ККОПОПІСправа № 932/11029/24
Провадження № 3/932/4805/24
24 лютого 2025 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Татарчук Л.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№159865 від 27.10.2024 року, 27 жовтня 2024 року о 01:30 год. водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Tesla Model Y», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по вул. Михайла Грушевського, буд.11 в м. Дніпро, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився, чим своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 провину у скоєнні вищенаведеного правопорушення не визнав і пояснив, що він їхав разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приблизно о першій годині ночі. ОСОБА_2 був за кермом транспортного засобу «Tesla», яким і є власником, повернув на вулицю Михайла Грушевського в м. Дніпро щоб завезти ОСОБА_3 додому. У той час, всі вийшли з автомобіля, ОСОБА_2 підійшов до пасажирського сидіння, щоб забрати документи, натомість він підійшов до водійського сидіння щоб забрати Айкос, який випав у ОСОБА_2 . В той момент до них під'їхали співробітники поліції. Тобто вони їх не зупиняли, а під'їхали вже, коли автомобіль стояв без руху і всі з нього вийшли. ОСОБА_2 повідомив співробітників поліції, що керував транспортним засобом, але склали протокол на нього, оскільки він знаходився біля водійського сидіння. Він не висловив заперечень, бо розгубився. Пройти огляд на стан сп'яніння співробітники поліції пропонували, він їм не відмовляв; проїхати до медичного закладу - не пропонували. Крім того, співробітники поліції зі складеним протоколом і правами не ознайомлювали, а також не вручали протокол для підпису.
Захисник-адвокат Радченко А.В. підтримала доводи ОСОБА_1 і додала, що з відеозапису, доданому до матеріалів справи, вбачається, що транспортний засіб не був зупинений працівниками поліції, вони лише під'їхали до нього, коли той стояв без руху.
Крім того, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу під керуванням саме ОСОБА_1 .
Також, ОСОБА_1 не було повідомлено про проведення будь-якої відеозйомки на боді-камеру.
Просить суд справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Опитаний у суді свідок ОСОБА_2 пояснив, що 27.10.2024 року близько першої години ночі він відвозив своїх друзів додому - ОСОБА_1 сидів на передньому сидінні, ОСОБА_3 - на задньому пасажирському сидінні. Рухаючись по вулиці Михайла Грушевського, зупинились, оскільки привезли ОСОБА_3 додому. Він пішов взяти з пасажирського сидіння документи, у той час - ОСОБА_1 підійшов до водійського сидіння, щоб забрати ОСОБА_4 , який випав. Після того під'їхали співробітники поліції. Він особисто повідомив, що керував транспортним засобом, проте поліцейські це не прийняли до уваги. Про те, що складається протокол, ніхто не знав. Вважали, що виписували штраф за порушення комендантської години.
Крім того, патрульні поліцейські їх не зупиняли, а під'їхали у той час, коли транспортний засіб знаходився без руху.
Опитаний у суді свідок ОСОБА_3 пояснив, що 27.10.2024 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Tesla», вони під'їхали до буд. АДРЕСА_2 , оскільки він проживає за цією адресою. У той час, коли ОСОБА_2 підійшов до пасажирського місця, а ОСОБА_1 до водійського, під'їхали до них співробітники поліції, які їхали без проблискових маячків. Вони пояснювали поліцейським, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, але останні не питали їх щодо того, хто був за кермом. Також, їх не ознайомили з протоколом про адміністративне правопорушення та не пояснили їх права.
Розглянувши матеріали справи, доходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена й повністю знайшла своє підтвердження дослідженими матеріалами справи.
Так, судом встановлено, що водієм ОСОБА_1 порушено п.2.5 Правил дорожнього руху, що виразилося у порушенні заборони керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Дане підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№159865 від 27.10.2024 року, рапортом, відтвореним відеозаписом, у якому зазначений факт відмови від проходження огляду, а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України - водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Тобто, об'єктивна сторона правопорушення полягає не тільки в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а так само і в ухиленні осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
У протоколі, у графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності зазначено: «відмовився». Протокол особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не підписаний, оскільки останній відмовився від підпису.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що його не було ознайомлено з протоколом про адміністративне правопорушення і йому не було вручено копію протоколу судом не приймаються, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що після повідомлення останньому про те, що щодо нього складається протокол за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, ОСОБА_1 покинув місце зупинки транспортного засобу.
Дане підтверджується і рапортом, долученим до матеріалів справи, в якому зазначено, що водій покинув місце зупинки у пішому порядку.
Крім того, доводи ОСОБА_1 щодо того, що йому не було запропоновано проїхати до медичного закладу для встановлення ознак сп'яніння судом не приймається, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано співробітниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою Алкотестера «Драгер» чи проїхати до спеціального медичного закладу для встановлення ознак сп'яніння, на що ОСОБА_1 відповів, що бажає пройти огляд на місці за допомогою Алкотестеру «Драгер».
Крім того, ОСОБА_1 , достовірно знаючи про подію зупинки його під час дії комендантської години правниками поліції та виявленні у нього ознаки алкогольного сп'яніння, мав можливість самостійно пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога впродовж 2-х годин з часу його зупинки, з метою спростування висунутих йому підозр, однак таким правом не скористався і перевірку не пройшов.
Доводи сторони захисту щодо того, що ОСОБА_1 працівники поліції не зупиняли і він не керував транспортним засобом судом не приймаються, оскільки на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано відсутність заперечень ОСОБА_1 факту керування автомобілем та не заперечення ним факту вживання алкогольних напоїв. Також на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 , під час зупинки транспортного засобу та озвучення йому видимих ознак алкогольного сп'яніння, погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, однак фактично покинув місце зупинки.
Також судом не приймаються свідчення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки з відеозапису вбачається, що ними були висловлені лише заперечення щодо дій патрульних поліцейських. При цьому, заяв, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_2 , ніхто з них не висловлював, а навпаки вони робили заяви про те, що не керували автомобілем.
Крім того, судом не приймаються доводи сторони захисту щодо того, що у працівників поліції не було підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки відповідно до п.7 ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліції України» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Також, наявним в матеріалах справи відеозаписом з нагрудної камери поліцейських спростовується і доводи захисника щодо того, що ОСОБА_1 не було повідомлено про відеозйомку, оскільки з відеозапису чітко вбачається, що працівники поліції неодноразово наголошували на тому, що ведеться відеофіксація розмови.
Таким чином, приходжу до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України.
При визначенні виду адміністративного стягнення, обставини скоєного адміністративного правопорушення, суспільну небезпечність даного правопорушення, особу правопорушника, вважаю можливим накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення передбачене санкцією ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, оскільки застосування саме такого стягнення буде достатнім для його виправлення і попередить нові правопорушення.
Роз'яснюємо, що відповідно до ст.307 КУпАП, штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Статтею 308 КУпАП визначено, що у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17 000 гривень (номер рахунку (IBAN) UA758999980313020149000004001, отримувач ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) номер рахунку UA908999980313111256000026001).
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови.
Суддя Л.О.Татарчук