Справа № 209/9554/24
Провадження № 2-с/209/127/25
Іменем України
24 лютого 2025 року м. Кам'янське
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Решетник Т.О., розглянувши заяву боржника ОСОБА_1 , про скасування судового наказу,
24 лютого 2025 року в провадження судді Решетник Т.О., надійшла заява боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про скасування судового наказу, в якій вона просить суд скасувати судовий наказ за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про стягнення з неї заборгованості за постачання теплової енергії у розмірі 21685,50 грн., а також стягнення судового збору в розмірі 242,24 грн.
На обґрунтування заяви про скасування судового наказу зазначає, що вона не погоджується із невірним розрахунком заборгованості, який був нарахований Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» за послуги з постачання теплової енергії та вказує на те, що вона не зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Строки звернення із заявою про скасування судового наказу, боржником не були порушені.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому ст. 444 цього Кодексу.
Щодо вимог в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
До заяви про скасування судового наказу додано докази оплати послуг адвоката у сумі 3000 грн, що підтверджується квитанцією № 1 від 21.02.2025, ордером на надання правничої (правової) допомоги.
За змістом положень ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Суд звертає увагу на той факт, що відповідно до частини першої ст.42 ЦПК України, сторони є учасниками справи у справах позовного провадження, тоді як заява про скасування судового наказу розглядається в порядку наказного провадження.
Комунальне підприємство Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» звернулося до суду в порядку наказного провадження, в якому передбачено спрощене судове провадження. Заява про скасування судового наказу також подана у порядку наказного провадження
У справах наказного провадження учасниками справи є заявник та боржник (ч.2 ст.42 ЦПК України).
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України "Наказне провадження". Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування витрат, пов'язаних із розглядом справи, які понесені боржником.
Суддя зазначає, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, при цьому, в силу принципу змагальності сторін, обов'язок доведення обставин, що мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, покладається саме на сторони по справі. Отже стягувач за правилами наказного провадження буде позбавлений можливості довести неспівмірність заявлених вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу або погодитися з розміром цих витрат.
Із зазначених норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів частин 3 та 8 ст.141 ЦПК України та застосування пропорційності, що передбачено вимогами частин 1 та 2 ст.141 ЦПК України.
Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов'язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимога про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягає, оскільки зі змісту норм ЦПК України заявник позбавлений можливості заперечувати проти вимог боржника, що стосуються відшкодування витрат на правничу допомогу.
У стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід також відмовити, з огляду на те, що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника.
При цьому, з огляду на приписи ч.2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред'явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 3ст. 171 ЦПК України, в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цьогоКодексу.
Отже, законодавцем визначені процесуальні дії суду, які можуть мати місце разом зі скасуванням судового наказу - поворот виконання судового наказу. Питання стягнення судових витрат судом не вирішується.
При цьому слід зауважити, що скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується.
Тому підстав для стягнення судового збору на користь заявника та інших витрат не має.
Отже боржник не позбавлений права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.
На підставі наведеного та керуючисьст. ч. 3 ст. 171, 258, 260, 353, 42, 133, 137, 141, 160, 164, 170, 171 ЦПК України -
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення заяви про скасування судового наказу, оскільки з матеріалів справи та заяви вбачається, що боржник не визнає свій обов'язок перед заявником та заперечує проти розміру стягнення заборгованості. Отже, існує спір, який підлягає розгляду судом у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Заяву боржника ОСОБА_1 , про скасування судового наказу - задовольнити.
Судовий наказ Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.01.2025 року №209/9554/24 за заявою Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» про стягнення з неї заборгованості за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 6508,51 грн,, з них: 21685,50 грн.- заборгованість за послуги з постачання теплової нергії, а також стягнення судового збору в розмірі 242,24 грн. - скасувати.
У стягненні з Комунального підприємства Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.- відмовити.
Роз'яснити Комунальному підприємству Кам'янської міської ради «Кам'янська теплопостачальна компанія» його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.О. Решетник