснення представник відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.
В частині позовних вимог про стягнення прострочених платежів по тілу кредиту.
Судом встановлено, що 03 січня 2023 року між ТзОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 в режимі онлайн укладено договір про надання кредиту № 457820-КС-001, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 15 000,00 грн. строком на 16 тижнів до 25 квітня 2023 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2,0 % за кожен день користування кредитом (а.с. 32-36).
Згідно з п. 7.4.4 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів товариством, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм, зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватися їх.
Відповідно до п. 7.3.1 договору, підписанням договору позичальник підтверджує, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачене законодавством України, зокрема передбачену ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також примірник Правил надання споживчих кредитів товариством (у формі електронного документа), що розміщені на сайті кредитодавця.
У договорі про надання кредиту №457820-КС-001 від 03 січня 2023 року, позичальником вказаний ОСОБА_1 і зазначено, що договір підписаний ним електронним підписом одноразовим ідентифікатором із зазначенням його як UA-1174 відповідно (а. с. 36).
Відповідно до п.п. 4.2.2.2 Правил надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», у редакції від 22 червня 2021 року, позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту, до закінчення терміну дії договору.
ОСОБА_1 скориставшись кредитними коштами, не виконував належним чином умови договору, у зв'язку з чим станом на 14 вересня 2024 року у нього утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 15000 грн (а. с. 20-29).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
А згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТзОВ «Бізнес Позика» з метою отримання кредитних коштів, за результатами його звернення, 03 січня 2023 року було підписано договір про надання кредиту, після підписання якого у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у визначеному розмірі, який був обумовлений між сторонами умовами договору.
На підставі укладеного договору про надання кредиту відповідачу надано грошові кошти, що підтверджується наданою позивачем інформаційною довідкою, відтак, ТзОВ «Бізнес Позика» прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором виконав своєчасно і повністю, надавши кредиті ресурси в повному обсязі.
ОСОБА_1 визнає факт отримання ним кредитних коштів та невиконання ним зобов'язань з їх повернення, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість за тілом кредиту в сумі 15000 грн.
Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 15000 грн підлягають задоволенню.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення процентів.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статті 1, 2 даного Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
В частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено, що військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов'язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Вищевказаний пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц та від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц.
Як вбачається з доказів, долучених представником відповідача до відзиву, ОСОБА_1 13 березня 2022 року підписав контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, того ж дня склав присягу; наказом від 13 листопада 2024 року призначений до 57 запасної роти військової частини НОМЕР_1 (а.с. 129-140). Тобто, на час виникнення спірних правовідносин відповідач був військовослужбовцем ЗСУ.
Таким чином, у період виконання умов кредитного договору, відповідач мав статус військовослужбовця Збройних Сил України та на нього поширювались пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей», тобто до відповідача не могла застосовуватись відповідальність у виді штрафних санкцій та пені за невиконання зобов'язань за користування кредитом, а також був відсутній обов'язок щодо сплати процентів за користування кредитом.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини та положення законодавства, відповідач, як військовослужбовець, мав право на гарантоване законом надання йому відповідних пільг, тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків в сумі 31131,52 грн задоволенню не підлягають.
Щодо частини позовних вимог про стягнення комісії.
Суд звертає увагу, що за умовами кредитного договору № 457820-КС-001 від 03 січня 2023 року, а саме п.2.5 передбачено комісію за надання Кредиту - 2250 грн, яка мала бути сплачена двома платежами 17 січня 2023 року в сумі 1327,60 грн та 31 січня 2023 року в сумі 922,40 грн.
Зазначеним договором передбачено, що позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно, укладає договір. Позичальник підтверджує ознайомлення з інформацією, передбаченою законодавством України, зокрема ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», Паспорт споживчого кредиту, ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг.
В свою чергу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11.02.2021 року №16 затвердило ПРАВИЛА розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 5 Правил Кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил).
Аналізуючи умови кредитного договору № 457820-КС-001 від 03 січня 2023 року та Правила надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», суд дійшов висновку про правомірність дій товариства щодо встановлення комісії за надання кредиту, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення комісії в сумі 2250 грн. підлягають задоволенню.
Узагальнюючі висновки суду.
Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 457820-КС-001 від 03 січня 2023 року в сумі 17250 грн, що складається з такого: 15000 грн - заборгованість за тілом кредиту, 2250 грн - заборгованість за комісією. В задоволенні іншої частини позову слід відмовити.
Судові витрати.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору. Враховуючи, що позовні вимоги були судом задоволені частково, у розмірі 35,65 % від заявлених позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню витрати, які поніс позивач на сплату судового збору, у розмірі пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 863,59 грн (35,65 % х 2422,40).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268, 280 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 457820-КС-001 від 03 січня 2023 року в розмірі 17250 (сімнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 863,56 (вісімсот шістдесят три) грн. 59 коп.
В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Л. Українки, 26 офіс 411, м. Київ, Київської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Максим ОЛІЙНИК